Рішення № 136038537, 19.03.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/955/24

Провадження №2/504/1278/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014) адвоката Москаленко Маргарити Станіславівни (Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4,) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у лютому 2024 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 29.13048.004838974 від 24 січня 2019 року в сумі 110595,75 грн. з яких 36812,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 73782,85 грн. - сума заборгованості за відсотками та понесені судові витрати у сумі 3028 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 24 січня 2019 року ОСОБА_2 уклала із Акціонерним товариством «Ідея Банк» Кредитний договір № 29.13048.004838974.

07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 07072023 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Р29.13048.004838974 від 24 січня 2019 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно п. 2. 1. Договору факторингу за цим Договором АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «€АПБ», ТОВ «ФК «САПБ» приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу Права Вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК«ЄАПБ» за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами, у паперовому вигляді в день укладання цього Договору та надсилається АТ «Ідея Банк» ТОВ «ФК «ЕАПБ» в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього Договору. Реєстр Боржників після належного його підписання Сторонами вважається невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників №3 до Договору факторингу ТОВ «ФК «САПБ» набуло прав грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №P29.13048.00483897 від 24 січня 2019 року, в сумі 110595,75 грн., з яких:

-36812,9 грн. - заборгованість за основним боргом;

-73782,85 грн. - заборгованість за відсотками;

-0 грн. - заборгованість за комісіями.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЕАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Відповідач заперечував, послався на те, що нарахована сума заборгованості не відповідає вартості кредиту.

Окрім того, відповідач заявив про сплив позовної давності за кредитом.

В судове засіданні відповідач та його представник не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки.

Окрім того, справа розглядається після перегляду заочного рішення суду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданому позові просить справу розглянути у свою відсутність, а у разі неявки відповідача постановити по справі заочне рішення та за відсутності позивача.

Повторний заочний розгляд процесуальним законом не передбачений.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 січня 2019 року ОСОБА_2 уклала із Акціонерним товариством «Ідея Банк» Кредитний договір № 29.13048.004838974 у суму 39997 гривень строком на 24 місяці.

24.01.2026 року між ПрАТ «СК «УНІКА» в особі страхового агента та відповідачкою укладено договір страхування життя, розмір страхового платежу становив 7948,12 грн.

За умовами кредитного договору сума кредиту становила 39997,00 грн.

Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для нарахування на банківський поточний рахунок позичальника.

Процентна ставка є річною змінюваною, та складає 15,5%.

Реальна річна процентна ставка становить 205,47599793%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом на момент укладення Договору складає 83821,62 грн.

Договір підписаний відповідачкою, та факт підписання нею кредитного договору не оспорюється.

Кошти видані відповідачці згідно ордеру розпорядження № 1 від 24.01.2019 року в сумі 32048,88 грн., а також згідно ордеру розпорядження № 2 від 24.01.2019 року в сумі 7948,12 грн. (страховий платіж).

Однак, відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, внаслідок чого у нього виникла кредитна заборгованість в розмірі 110595,75 грн. з яких 36812,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 73782,85 грн. - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується додатком до Паспорта споживчого кредиту.

07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 07072023 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № Р29.13048.004838974 від 24 січня 2019 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Так, згідно Реєстру боржників № 3 до Договору факторингу ТОВ «ФК «САПБ» набуло прав грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №P29.13048.00483897 від 24 січня 2019 року, в сумі 110595,75 грн., з яких 36812,9 грн. - заборгованість за основним боргом; 73782,85 грн. - заборгованість за відсотками; 0 грн. - заборгованість за комісі

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», набувши статусу нового кредитора у Кредитному договорі №P29.13048.00483897 від 24 січня 2019 року, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 погашення наявної в неї заборгованості в розмірі 110595,75 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд погоджується з тим, що вимоги позову про стягнення тіла кредиту в сумі 36812,90 грн. обгрунтовані, засновані на умовах договору та правилах матеріального закону.

Суд першої інстанції не погоджується з сумою нарахованих відсотків за користування кредитом, оскільки умовами договору за весь строк кредитування відсотки становили 47008,72 грн. (загальна вартість кредиту складає 83821,62 грн.).

Тому стягненню підлягає сума 47008,72 грн. в рахунок передбачених договором відсотків.

Тому первісний кредитор нарахував відсотки за межами строку кредитування.

Вимоги про захист порушеного права в порядку статті 625 ЦК України у позові не висувались.

Тому в частині відсотків позовні вимоги є лише частково обгрунтованими.

Щодо строків давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) зазначено, що «для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (див. пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього.

І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц)».

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України).

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, в обґрунтування якої посилався на те, що пунктом 5.5 договору строк позовної давності становить три роки.

Тобто сторони не збільшували строк давності.

Строк останнього платежу мав відбутись 24.01.2021 року.

Позивач звернувся до суду із позовом 22.02.2024 року (відбиток поштового штампу на конверті).

Враховуючи, що сплив строку позовної давності за вимогою позивача про стягнення заборгованості, яка виникла починаючи з 24.01.2021 року припадає на 24.01.2024 року, а з позовом позивач звернувся 22.02.2024 року, то суд першої інстанції вважає, що доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності в частині тіла кредиту та обгрунтованих відсотків в сумі 47008,72 грн., є обґрунтованими, тому наслідки спливу строку позовної давності до правовідносин сторін застосовуються судом.

В іншій частині позову відсотків в сумі 26774,13 грн. слід відмовити за необгрунтованістю.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що судовий збір слід віднести на рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4,6,10,12,141,228,229,247,263,265,273,274279 ЦПК України, ст. ст. 549-551,625,651,1049-1050,1052,1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014) адвоката Москаленко Маргарити Станіславівни (Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4,) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

Судовий збір в сумі 3028 грн. віднести на рахунок позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В. К. Барвенко