Рішення № 136051480, 27.04.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/10290/21

провадження № 2-іс/340/401/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116

про визнання протиправним рішення та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ГУ ДПС у м. Києві, в якій просить суд:

1)визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2019 №596/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку;

2) зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві відновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку ІІ групи з 31 березня 2019;

3) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 01.03.2021 №21874/26-15-24-12-15 про визнання неподаною податкову декларацію платника єдиного податку за 2020 рік, яка була прийнята 25.02.2021 за №11355055;

4) визнати податкову декларацію ФОП ОСОБА_1 платника єдиного податку ІІ групи на 2020 рік за №11355055 поданою днем її фактичного отримання 25.02.2021.

Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 13.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С. від 24.03.2025 року справу №640/10290/21 прийнято до свого провадження та залишено вказаний позов без руху.

03.04.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 прийнято адміністративну справу до провадження суддею Петренко О.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що оскаржуване рішення винесено правомірно, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають (а.с.71-74).

Дослідивши доводи заяв по суті сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у м. Києві, як фізична особа - підприємець з 01.09.2016 по 30.03.2019.

Позивач був зареєстрований як платник єдиного податку ІІ групи за ставкою 20 %.

В зв`язку з несплатою єдиного податку у встановлені терміни, податковим органом прийнято рішення №596/26-15-13-14-26/ НОМЕР_2 від 29.03.2019, яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку.

Не погоджуючись з рішенням про анулювання реєстрації платника єдиного податку, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За приписами підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У відповідності до пункту 54.1 статті ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених вказаною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У відповідності до абзацу 2 пункту 294.1 та абзацу 1 пункту 294.2 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 ПК України).

Відповідно до пункту 295.4 статті 295 ПК України сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

З аналізу викладених правових норм слідує, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 813/1465/17 та від 20 червня 2019 року у справі № 822/1807/19.

Судом встановлено, що в період з 01.10.2018 по 01.03.2019 позивачем проведено сплату єдиного податку на помилковий казначейський рахунок, в зв`язку з чим останнім 22.04.2019 подано заяву про зарахування коштів з єдиного податку на правильні рахунки.

Вказані обставини, на переконання позивача, спричинили утворення заборгованості зі сплати єдиного податку: 01.10.2018 1489,20 грн., 01.11.2018 -2233,80 грн., 01.12.2018 2978,40 грн., 01.01.2019 3723,00 грн., 01.02.2019-4557,60 грн., 01.03.2019 5392,20 грн.

За наслідками поданої позивачем заяви про зарахування коштів зі сплати єдиного податку на правильні рахунки у останнього рахується переплата з єдиного податку, що не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів 01.10.2018 по 01.03.2019.

Вказані обставини свідчать про відсутність порушення позивачем приписів абз. 8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України.

Належних доводів та доказів протилежного відповідачем не наведено та не надано.

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Згідно пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З системного аналізу зазначених правових норм можна дійти висновку, що реєстрація особи платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно у випадках, прямо передбачених законодавством.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Судом встановлено, що перевірка позивача відповідачем не проводилась, рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку прийнято на підставі даних інтегрованої картки платника податків про наявність у ФОП ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.10.2018 по 01.03.2019 (а.с.110-112).

Отже, враховуючи, що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ДПС у м. Києві про анулювання реєстрації платника єдиного податку №596/26-15-1314-26/ НОМЕР_1 від 29.03.2019 прийнято з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною та достатньою підставою для його скасування.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно пункту 19-3.1 статті 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За приписами пункту 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку другої групи з 31.03.2019 року.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 01.03.2021 №21874/26-15-24-12-15 про визнання неподаною податкової декларації платника єдиного податку за 2020 рік, яка була прийнята 25.02.2021 за №11355055 та визнання податкової декларації ФОП ОСОБА_1 платника єдиного податку ІІ групи на 2020 рік за №11355055 поданою днем її фактичного отримання 25.02.2021, суд зазначає наступне.

ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку за 2020 рік, яка була прийнята 25.02.2021 за № 11355055.

Листом № 21874/6/26-15-24-12-15 від 01.03.2021 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило позивача про відмову в прийнятті звітності, в якому зазначено про те, що, за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів декларація платника єдиного податку за 2020 рік, яка була прийнята 25.02.2021 за № 11355055, вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування), так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Підпунктом 6.1.3 п. 16.1 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до положень законодавства, форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з приписами п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків в один із способів, передбачених законодавством, одним з яких є: засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (надалі - Порядок № 557).

Відповідно до Розділу II Порядку № 557 автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Відповідно до п. 11 Розділу II у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу.

Пунктом 49.11 ст. 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Прийняття контролюючим органом податкової декларації є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. А тому, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Суд зазначає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу. При цьому, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації згідно з пунктом 49.11 статті 49 цього Кодексу є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов`язкових реквізитів.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що контролюючий орган може відмовити у прийнятті податкової декларації виключно у випадку порушення платником податку при її заповненні вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, яким визначено обов`язкові реквізити.

Таким чином, прийняття податкової декларації органом доходів і зборів є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками.

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 №814/110/16 та у постанові від 31.07.2018 № 810/1570/16.

Отже, відповідачем не доведено, що він діяв у межах та у спосіб передбачений законодавством України щодо невизнання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2020 рік.

Враховуючи наведене, підстави для визнання неподаною податкової декларації у контролюючого органу відсутні.

Враховуючи те, що позивачем було направлено податкову декларацію платника єдиного податку за 2020 (реєстраційний номер 11355055, подана 25.02.2021), тому вказані дати і будуть датами їх фактичного подання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Таким чином суд дійшов висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАСУкраїни, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №596/26-15-13-14-26/3315916191 від 29.03.2019 року про виключення з реєстру платника єдиного податку ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ, відновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , з 31 березня 2019 року як платника єдиного податку другої групи за ставкою 20% від мінімальної заробітної плати та включити його до реєстру платників єдиного податку.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ, щодо невизнання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2020 рік (реєстраційний номер НОМЕР_3 , подана 25.02.2021) податковою звітністю.

Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ, прийняти, подану ФОП ОСОБА_1 , податкову декларацію платника єдиного податку ІІ групи за 2020 рік №11355055, датою її фактичного отримання контролюючим органом 25.02.2021 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 4540,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО