Ухвала суду № 136041659, 23.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1540/26

1-кс/405/1237/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю власника майна ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника власника майна адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_7 , головуючого у справі № 405/1540/26, провадження № 1-кс/405/970/26,

встановив:

В провадженні слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького перебуває клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011 від 23.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (справа № 405/1540/26, провадження № 1-кс/405/970/26).

13.04.2026 представником власника майна адвокатом ОСОБА_6 подано заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , головуючого у справі № 405/1540/26, провадження № 1-кс/405/970/26, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України без будь-якого обгрунтування. В заяві вказано, що обгрунтування існування обставин, які викликають сумнів у його неупередженості буде надано під час судового розгляду питання про відвід.

При цьому, 23.04.2026 на адресу Подільського районного суду м. Кропивницького надійшло письмове клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_8 про витребування постанов та передачу справи № 405/1540/26 для розгляду до Солом`янського районного суду м. Києва, в якому (клопотанні) серед іншого наведено обставину для відводу слідчого судді ОСОБА_7 , яка викликає сумнів у неупередженості останнього, оскільки під час постановлення ним ухвали про надання дозволу на проведення обшуку місця проживання ОСОБА_3 від 16.03.2026 у справі № 405/1540/26 він не надав жодної правової оцінки щодо порушення правил підслідності у кримінальному проваджені № 72023110100000011 від 23.10.2023.

Під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук місця проживання ОСОБА_3 слідчим суддею взагалі не досліджувались оригінали процесуальних документів, які визначали мету та підстави зміни підслідності у кримінальному провадженні № 72023110100000011 від 23.10.2023 з ТУ БЕБ у Київській області на слідчих слідчого управління ГУ НП в Кіровоградській області.

Слідчим суддею не взято до уваги, що розгляд клопотання про арешт майна ОСОБА_3 має відбутися на підставі підписаного і поданого не повноважним органом досудового розслідування в розумінні ч. 5 ст. 36 КПК України процесуального документу, без належного письмового підтвердження зміни підслідності за слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області, оригіналу постанови Генерального прокурора.

Крім того, 23.04.2026 на адресу Подільського районного суду м. Кропивницького подано письмові пояснення (з додатками) представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , зміст яких фактично зводиться до викладення підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_7 від участі у кримінальному провадженні № 72023110100000011 від 23.10.2023. Зазначено, що існує обгрунтований сумнів у неупередженості суду, на що вказує формальний характер автоматизованого розподілу, відсутність реальної випадковості, концентрація розгляду матеріалів в одного судді, ігнорування доводів сторони захисту.

Як вбачається зі звітів автоматизованого розподілу у межах даного кримінального провадження одному слідчому судді було послідовно розподілено значну кількість процесуальних матеріалів, зокрема: 16.03.2026 7 клопотань про обшуки; 19.03.2026 клопотання про арешт майна; 20.03.2026 клопотання про тримання під вартою; 23.03.2026 щонайменше 8 клопотань про арешт майна, розподілених протягом короткого проміжку часу; 24.03.2026 клопотання про застосування запобіжного заходу.

Таким чином, фактично один і той самий слідчий суддя здійснює судовий контроль за всіма ключовими стадіями кримінального провадження. Це призводить до відсутності процесуальної дистанції між стадіями контролю та створює ризик формування попереднього уявлення суду щодо обставин справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України визначення слідчого судді здійснюється за принципом випадковості.

Зазначений принцип конкретизовано у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду.

Відповідно до п. 2.3 цього Положення автоматизований розподіл справ здійснюється за принципом випадковості та має виключати будь-який вплив на визначення судді.

Разом з тим зазначене Положення передбачає спеціальний механізм дій у випадку, коли автоматизований розподіл є неможливим. Зокрема: у разі неможливості розподілу формується протокол та звіт про неможливість автоматизованого розподілу; відповідно до п. 2.3.52 Положення після усунення обставин, що унеможливлюють розподіл, він здійснюється не пізніше наступного робочого дня; відповідно до п. 2.3.60 Положення розподіл здійснюється після усунення таких обставин.

Отже, нормативно передбачено, що у випадку відсутності умов для здійснення повноцінного автоматизованого розподілу, такий розподіл не проводиться, а відкладається до моменту усунення відповідних обставин.

Однак у даному кримінальному провадженні: у розподілі фактично брав участь лише один суддя; відсутня будь-яка альтернатива вибору; не формувався протокол неможливості розподілу; розподіл було здійснено негайно.

За таких обставин випадковість як ключовий принцип не була реалізована, а розподіл набув формального характеру. Фактично авторозподіл було виконано як механізм закріплення справи за наперед визначеним суддею, що суперечить змісту п. 2.3, 2.3.52 та 2.3.60 Положення.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу стороною захисту були наведені конкретні та юридично значимі доводи, зокрема: відсутність обгрунтованої підозри; відсутність складу злочину; відсутність факту заволодіння майном; господарський характер правовідносин; відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначені доводи мають істотне значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу та навіть на рівні prima facie ставлять під сумнів можливість його застосування. Водночас у судовому рішенні: відсутній аналіз доводів сторони захисту; не наведено мотивів їх відхилення; не здійснено оцінку наданих доказів. Фактично доводи сторони захисту були залишені поза увагою, що свідчить про формальний характер їх розгляду.

У межах даного кримінального провадження всі ключові процесуальні рішення ухвалюються за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення. При цьому, доводи сторони захисту системно не отримують належної правової оцінки. У поєднанні з концентрацією розгляду це формує об`єктивне враження односторонності судового контролю.

Заявник представник власника майна адвокат ОСОБА_6 та представник власника майна адвокат ОСОБА_8 належним чином повідомлені про час та місце проведення судового розгляду заявленого відводу, в судове засідання не з`явилися, а отже реалізували своє право на участь у судовому засіданні на власний розсуд.

Особа, якій заявлено відвід слідчий суддя ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд питання щодо його відводу без його участі.

Власник майна ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали заявлений відвід з мотивів, викладених у письмових поясненнях. Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 наголосив, що сторона захисту не стверджує фактичної упередженості судді, однак вказує на наявність об`єктивних обставин, які можуть свідчити про формування попереднього уявлення суду щодо справи.

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення відводу з мотивів його необгрутованості; відсутності підстав, які б вказували на порушення автоматизованого розподілу справи; спрямованості викладених обставин до незгоди із судовим розглядом клопотань слідчим суддею; направленості заявленого відводу на затягування розгляду клопотання слідчим суддею.

Заслухавши доводи учасників, дослідивши наявні матеріали, суд дійшов висновку про відсутність необхідних та достатніх підстав для задоволення заяви про відвід, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Статтею 75 КПК України закріплено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні та статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених зокрема ст.ст. 75, 76 цього Кодексу судді може бути заявлений відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, тобто учасниками кримінального провадження.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для встановлення наявності ознак упередженості мають бути викладені такі доводи, які обґрунтовано підтвердять сумнів в неупередженості судді, вкажуть на наявність суб`єктивного або об`єктивного критерію.

При цьому, заявлений відвід не містить необхідних та достатніх фактичних даних (доказів), які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Оцінюючи доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_8 щодо наявності підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_7 через не надання останнім жодної правової оцінки щодо порушення правил підслідності у кримінальному проваджені № 72023110100000011 від 23.10.2023 під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук, та залишення поза увагою останнього неможливості розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_3 без належного письмового підтвердження зміни підслідності за слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області, суд констатує, що вони (доводи) фактично зводяться до непогодження з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді ОСОБА_7 під час розгляду клопотань в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72023110100000011 від 23.10.2023. При цьому, незгода сторони у справі з постановленим суддею рішенням, іншими процесуальними діями, не можуть бути підставами для відводу судді.

Так, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Тому, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, розглянутими суддею клопотаннями сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному процесуальним законом.

