Єдиний державний реєстр судових рішень
Компаніївський районний суд Кіровоградської області
Справа № 391/983/25
Провадження № 2/391/111/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.04.2026р.селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Капиш В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 141942-КР1-001 від 12.09.2020 року в розмірі 10 799,99 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 12.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №141942-КР1-001 відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, які він зобов`язується повернути та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором та Правил про надання грошових коштів у кредит.
До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за договором № 141942-КР1-001 належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у відповідача станом на 30.10.2025 року утворилась заборгованість за договором про надання кредиту № 141942-КР1-001 в розмірі 10 799,99 грн, що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту 6 532,79 грн; - суми прострочених платежів по процентах 4 267,20 грн.
В зв`язку з невиконанням зобов`язань, позивач вимушений звернутися до суду.
Ухвалою судді від 22.12.2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувано у АТ КБ «Приват Банк» письмові докази.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання ухвали суду на подачу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та відповідних доказів.
Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання направлено копію ухвали суду про відкриття про провадження, яке повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які не суперечать законодавству з огляду на таке.
Судом встановлено, що 12.09.2020 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання кредиту № 141942-КР1-001 зі строком дії до 02.01.2021 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальником було зазначено при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
З наданої відповіді АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на рахунок банківської карти № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , 12.09.2020 року було зараховано переказ в сумі 10 000,00 грн. (а.с. 86-96).
До теперішнього часу відповідач свої зобов`язання за договором № 141942-КР1-001 від 12.09.2020 року належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором, внаслідок чого у нього, станом на 30.10.2025 року утворилась заборгованість за Договором 141942-КР1-001 про надання кредиту, в розмірі 10 799,99 грн, що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту 6 532,79 грн; - суми прострочених платежів по процентах 4 267,20 грн.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 ЦК України).
Згідно з ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205,207 ЦК України).
Не виконуючи належним чином зобов`язання за Кредитним договором, Відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови кредитного договору
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.
Відповідач доказів оплати боргу до суду не надав.
На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання кредиту № 141942-КР1-001 в розмірі 10 799,99 грн, що складається з: - суми прострочених платежів по тілу кредиту 6 532,79 грн; - суми прострочених платежів по процентах 4 267,20 грн.
Відповідно до положень ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь банку підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором в сумі 10 799,99 грн (десять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень дев`яносто дев`ять копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя В.М. Капиш
Судове рішення № 136060915, Компаніївський районний суд Кіровоградської області було прийнято 28.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 391/983/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: