Ухвала суду № 136039201, 27.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12810/26

Провадження № 1-кс/947/5918/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42025164690000016 від 07.03.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеса, одруженого, на утримані двоє неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент ймовірного вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду начальника відділу кадрів Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025164690000016 від 07.03.2025.

В рамках вказаного кримінального провадження, 14.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам та інтересам юридичних осіб, вчинене організованою групою;

-ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: внесення до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

-ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Наразі відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 30.04.2026.

27.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування кримінального провадження №42025164690000016 від 07.03.2025 продовжено до 12 (дванадцяти) місяців, а саме до 16.07.2026.

Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

У судовому засіданні:

-прокурор вимоги поданного клопотання підтримав, просив його задовольнити;

-захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків. Просила врахувати, що підзахисний має стікі соціальні звязки, постійне місце проживання, дружину та двох неповнолітніх дітей, Дружина підзахисного є військовослужбовцем, дитина з інвалідністью із дитинства, також на утримані матір яка хворіє. Долучила письмові заперечення з додатками, які характеризують особу , та які стосуються проведення досудового розслідування, та просила відмовити в задоволені клопотання, застосувати цілодобовий домашній арешт або визначити заставу.

-підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 14.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 означених кримінальних правопорушень стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину від 16.07.2025; протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в ході яких підтверджується організованість групи та обізнаність, як із загальним планом, так і зафіксовано наявність розмов з фіктивно працевлаштованими особами, з підпорядкованими працівниками комунального підприємства щодо обставин працевлаштування та табелювання таких працівників на підприємстві, зміни банківських рахунків для нарахування заробітної плати. Крім того, зафіксовано спілкування, як між собою ОСОБА_7 з ОСОБА_4 , так і з третіми особами, в тому числі з формально працевлаштованими працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський», щодо протиправного механізму перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період шляхом сприяння ухиленню осіб від мобілізації, шляхом бронювання таких формально працевлаштованих працівників; протоколами, складеними за результатами проведених обшуків, в ході яких у ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та інших осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, вилучено: чорнові записи, банківські карти формально працевлаштованих працівників КП «ЖКС Порто-Франківський», які фактично не виконували своїх обов`язків та термінали мобільного зв`язку, відомості збережені у яких підтверджують встановлені досудовим розслідуванням обставини; протоколами допитів 109 свідків (більшість допитано в порядку ст. 615 КПК України шляхом здійснення відеофіксації), у тому числі формально працевлаштованих осіб працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський», в тому числі: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також інших осіб, показання яких підтверджують фактичне невиконання досліджуваними 90 працівниками КП «ЖКС «Порто-Франківський» своїх обов`язків за посадами; протоколами оглядів вилучених під час проведення 77 обшуків, предметів, в тому числі мобільних телефонів формально працевлаштованих осіб працівників КП «ЖКС «Порто-Франківський» з наявними листуванням, медіа-файлами, зі змісту яких вбачається відсутність виконання ними обов`язків за посадами та проведення робочого часу на власний розсуд, не пов`язаний із виконанням трудових функцій у КП «ЖКС «Порто-Франківський»; довідками про місця з`єднання мобільних телефонівосіб, які імовірно причетні до вчинення кримінальних правопорушень, що містять відомості стосовно не перебування 90 працевлаштованих на різних посадах у КП «ЖКС «Порто-Франківський» працівників, у тому числі заброньованих від мобілізації, у робочий час у зонах відповідальності виробничих дільниць КП «ЖКС «Порто-Франківський» на яких кожен з вказаних осіб повинен здійснювати свою трудову діяльність; відомостями з територіального центру комплектування та соціальної підтримки про внесення відомостей щодо бронювання 13 працівників Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»; висновками 24 судових почеркознавчих експертиз щодо належності підписів у табелях обліку робочого часу ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та іншим службовим особам КП «ЖКС «Порто-Франківський»; протоколами проведених НСРД, а саме візуального спостереження за особами, які були фіктивно працевлаштовані до КП «ЖКС «Порто-Франківський», в ході яких зафіксовано відсутність даних осіб на робочому місці; протоколами оглядів інформації отриманої в ході проведених тимчасових доступів у банківських установах по рахунками осіб, які були фіктивно працевлаштовані до КП «ЖКС «Порто-Франківський». Згідно яких встановлено наявність фотознімків з банкоматів, на яких відображено зняття заробітної плати з карток мертвих душ, підозрюваними; довідкою від 28.11.2025 спеціалістів Південного офісу Держаудитслужби; висновком експерта № 5494-34-25 від 26.01.2026 за результатами проведеної судової економічної експертизи, що підтверджує завдання збитків внаслідок вчиненого підозрюваними у кримінальному провадженні злочину.

На переконання слідчого судді, дії, у ймовірному вчиненні яких наразі підозрюється ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри.

Вказані заперечення захисника підлягають перевірці стороною обвинувачення під час досудового розслідування та оцінці суду, у випадку надходження до нього обвинувального акта, водночас, відповідні доводи, на цьому етапі кримінального провадження, на переконання слідчого судді не спростовують висновків щодо обґрунтованості підозри, тобто не виключають обставин, які вказують на ймовірну причетність ОСОБА_13 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що питання обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри може бути предметом окремого розгляду в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Також, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 перевірялася під час першочергового застосування запобіжного заходу та його подальшого продовження відносно нього.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Востаннє, 04.03.2026 ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.04.2026.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.04.2026 було продовжено строк досудового розслідування даного кримінального провадження до 12 (дванадцяти) місяців, а саме до 16.07.2026.

З огляду на що, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.

При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 на теперішній час обгрунтовано підозрюється у вчиненні, у тому числі, кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України, належать до тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та у сфері службової діяльності.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Разом з тим, відповідно до примітки до ст.45 КК України, інкримінований ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, відноситься до корупційних. Таким чином, до підозрюваного у разі визнання його винуватим за вказаною кваліфікацією, буде неможливе застосування звільнення від відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду наразі не мінімізований та продовжує існувати.

Також, слідчий суддя звертає увагу, що оскільки підозрюваному відомі анкетні дані свідків, зокрема службових осіб КП «ЖКС «Порто-Франківський», на показання яких сторона обвинувачення, у тому числі, посилається в обґрунтування пред`явленої йому підозри та які в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя враховує специфіку інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, їх тяжкість, корисливий характер та тривалість ймовірного здійснення кримінально-протиправної діяльності, а також те, що відповідно до обставин даного кримінального провадження, ОСОБА_4 ймовірно є співорганізатором злочинної групи, а тому приходить до переконання, що в даному випадку актуальним є ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення ( п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Викладене в сукупності, свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлення продовження ризиків.

Крім того, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Так слідчий суддя вважає, що стороною захисту доведено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 має стікі соціальні звязки, але при цьому з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку останнього можливо лише шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При обранні запобіжного заходу та його подальшому продовженні слідчим суддею, враховуючи положення абзацу третього ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи із специфіки інкримінованих підозрюваному діянь (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України), враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначався розмір застави, й наразі слідчий суддя, дослідивши клопотання сторони обвинувачення та беручи до уваги доводи сторін кримінального провадження, приходить до переконання про відсутність підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу відносно підозрюваного.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із утриманням в ДУ "Одеський слідчий ізолятор", строком до 24.06.2026, в межах строку досудового розслідування.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1