Рішення № 136039341, 28.04.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7493/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Кочко В.К.,

за участю секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості\

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2350290 від 11.09.2021 р., 15450 грн., витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.09.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2350290 шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 5000 грн на 20 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90 % на день. Кредитні кошти були перераховані на банківську картку відповідача, що підтверджується відповідним документом надавача платіжних послуг.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, своєчасне та повне повернення кредиту і сплату процентів не здійснив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

15.07.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна (ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу №2-15072022, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №2350290 було відступлено позивачу. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором перейшла до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Станом на дату подання позову загальна сума заборгованості за договором становить 15450 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту; 10450 грн заборгованість за процентами.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.01.2026 р., відкрито провадження у даній цивільній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив не надав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 282-284 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що 11.09.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2350290 шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 5000 грн на 20 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90 % на день. Кредитні кошти були перераховані на банківську картку відповідача, що підтверджується відповідним документом надавача платіжних послуг.

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, своєчасне та повне повернення кредиту і сплату процентів не здійснив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

15.07.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна (ТОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу №2-15072022, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №2350290 було відступлено позивачу. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором перейшла до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Станом на дату подання позову загальна сума заборгованості за договором становить 15450 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту; 10450 грн заборгованість за процентами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позичальник взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорами строки кошти (суму позики) та нараховані відсотки не повернув, відтак, вимоги щодо стягнення заборгованості по кредиту за Договором №2350290 від 11.09.2021, загальна сума заборгованості склала 15450 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які понесені на сплату судового збору в сумі 2 422, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 530 ч.1, 1046 ч. 1, 1048 ч. 1, 1077 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 263-265,280 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість яка виникла на підставі договору №2350290 від 11.09.2021 р., у розмірі 15450 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочко В.К.