Ухвала суду № 136050036, 28.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 квітня 2026 рокуСправа № 215/1429/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в м. Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) відповідача при отриманні заяви від 31.01.2026 вх. 12 створювати штучні перешкоди для проведення службової перевірки дій посадових осіб і надання правової оцінки цим діям, та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю, та зобов`язати тлумачити додаток № 2 не поясненнями позначки (*) постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303, а правовим порядком ст.ст. 3, 22, 28, 49, 92 Конституції України.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.02.2026 у справі № 215/1429/26 (провадження № 2-а/215/193/26) позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

19.03.2026 зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 передана судді Рянській В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху; встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: позовної заяви, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору згідно з вимогами ч. 1 ст. 5, ч. 5 ст. 160, ст. 161 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону, із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із заявою від 31.01.2026 вх. 12 та отримання листа-відповіді від 06.02.2026 № 102 на заяву, або доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно; копії виправленої позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу; документа про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження зазначених у ньому обставин.

Копію ухвали суду від 24.03.2026 було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, та отримано ним 17.04.2026.

Останнім днем десятиденного строку з дня отримання позивачем копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви було 27.04.2026.

23.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Рянської В.В.

Ухвалою від 23.04.2026 (суддя Рянська В.В.) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. в адміністративній справі № 215/1429/26 необґрунтованою та передано матеріали справи для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.

Ухвалою від 24.04.2026 (суддя Неклеса О.М.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянської В.В. в адміністративній справі № 215/1429/26 відмовлено.

23.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, у якій позивач висловив свою незгоду з ухвалою суду від 24.03.2026 у справі № 215/1429/26 про залишення позовної заяви без руху. Вважає, що ним дотримано вимог ст.ст. 5, 160, 161 КАС України. У заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з тим, що дохід є меншим за прожитковий мінімум у сумі 3328 грн, предметом позову є захист соціальних прав, та витребувати у відповідача відомості про дату отримання заяви від 31.01.2026 вх. 12.

До заяви додано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку з військового збору станом на 06.02.2026, згідно з якими ОСОБА_1 Департаментом соціальної політики виконкому Криворізької міської ради нараховано та виплачено за 2025 рік 25570,00 грн соціальних виплат. Однак, вказані відомості надані не в повному обсязі (копія не відтворює рядок 8 з назвою доходу «Додаткове благо»).

Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 , суд дійшов такого висновку.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Позивачем заявлені пов`язані вимоги немайнового характеру, що випливають з незгоди позивача з діями (бездіяльністю) відповідача щодо розгляду його заяви від 31.01.2026 вх. 12.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн (3328,00 х 0,4 = 1331,20).

З наданих доказів судом встановлено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду цієї позовної заяви (1331,20 грн), перевищує 5 відсотків розміру отриманої позивачем за 2025 рік компенсації за надання соціальних послуг на непрофесійній основі (1278,50 грн).

Позивачем не надано документів на підтвердження тієї обставини, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, зокрема, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Відомості про річний дохід позивача за 2025 рік у повному обсязі не зазначено і не додано доказів на його підтвердження.

Суд зазначає, що наведених позивачем доводів та доданих на їх підтвердження доказів недостатньо для ухвалення судового рішення про звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту заяви не вбачається підстав, які б беззаперечно вказували на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору.

Зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, а позивачем не доведено наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним позовної заяви.

В ухвалі від 24.03.2026 судом було, зокрема, вказано, що у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено і не додано до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем, зокрема, на підтвердження його звернення до відповідача із заявою від 31.01.2026 вх. 12 та отримання листа-відповіді від 06.02.2026 № 102 на таку заяву.

У порядку усунення недоліків такі докази не надано.

Заява про усунення недоліків містить клопотання про витребування у відповідача відомостей про дату отримання заяви від 31.01.2026 вх. 12, однак у заяві не зазначено про вжиття заходів для отримання доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів, та (або) причин неможливості самостійного отримання доказів.

Також позивачем не виконано ухвалу суду від 24.03.2026 в частині усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду позовної заяви, в якій викласти вимоги щодо предмета спору згідно з вимогами ч. 1 ст. 5, ч. 5 ст. 160, ст. 161 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону, із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем, зокрема, доказів звернення до відповідача із заявою від 31.01.2026 вх. № 12, або доказів на підтвердження обставин, у зв`язку з якими позивач не має можливості подати такі докази самостійно; копії виправленої позовної заяви та доданих до неї документів для направлення відповідачу.

Недоліки позовної заяви станом на 28.04.2026 не усунуто.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя В.В. Рянська