Рішення № 136059058, 16.04.2026, Макарівський районний суд Київської області

"16" квітня 2026 р. Справа № 370/128/26

Провадження № 2/370/67/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Бізяєвої Н.О.

За участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Макарів, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Споживчий центр» Логош Т.В. через систему «Електронний суд» звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 09.04.2025-100001122 від 09.04.2025 року у розмірі 6 332,59 грн., з яких: 3 433,89 грн. тіло кредиту, 2 403,70 грн. проценти, 495,00 грн. неустойка. Також просили стягнути суму судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 09.04.2025 року о 13:18 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Кредитний договір (оферти) № 09.04.2025-100001122 шляхом акцептування відповідачем пропозиції кредитодавця та підписання Заявки, яка є невід`ємною частиною Договору. Згідно з умовами вказаного правочину, відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 4 500,00 грн на умовах строковості, платності та поворотності терміном на 140 днів, зі встановленням кінцевої дати повернення кредиту 26.08.2025 року. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, забезпечивши перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями про транзакцію в системі iPay.ua (номер НОМЕР_2 ). Натомість відповідач ОСОБА_1 допустив порушення умов кредитування, не забезпечивши повного та своєчасного повернення коштів у визначений договором строк. Попри здійснення відповідачем часткових платежів (останній з яких відбувся 17.06.2025 року), заборгованість не була ліквідована, що призвело до порушення прав позивача. У зв`язку з викладеним, ТОВ «Споживчий центр» просить суд примусово стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 6 332,59 грн, що складається з тіла кредиту, нарахованих процентів та неустойки, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою судді від 26.01.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі надіслана на адресу його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку та підтвердженого даними системи BankID НБУ (08072, Київська обл., Фастівський р-н, с. Бишів, вул. Брусилівська, буд. 30). Поштове відправлення з копією ухвали та позовною заявою повернулося на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Проте ОСОБА_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін від ТОВ «Споживчий центр» чи від ОСОБА_1 до суду не надходили, і суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 09.04.2025 року о 13:18 укладено кредитний договір № 09.04.2025-100001122 (далі Договір), який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та заяви у електронній формі, що вчинено в електронній формі через мобільний застосунок «Швидко Гроші» та підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором E627.

Відповідно до умов пункту 3.1 Договору кредитор зобов`язався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунок організаторів азартних ігор.

Пунктом 3.3 Договору визначено умови надання кредиту, за якими тип кредиту: кредитна лінія. Також визначено, що дата видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який він надається, проценти за користування, графік платежів та дата повернення встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно з додатком до договору (Заявкою), Позичальнику надано кредит у сумі 4 500,00 грн. терміном на 140 днів, дата повернення (виплати) кредиту 26.08.2025 року. Відповідно до п. 6 та п. 11 Заявки, проценти за користування кредитом встановлені у розмірі 1% за кожен день користування.

Заявкою від 09.04.2025 року визначено: дату видачі кредиту 09.04.2025 року, сума кредиту 4 500,00 грн. Строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 26.08.2025 року.

Відповідно до пункту 5 Заявки, продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Згідно з пунктом 6 Заявки, встановлена фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Пунктом 7 Заявки визначено Комісію, пов`язану з наданням Кредиту (економічна сутність - плата за надання Кредиту), яка становить 20% від суми Кредиту та дорівнює 900,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Відповідно до пункту 15 вказаної Заявки, неустойка становить 45,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

При підписанні кредитного договору відповідача ОСОБА_1 ідентифіковано та верифіковано через систему BankID НБУ.

Згідно з вимогами пункту 4.3 Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Пункт 4.4. договору визначає, що проценти нараховуються з дня надання позичальнику кредиту, включно до дати його фактичного повернення. Проценти нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно.

Відповідно до умов пункту 6.1 Договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів та комісії не пізніше термінів, вказаних у графіку платежів; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно з пунктом 10.1 Договору він набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника НОМЕР_3 , вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Договір діє протягом одного року. До укладення договору про споживчий кредит відповідач ОСОБА_1 ознайомився та підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором E627 заявку кредитного договору, в якій вказані основні умови договору.

Факт перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджується листом генерального директора ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 07.01.2026 за № 1-0701, адресованим ТОВ «Споживчий центр», із зазначенням суми 4 500,00 грн., дати 09.04.2025 та часу 13:18:50 здійснення переказу через систему iPay.ua (номер транзакції 705962283).

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`ята письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , скориставшись правом на свободу договору, узгодили всі істотні умови Кредитного договору № 09.04.2025-100001122, що підтверджується електронними підписами сторін.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ТОВ «Споживчий центр» як фінансова установа виконала свої зобов`язання за Договором № 09.04.2025-100001122, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 4 500,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Із дослідженого судом договору від 09.04.2025 року № 09.04.2025-100001122 встановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документа, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З врахуванням викладеного, наявність електронного підпису E627 з боку Відповідача та кваліфікованого електронного підпису з боку Позивача підтверджує їх волю, спрямовану на набуття цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність Кредитного договору № 09.04.2025-100001122.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих процентів за його користування.

Відповідно до частини другої статті 1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 1049,1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок відсотків за користування кредитом здійснено позивачем відповідно до погоджених сторонами умов кредитування.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, а саме: стягнення тіла кредиту та процентів.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості з неустойки в розмірі 495,00 грн., суд дійшов висновку про задоволення цих вимог, виходячи з наступного.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) суд зазначає таке.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до теперішнього часу.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Суд бере до уваги, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який містив прямий мораторій на стягнення неустойки за споживчими кредитами, був виключений Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року.

Проте, виключення норми із спеціального закону не створює колізії норм і не означає, що не підлягає застосуванню чинна норма ЦК України, яка регулює аналогічні правовідносини. Оскільки такий мораторій передбачений діючими нормами ЦК України, його чинність триває.

Тлумачення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними і обов`язковими.

Разом з тим, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Судом встановлено, що Кредитний договір № 09.04.2025-100001122 був укладений 09.04.2025 року, відповідно і пеня (штрафи) за порушення грошових зобов`язань за договором нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 штраф у розмірі 495,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за Договором № 09.04.2025-100001122 від 09.04.2025 року в загальному розмірі 5 837,59 грн., з яких: 3 433,89 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2 403,70 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до платіжної інструкції, наявної в матеріалах справи, позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено судом частково, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 454,29 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором від 09 квітня 2025 року № 09.04.2025-100001122 у загальному розмірі 5 837 (п`ять тисяч вісімсот традцять сім) грн. 59 коп., з яких: 3 433,89 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2 403,70 грн. заборгованість за процентами.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 454 (дві тисячі чотириста п`ятьдесят чотири) грн. 29 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки справа розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду виготовлено 27 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; код ЄДРПОУ: 37356833;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.О. Бізяєва