Ухвала суду № 136049153, 28.04.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

28 квітня 2026 р. Справа № 120/15688/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши заяву про встановлення судового контролю, роз`яснення судового рішення та зміни способу і порядку виконання у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

14.04.26 р. надійшла заява про встановлення судового контролю, роз`яснення судового рішення та зміни способу і порядку виконання рішення.

Оцінюючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Стаття 254 КАС України регламентує, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, як видно норми статей 382, 378 та 254 КАС України містять різні за своєю правовою природою процесуальні інструменти, які застосовуються на стадії виконання судового рішення або після його ухвалення, і кожен із них має самостійне призначення, підстави застосування та процесуальний порядок розгляду.

По-перше, стаття 382 КАС України передбачає механізм судового контролю за виконанням судового рішення, який полягає у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про його виконання. Це не є способом зміни рішення або порядку його виконання, а виключно інструментом контролю за вже визначеним обов`язком.

По-друге, стаття 378 КАС України регламентує питання відстрочення, розстрочення виконання рішення, а також встановлення чи зміни способу і порядку його виконання. Йдеться про процесуальні дії, які безпосередньо впливають на механізм реалізації судового рішення, змінюючи умови або спосіб його виконання.

По-третє, стаття 254 КАС України встановлює процедуру роз`яснення судового рішення, яка застосовується у випадку неясності його змісту, без зміни суті рішення. Це окремий інститут, спрямований виключно на усунення неоднозначного тлумачення.

Таким чином, зазначені процесуальні інструменти: мають різну правову природу; переслідують різні цілі (контроль, зміна порядку виконання, роз`яснення); регламентуються окремими нормами КАС України; передбачають різні строки та процедури розгляду.

Кожна із зазначених статей регулює окремий інститут: контроль, зміну виконання або роз`яснення. Їх одночасне застосування не є можливим, оскільки вони не є взаємодоповнюючими в межах одного процесуального звернення.

Зокрема, встановлення судового контролю (ст. 382) передбачає, що спосіб і порядок виконання вже визначені та не потребують коригування. Водночас вимога про зміну способу виконання (ст. 378) свідчить про необхідність саме перегляду цих умов. Тобто одночасне заявлення цих вимог є логічно суперечливим.

Також суд вказує й на те, що для кожної заяви встановлено різні процесуальні строки та порядок розгляду, а саме: за ст. 378 20 днів із проведенням судового засідання; за ст. 254 10 днів, можливий письмовий розгляд; за ст. 382 строк визначається судом індивідуально.

Об`єднання таких вимог ускладнює їх розгляд і суперечить принципу процесуальної визначеності.

Оскільки кожен із зазначених інститутів врегульований окремою статтею КАС України, має самостійне призначення та різний процесуальний порядок застосування, їх поєднання в одній заяві є юридично необґрунтованим. Особливо це стосується поєднання вимоги про встановлення судового контролю зі зміною способу виконання рішення, оскільки такі вимоги є взаємовиключними за своєю суттю. Оптимальним є подання окремих заяв залежно від конкретної процесуальної потреби.

А отже суд доходить висновку, що позивачем при поданні заяви порушено правила об`єднання.

Зважаючи на те, що законодавець не визначив процесуальні наслідки подання заяви в порядку виконання судового рішення, в якійпорушено правила об`єднання, суд застосовує аналогію закону , зокрема ст. 169 КАС України,за змістом якої позовна заява повертається позивачу у разі порушення правил об`єднання позовних вимог. Відтак, подана заява підлягає поверненню .

Керуючись ст.ст. 167, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

повернути заявникові заяву про встановлення судового контролю, роз`яснення судового рішення та встановлення способу і порядку його виконання .

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна