Рішення № 136057262, 27.04.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/217/26

Провадження № 2/197/381/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Свеа фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник ТОВ "Свеа фінанс" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2151922 від 10.03.2025 у розмірі 19919,99 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 10.03.2025 між ТОВ "Селфі кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2151922, згідно якого ТОВ "Селфі кредит" надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1 % в день. ТОВ "Селфі кредит" надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Таким чином, позичальником було отримано кредит в загальній сумі 4000 грн. 22 жовтня 2025 року між ТОВ "Селфі кредит" та ТОВ "Свеа фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-41/25 та відповідно до реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 складає 19919,99 грн. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №2151922 від 10.03.2025 становить: заборгованість по тілу - 3999,99 грн, заборгованість по відсотках - 7920,00 грн, пеня - 8000 грн, а загальна заборгованість - 19919,99 грн.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися. 28 серпня 2025 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка до суду не з`явилась, про місце, дату та час проведення судового засідання була повідомленою належним чином. 02 квітня 2026 року на адресу суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідач заперечує факт укладення нею з ТОВ "Селфі Кредит" кредитного договору № 2151922 від 10 березня 2025 року, а також отримання кредитних коштів та перерахування їх на картку відповідача. Слід зазначити, що позивачем взагалі не надано суду доказів на підтвердження дійсного перерахування на банківську картку відповідача кредитних коштів, у матеріалах справи відсутня та позивачем не надана суду виписка про рух коштів по рахунках відповідача. Надані позивачем розрахунки заборгованості та витяги з реєстрів боржників до договорів факторингу, на які посилався позивач у позові, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Указаний розрахунок із зазначенням конкретних розмірів заборгованості є документом, що створений самим позивачем, а відтак, інформація, зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач. Оскільки ТОВ "Свеа Фінанс" не надало доказів на підтвердження дійсного зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача (реквізити банківської платіжної картки), позивачем не доведено фактичного користування відповідачем кредитними коштами, тому просить відмовити у задоволенні вимог. Крім того, звертає увагу на вимогу про стягнення пені, штрафів в сумі 8000 грн, що не відповідає вимогам пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Також вказує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Урахувавши вкладене, просить суд зменшити розмір процентів до 3999,99 грн.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10 березня 2025 року між ТОВ "Селфі кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2151922. На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту - 4000 гривень. Строк кредиту - 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 . Дати надання кредиту: 10.03.2025 або 11.03.2025. Пунктом 3.1. договору встановлено, що проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний одноразовим ідентифікатором E402.

Також, у матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, підписаний 10.03.2025 ОСОБА_1 одноразовим ідентифікаторомT510, у якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інша інформація по кредиту.

Згідно листа, наданого ТОВ "Пейтек" за вих. № 20251022-1278 від 22.10.2025, 10 березня 2025 року на картку клієнта були перераховані грошові кошти у розмірі 4000 грн,призначення платежу - зарахування на картку, ЕПЗ 5168745129172109.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2151922 від 10.03.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.10.2025 становить 19919,99 грн, з яких 3999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7920 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 8000 грн - штрафні санкції. З вказаного розрахунку вбачається часткове погашення боргу на загальну суму 1160,01 грн, при цьому, будь-яких спорів щодо розміру такого боргу відповідачкою перед позивачем не ставилося.

22 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-41/25, на підставі якого позивачу було відступлено право вимоги до боржників зазначених в реєстрі боржників в тому числі до ОСОБА_1 . Згідно з витягом з реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу від 22.10.2025 № 01.02-41/25 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Свеа фінанс" становить 19919,99 грн, з яких 3999,99 грн - сума основного боргу, 7920 грн - сума боргу за нарахованими відсотками, 8000 грн - штрафні санкції.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, під час підписання кредитних договорів, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення таких Договорів на таких умовах шляхом підписання Договору

Згідно зіст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з кредитного договору, укладання цього договору здійснюється сторонами за допомогою IКC Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний застосунок "Selfie Credit". Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється під час кожного входу до Особистого кабінету, шляхом перевірки цифрового або алфавітно цифрового коду, що введений Споживачем в спеціальному полі Веб-сайту, та отриманий від Товариства в повідомлені, що надіслане Товариством Споживачу на номер мобільного телефону та/або з використанням інших електронних даних та каналів комунікації, що будуть забезпечувати перевірку Товариством автентичності Споживача. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором E402.

Згідно з п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі, й на умовах фінансового кредиту ТОВ "Селфі кредит" які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

Додатком № 1 до вказаного договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, реквізити для оплати.

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449 св 19), від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203 св 20), від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Відтак, підписання відповідачкою договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2151922 від 10.03.2025 підтверджено належними та допустимими доказами.

Зміст договору та паспорту споживчого кредиту свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину: суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, порядку здійснення розрахунків, в договорі вказано номер електронного платіжного засобу позичальника, на який здійснено перерахування коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшла висновку про доведеність наявності кредитних правовідносин між первісним кредитором та відповідачкою.

