Ухвала суду № 136047382, 27.04.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 463/3558/26

Провадження № 1-кп/461/452/26

УХВАЛА

27.04.2026 року Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №62025140160000065 від 09.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про відсторонення обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, строком на 2 місяці, покликаючись на те, що з урахуванням ризиків та особи обвинуваченої, обставин кримінального правопорушення, а також того, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати і сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередніх ухвал, наявні підстави для відсторонення обвинуваченої ОСОБА_4 від займаної посади.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора про відсторонення від посади поклались на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ст.43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, у тому числі і відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Виходячи з положень Глави 14 КПК України, відсторонення від посади має на меті припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

14.10.2022 обвинувачену ОСОБА_4 наказом Державної служби України з питань праці № 862-к призначено па посаду начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з 17.10.2022.

Згідно з ч.2 ст.157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24.12.2025 ОСОБА_4 відсторонено від посади начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на строк до двох місяців в межах строку досудового розслідування, а саме до 22.02.2026, у подальшому строк відсторонення продовжувався, востаннє до 22.04.2026 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.03.2026.

Обвинуваченій ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінально-караного діяння з ознаками корупції, вчиненого безпосередньо на займаній посаді, із використанням свого службового становища, що унеможливлює виконання нею своїх обов`язків на час кримінального провадження, оскільки подальше перебування на вказаній посаді дасть змогу підозрюваній незаконними засобами впливати на свідків - підлеглих їй працівників очолюваної нею установи, а тому наявний ризик можливого впливу останньої на вказаних осіб з метою надання ними завідомо неправдивих показань.

За таких обставин, в матеріалах кримінального провадження наявні ризики того, що ОСОБА_4 перебуваючи у подальшому на займаній посаді, зможе перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків, продовження злочинної діяльності із використанням свого службового становища.

Судом не встановлено обставин, які б мали негативні наслідки для інших осіб внаслідок відсторонення ОСОБА_4 від посади.

При цьому, суд враховує, що відсторонення від посади має тимчасовий характер, і його слід відрізняти від звільнення з роботи, яке вирішується відповідно до вимог трудового законодавства, відсторонення від посади обмежено строком не більше двох місяців, який може бути продовжений відповідно до вимог, передбачених ст.159 КПК України.

З огляду на викладене, судом встановлено, що є достатні підстави вважати, що припинення та запобігання у подальшому протиправній поведінці обвинуваченої ОСОБА_4 щодо перешкоджання кримінальному провадженню, неможливе без відсторонення останньої від посади начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, а тому суд вважає, що досягнути дієвість цього провадження неможливо без відсторонення обвинуваченої від посади терміном на 2 (два) місяці.

Окрім того, в підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2025 року, на мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 35 НОМЕР_2 , а також ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2026 року, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:10:001:0030, земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:08:004:0142 та на транспортний засіб марки «SKODA», моделі «OCTAVIA». д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .

В обґрунтування заявленого клопотання вказує на те, що належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 35 НОМЕР_2 не був відкритий стороні захисту, внаслідок чого він не може використовуватися в подальшому як доказ у справі.

Крім того, арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:10:001:0030, земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:08:004:0142 та транспортний засіб марки «SKODA», моделі «OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_4 накладався для забезпечення можливості конфіскації майна, однак санкція статті, за якою на даний момент обвинувачується ОСОБА_4 , не передбачає такого виду покарання, як конфіскація майна.

Відтак, вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника, просила скасувати арешт.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечив про скасування арешту на земельні ділянки та транспортний засіб; при цьому заперечив щодо скасування арешту на мобільний телефон.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.

Того ж дня під час обшуку робочого місця ОСОБА_4 та відділу організації документообігу та контролю Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, що за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8 (7 поверх) було вилучено низку документів та належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах» ІМЕЇ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 35 НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2025 року задоволено клопотання слідчого та з метою збереження речових доказів накладено арешт на вилучені 22.12.2025 року в ході проведення обшуку робочого місця начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці речі, зокрема, на зазначений мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 35 НОМЕР_2 .

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч.1 ст.131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, арешт на мобільний телефон був накладений з метою збереження зазначеного мобільного телефону як доказу.

08.04.2026 року стороною обвинувачення було повідомлено ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025140160000065 від 09.01.2025 року та відкрито матеріали провадження.

Серед матеріалів кримінального провадження речовий доказ, а саме, мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 35 НОМЕР_2 стороні захисту відкритий не був.

Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Згідно з ч. 12 цієї ж статті якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Тобто, належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 35 НОМЕР_2 не був відкритий стороні захисту, внаслідок чого він не може використовуватися в подальшому як доказ у справі.

За таких обставин, суд вважає недоцільним перебування вказаного телефону під арештом.

Окрім цього, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2026 року клопотання задоволено. З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4 , а саме, на земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:10:001:0030, земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:08:004:0142 та транспортний засіб марки «SKODA», моделі «OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_4 .

Як встановлено в судовому засіданні, арешт на зазначене майно був накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки дії підозрюваної ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. З ст. 368 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Водночас, 08.04.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та кваліфіковано її дії за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років без конфіскації майна.

08.04.2026 року ОСОБА_4 вручено обвинувальний акт за цією кваліфікацією та скеровано його до суду.

Таким чином, на даний час відпала необхідність у збереженні арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2026 року, оскільки такий накладався для забезпечення можливості конфіскації майна, а санкція статті, за якою на даний момент обвинувачується ОСОБА_4 , не передбачає такого виду покарання, як конфіскація майна.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, оцінюючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, суд вважає, що подальше утримання майна ОСОБА_4 під арештом не вбачається за доцільне, порушує баланс між втручанням у права та свободи особи та потребами досудового розслідування.

Подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст. 132 КПК України, а тому клопотання слід задоволити, оскільки це не перешкоджатиме розгляду кримінального провадження по суті та виконанню судового рішення в майбутньому.

Окрім цього, перевіривши підставність надіслання обвинувального акту відповідно до ст. 314 КПК України, заслухавши висновок прокурора та думку інших учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Галицькому районному суду м. Львова, підготовлене та підлягає до судового розгляду.

Підстав для прийняття рішень передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України немає.

Обвинувальний акт складений слідчим та затверджений прокурором, відповідає вимогам ст.291 КПК України, відтак, підстав для повернення обвинувального акту прокурору на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України не вбачається.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає за необхідне кримінальне провадження прийняти до провадження та призначити до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 154, 155, 157, 314-316 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України - прийняти до провадження Галицького районного суду м. Львова.

Клопотання прокурора задовольнити.

Відсторонити обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, строком на 2 місяці, тобто до 26.06.2026.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задоволити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2025 року, на мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Мах» ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ2 35 НОМЕР_2 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2026 року, а саме, на земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:10:001:0030, земельну ділянку з кадастровим номером 4620381300:08:004:0142 та на транспортний засіб марки «SKODA», моделі «OCTAVIA». д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .

Справу призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду м. Львова (м.Львів, вул. Чоловського, 2) на 05.05.2026 року о 11.30 год.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1