Крім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Оцінюючи доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_4 щодо концентрації судового контрою в одного слідчого судді, формального характеру автоматизованого розподілу, відсутності реальної випадковості у визначенні судді, суд констатує їх неспроможність з огляду на таке.

Згідно ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Усі перелічені ч. 3 ст. 35 КПК України принципи визначення судді Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час здійснення автоматичного визначення слідчого судді (першого клопотання, яке надійшло на адресу Подільського районного суду м. Кропивницького у кримінальному провадженні № 72023110100000011 від 23.10.2023) були дотримані, на що вказує копія долученого до письмових пояснень звіту про автоматичне визначення слідчого судді від 16.03.2026 у справі № 405/1540/26 (провадження 1-кс/405/849/26).

При цьому, відповідно до п.п. 2.3.39 та 2.3.39.1 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 (Положення), передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів. Це вказує на те, що усі наступні клопотання у кримінальному провадженні № 72023110100000011 від 23.10.2023 були розподілені на слідчого суддю ОСОБА_7 у передбачений Положенням спосіб.

Крім того, така передача клопотань, які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР) саме тому слідчому судді, який отримав перше клопотання, прямо регламентована Положенням про автоматизовану систему документообігу, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024.

Щодо участі у розподілі лише одного судді, то відповідно до п. 2.3.24 Положення у разі коли в суді з об`єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог цього Положення.

Оцінюючи доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_4 щодо ігнорування слідчим суддею ОСОБА_7 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доводів сторони захисту та наявності ознак односторонності судового контролю через те, що у межах даного кримінального провадження всі ключові процесуальні рішення ухвалюються за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення, а доводи сторони захисту системно не отримують належної правової оцінки, суд також констатує, що такі доводи є неспроможними, оскільки фактично зводяться до незгоди із процесуальними діями та рішеннями слідчого судді ОСОБА_7 , що не є підставою для відводу останнього.

При цьому, суд враховує позицію представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , який в судовому засіданні наголошував на наявності об`єктивних обставин, які можуть свідчити про формування попереднього уявлення суду щодо справи, не стверджуючи фактичної упередженості судді. Але така позиція, з урахуванням вище наведених висновків суду щодо відповідності визначення Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою слідчого судді ОСОБА_7 як головуючого для розгляду клопотань у кримінальному провадженні № 72023110100000011 від 23.10.2023 приписам як ч. 3 ст. 35 КПК України, так і Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024, оцінюється судом як суб`єктивне трактування представником власника майна адвокатом ОСОБА_4 положень наведених нормативних актів.

Додані представником власника майна адвокатом ОСОБА_4 до письмових пояснень копії звітів про автоматичне визначення слідчого судді, про передачу судової справи раніше визначеному складу суду та копії постановлених слідчим суддею судових рішень вказують на те, що усі клопотання у кримінальному провадженні № 72023110100000011 від 23.10.2023 були розподілені на слідчого суддю ОСОБА_7 у передбачений статтею 35 КПК України і Положенням спосіб, та за результатами розгляду даних клопотань слідчим суддею були постановлені відповідні судові рішення, оцінка яких не входить до повноважень судді, який розглядає заяву про відвід іншого судді.

Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.

Крім того, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше.

Тобто, суддя має бути відведений від участі в процесі, якщо його неупередженість може бути обґрунтовано поставлена під сумнів.

При цьому, жодного об`єктивного та беззаперечного доказу, який би викликав обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 під час розгляду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011 від 23.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (справа № 405/1540/26, провадження № 1-кс/405/970/26), заявником не надано.

Тобто, заявлений відвід не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність передбачених зазначеними нормами КПК України підстав для його задоволення, оскільки докази того, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_7 , відсутні.

З урахуванням наведеного, судом не встановлено визначених Кримінальним процесуальним законом України підстав для відводу слідчого судді, чи інших обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості, що вказує на необґрунтованість поданої заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 81, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви представника власника майна адвоката ОСОБА_6 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_7 , головуючого у справі № 405/1540/26, провадження № 1-кс/405/970/26 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_9