Первісний кредитор ТОВ "Селфі кредит" є фінансовою, а не банківською установою. Враховуючи положення Закону України "Про платіжні послуги", інформаційний лист платіжного сервісу (платіжної системи), через який здійснювалося перерахування коштів, є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про платіжні послуги" прямо зобов`язує платіжного оператора надавати детальну інформацію про платіжну операцію (ч. 4 для платника, ч. 5 для отримувача, а також ч. 3, якщо є послуга ініціювання платежу). Це підтверджує право кредитора (як платника) та позичальника (як отримувача) вимагати таку інформацію. Пункти 4 та 5 частини 4 та 5 вказаної статті відповідно чітко визначають, яка інформація має бути надана після виконання операції. Це включає: відомості для ідентифікації операції (що є суттю звіту/листа, який кредитор отримує від платіжного оператора); інформацію про отримувача (номер картки/рахунку позичальника), суму платіжної операції, дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача.

Надана позивачем довідка ТОВ "Пейтек" містять інформацію про перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_2 , визначену відповідачкою в договорі № 2151922 від 10.03.2025 (п. 2.1 договору), що у сукупності з іншими доказами, такими як укладений договір та розрахунок заборгованості, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачці у розмірі 4000 грн.

Договір про надання фінансового кредиту на суму 4000 укладено 10.03.2025 о 08:46:56, у свою чергу грошові кошти перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 10.03.2025 о 08:48:14.

Враховуючи, що платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему, відтак, вказана інформаційна довідка є належним первинним документом, що підтверджує транзакцію про перерахування 4000 грн на банківський рахунок ОСОБА_1 .

Доказів того, що на картку ОСОБА_1 не було перераховано суму у розмірі 4000 грн відповідачкою не надано.

Також відповідачка не надала суду виписки по зазначеному картковому рахунку на підтвердження факту незарахування кредитних коштів на її рахунок, враховуючи, що ТОВ "Селфі кредит" не є банківською установою. Тобто ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачкою грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором і взяті на себе зобов`язання останньою не виконано, у передбачені в договорі строки грошові кошти не повернула, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином з урахуванням наявних у справі письмових доказів та пояснень позивача, викладених у позовній заяві, підстав для висновку про недоведеність факту отримання відповідачкою кредитних коштів не має.

Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Проте, відповідачка жодних доказів, які б спростовували розмір заборгованості або свідчили про її погашення суду не надала.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором та ОСОБА_1 виникли договірні відносини внаслідок отримання відповідачкою кредиту. Права вимоги за кредитним договором було відступлено позивачу по справі, тіло кредиту не повернуто, а отже позовні вимоги ТОВ "Свеа фінанс" щодо повернення тіла кредиту в розмірі 3999,99 грн, враховуючи часткове погашення боргу 07.04.2025 у розмірі 1160,01 грн, підлягають задоволенню.

Разом з тим, із кредитного договору та доданого позивачем розрахунку боргу встановлено, що обраховано відсотки на основний борг у розмірі 1 % за один день користування кредитом, який застосовується протягом усього строку кредитування (п.1.5.1 кредитного договору), що відповідає ЗУ "Про споживче кредитування", при цьому тіло кредиту становить 4000 грн, а 1 % рівний 40 грн. З наданого розрахунку вбачається, що 07.04.2025 відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 1160,01 грн, з яких 0,01 грн спрямовано на погашення основного боргу, а 1160 грн - на погашення процентів. Враховуючи зазначене, з огляду на зменшення суми основного боргу, починаючи з 08.04.2025 по 21.10.2025 (останній день нарахування процентів позивачем) проценти підлягають нарахуванню на фактичний залишок заборгованості за тілом кредиту, який становить 3999,99 грн. Відтак розмір нарахованих процентів становить 3999,99*198*1%= 7919,98 грн. При цьому, суд встановив, що позивач просить 7920 грн - відсотків за користування кредитом, однак суд встановив, що такі відсотки рівні 7919,98 грн, а відтак в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому, суд не приймає доводи відповідачки щодо не справедливості, не добросовісності та не розумності встановлення 1% за користування кредитом з підстав того, що саме така процентна ставка повністю відповідає ЗУ "Про споживче кредитування", при цьому відповідачка даний кредитний договір не оспорювала, останній не визнаний недійсним чи його частина щодо процентної ставки не визнана недійсною.

Разом з тим, щодо стягнення пені у розмірі 8000 грн, суд зазначає, що п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України вказує про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказана норма діє на час виникнення спору, а відтак, у стягненні з відповідачки пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 11919,97 грн, тобто в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3999,99 грн, заборгованості за процентами в розмірі 7919,98 грн, при цьому в частині відповідальності за порушення грошового зобов`язання в розмірі 8000 грн - відмовлено.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 820 від 27.02.2026 (а.с. 5), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Виходячи з вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 11919,97/19919,99*2662,40=1593,16 грн.

Керуючись ст. ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ: 37616221) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2151922 від 10 березня 2025 року в розмірі 11919 (одинадцять тисяч дев`ятосот дев`ятнадцять) гривень 97 копійок.

В іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" сплачений судовий збір у розмірі 1593 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто три) гривні 16 копійок.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 27.04.2026.

Суддя М.В. Панчук