Ухвала суду № 136048362, 15.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 Справа №607/9608/23 Провадження №1-кп/607/63/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дистанційно в режимі відеоконференції, обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у м.Тернополі в залі суду під час відкритого судового засідання у об`єднаних кримінальних провадженнях №12024211040002098 та №12023210000000421, стосовно:

1. ОСОБА_9 про обвинувачення за ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України;

2. ОСОБА_7 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України;

3. ОСОБА_6 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України;

4. ОСОБА_8 про обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України;

5. ОСОБА_5 про обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України;

6. ОСОБА_16 про обвинувачення за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України, -

встановив:

Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_7 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обвинувачений особисто або через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Зазначає, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що свідчить про схильність до протиправної поведінки і суттєво впливає на оцінку поведінки обвинуваченого в майбутньому. Окрім цього, в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області на розгляді перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України. ОСОБА_7 ніде не працює, на його утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.

Крім того, прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачена ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_5 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обвинувачений особисто або через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Зазначає, що обвинувачена є наркозалежною особою, ніде не працює, єдиним джерелом її прибутку є збут наркотичних засобів та психотропних речовин. На її утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків.

Крім того, прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 . Обгрунтовуючи подане клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Крім того, на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та можливу міру покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, з метою уникнення покарання може переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами. Крім того, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обвинувачений особисто або через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. Також, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Зазначає, що обвинувачений ніде не працює, на його утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявлені ним клопотання підтримав, посилаючись на зазначені у них мотиви. Щодо задоволення клопотання адвоката ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 заперечив, як безпідставне.

Захисник ОСОБА_14 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, вважає необґрунтованими та недоведеними ризики наведені прокурором у клопотанні про продовження строку тримання під вартою. Також адвокат ОСОБА_14 подав заперечення на клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, у якому просить змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 . Обгурнтовуючи клопотання посилається на те, що клопотання прокурора є необґрунтованим, оскільки долучені до клопотання докази є достатніми в розумінні того, що з плином часу вони стають менш значущими. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_7 не має на меті переховуватися від суду, оскільки раніше відносно нього застосовано норми ст.75 КК України. Вважає, що наявність у ОСОБА_7 судимості не може свідчити про наявність ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення. При цьому, продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою тривалий період часу без визначення застави носить виключно карний характер, оскільки унеможливлює його звільнення з-під варти в ситуації, коли відсутній вирок суду, яким доведено його вину у вчиненні злочину. Вважає, що продовження запобіжного заходу без визначення застави суперечить ст..5 Європейської конвенції з прав людини. Обвинувачений ОСОБА_7 має дружину ОСОБА_16 , з якою проживає у цивільному шлюбі, а також місце роботи у ФОП ОСОБА_17 , що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника ОСОБА_14 . Щодо задоволення клопотання прокурора заперечив.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, просить змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт. При цьому просить врахувати, що ОСОБА_5 раніше не суджена та має постійне місце проживання з матір`ю пенсійного віку, яка потребує постійного догляду. До клопотання прокурора не долучено жодних доказів, якими він обгрунтовує заявлені ризики. ОСОБА_18 протягом тривалого часу не вносить визначену їй заставу, що на переконання сторони захисту свідчить про фінансову неспроможність обвинуваченої внести раніше визначений розмір застави. У випадку, якщо суд прийде до переконання про недоцільність зміни запобіжного заходу, просить зменшити розмір застави.

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника.

Захисник ОСОБА_12 просить змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою. Просить врахувати, що у клопотанні не наведено жодних нових ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи захисника. Щодо задоволення клопотання прокурора заперечив.

Інші учасники клопотань та заперечень не заявили

На підставі ст.198 КПК України висловлені в ухвалі висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

В порядку ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та вбачається із реєстру матеріалів долучених до обвинувального акту.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі. Це може бути мотивом і підставою для обвинувачених переховуватися від суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Також суд вважає доведеним ризик впливу ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на свідків. Обвинувачені володіють контактними даними щодо свідків, тому перебуваючи на волі вони особисто або через третіх осіб можуть незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показань, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення від явки до суду для надання показань, що негативно вплине на розгляд кримінального провадження.

Ризик вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується підтверджується тим, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що свідчить про схильність до протиправної поведінки. Обвинувачений ОСОБА_7 ніде не працює, на його утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченого.

Ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінальне правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується підтверджується тим, що обвинувачена є наркозалежною особою, ніде не працює, єдиним джерелом її прибутку є збут наркотичних засобів та психотропних речовин. На її утриманні осіб немає, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків.

Ризик вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується підтверджується тим, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, пов`язаних зі збутом вибухових пристроїв, вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Велика кількість епізодів та обставини вчинення кримінальних правопорушень, свідчать про те, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною захисту не надано суду доказів про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків і запобігти ризикам передбаченим п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Також, стороною захисту не надано доказів поганого стану здоров`я обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , внаслідок чого вони не можуть утримуватися під вартою.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_14 в частині зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує те, що обставини, на які посилається захисник обвинуваченого як на підстави для зміни раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу, а саме, наявність місця проживання разом із цивільною дружиною та застосування відносно нього ст.75 КК України, не спростовують наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України і враховуючи вимоги ст.ст. 178, 201 КПК України, не є підставами для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який.

Доводи захисника ОСОБА_14 про відсутність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення суд оцінює критично, оскільки прокурор у клопотанні не посилається на наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Виходячи з наведеного, посилання захисника ОСОБА_11 на недоведеність ризику впливу обвинуваченої ОСОБА_5 на свідків є безпідставними.

У п.74 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2021 року Справа N800/331/16 (800/13/16) значено, що відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

ЄСПЛ у рішенні від 30.04.2018 зауважував, що до обґрунтувань, які відповідно до практики суду вважаються відповідними та достатніми доводами, входять такі підстави, як небезпека переховуватись від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту обвинуваченого (справа «Кронійчук проти України», № 10042/11).

Сторонами не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує саме такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Тому, суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно наявності підстав для обрання відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу. Існування будь-яких обставин, що виникли після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження, які б спростовували наявність чи свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також спростовують суспільну небезпеку осіб обвинувачених, стороною захисту суду також не надано.

Суд вважає, що продовження дії строку запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кореспондується з характером суспільного інтересу. Зокрема, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, а саме, рішення у справі Летельє проти Франції" особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Отже, для забезпечення належної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від суду і вчиненню інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, з врахуванням осіб обвинувачених, їх стану здоров`я, майнового стану, тяжкості інкримінованих їм кримінальних правопорушень, рівня міцності соціальних зв`язків, суд приходить до переконання про необхідність продовження кожному з них дії строку виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на максимальний строк - два місяці.

Суд не вбачає підстав для зменшення раніше визначеної обвинуваченій ОСОБА_5 згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 листопада 2025 року розміру застави, оскільки стороною захисту не надано суду доказів про те, що раніше визначений розмір застави на даний час є безпідставним та занадто надмірним для обвинуваченої. Доказів щодо матеріального стану обвинуваченої ОСОБА_5 , суду не надано. Суд критично оцінює посилання захисника ОСОБА_11 на те, що обвинувачена протягом тривалого часу не вносить заставу, оскільки з огляду на дату постановлення ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, якою визначено заставу 27 листопада 2025 року, вказаний період не може вважатись тривалим.

Крім того, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2026 року у справі Ridkodubskyy and Others v. Ukraine (заяви № 16317/24 та ще п`ять), ЄСПЛ серед іншого зазначив, що суди мають аналізували можливість застосування альтернативних запобіжних заходів.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи фактичні обставини справи, тяжкість злочинів, які інкримінуються ОСОБА_7 , дані про особу обвинуваченого, його вік, сімейний та майновий стан, беручи до уваги вимоги ч. 4 ст. 182 КПК України, суд не вбачає на даний час виключних підстав, які б свідчили про неможливість визначення ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, Главою 18, ст.ст. 177, 181, 183, 194, 201, 331 КПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 на запобіжний захід у виді домашнього арешту, відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , задовільнити.

ОСОБА_7 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 14 червня 2026 року.

ОСОБА_7 визначити заставу в розмірі 450 (чотириста п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1497600 (один мільйон чотириста дев`яносто сім тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області.

У разі внесення застави ОСОБА_7 звільнити з-під варти і з цього часу на нього покладаються обов`язки: не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду; повідомляти суду про зміну місця проживання; з`являтися за вимогою до суду; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, на строк до 23 год. 59 хв. 14 червня 2026 року, або до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.

ОСОБА_7 роз`яснити, що у випадку не виконання покладених на нього обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , задовільнити.

ОСОБА_5 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 14 червня 2026 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , задовільнити.

ОСОБА_6 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на два місяці до 14 червня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали закінчується 14 червня 2026 року в 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити сторонам та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» Міністерства юстиції України для вручення обвинуваченим.

Апеляційна скарга на ухвалу суду бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1