Ухвала суду № 136038277, 27.04.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 522/13708/13-к

провадження 1-кп/492/101/26

УХВАЛА

Іменем України

про повернення обвинувального акту прокурору

27 квітня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника персоналу органу пробації ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013170000000076, відомості про яке 19 лютого 2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жовтневе Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, займаючого посаду старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Арцизького РВ ГУ МВС України в Одеській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого:

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, -

встановив:

На розгляд Арцизького районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду, доручити представнику персоналу органу пробації скласти та надати суду досудову доповідь відносно обвинуваченого, посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору не має.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 прокурору внаслідок його невідповідності вимогам статті 291 КПК України, посилаючись на те, що обвинувальний акт не містить відомості щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення так як обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується в одержанні службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їм влади та службового становища, у значному розмірі, поєднане з вимаганням хабара, однак при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення прокурором не зазначені ті дії, які відносяться до службових обов`язків, та які обвинувачений мав би вчинити на користь підприємства ТОВ «ПАТРІОТ-ЮГ» за винагороду: не зазначено охоронюваний законом інтерес підприємства, який воно не могло б реалізувати без задоволення вимоги обвинуваченого про надання хабара.

Обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору.

Представник персоналу органу пробації ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе скласти та надати суду досудову доповідь відносно обвинуваченого, щодо клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору поклався на розсуд суду.

Суд, розглянувши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, дійшов висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 разом з додатками підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Відповідно до статті 291 КПК України (у редакції на час складення обвинувального акту), обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України за кваліфікуючими ознаками одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їм влади та службового становища, у значному розмірі, поєднане з вимаганням хабара (в редакції Закону станом на 08 квітня 2013 року).

Таким чином, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення прокурором не зазначені ті дії, які відносяться до службових обов`язків обвинуваченого, та які дії обвинувачений мав би вчинити на користь підприємства ТОВ «ПАТРІОТ-ЮГ» за винагороду, тобто не зазначено охоронюваний законом інтерес вказаного підприємства, який воно не могло б реалізувати без задоволення вимоги обвинуваченого про надання хабара, в той час, як відповідальність за частиною 3 статті 368 КК України настає за одержання хабара службовою особою.

Судом встановлено, що обвинувальний акт не містить викладення всіх обставин кримінального правопорушення, оскільки суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України є службова особа, яка займає відповідальне становище, у зв`язку з чим, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 повинен містити посилання на наказ, згідно якого ОСОБА_6 був призначений на посаду старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Арцизького РВ ГУ МВС України в Одеській області.

У розумінні пункту 13 частини 1 статті 3 КПК України, а за правилами статті 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Згідно частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Висунуте обвинувачення і правова кваліфікація дій повинні бути конкретними, чіткими і такими, що відповідають Закону і не викликають суперечностей.

Отже, судовий розгляд без чіткого формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене судове рішення буде вважатися незаконним.

Відповідно до частини 3 статті 374 КПК України у разі визнання особи виправданою або винуватою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів, статті відповідного закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, адже правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі Суд) у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19 грудня 1989 року) та у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від 09 жовтня 2008 року) зазначив, що у тексті підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.

Крім того, Суд зазначив, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

З огляду на викладене, судом, не вдаючись до аналізу доказовості фактичних обставин події, встановлено, що ОСОБА_6 висунуте неконкретне обвинувачення, та неконкретність такого обвинувачення порушує його право на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні пункту 13 частини 1 статті 3 КПК України, а за правилами статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд дійшов висновку про наявність обставин, які перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_6 та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статей 91, 291 КПК України, що відповідно до вимог статті 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, у зв`язку з чим клопотання захисника підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013170000000076, відомості про яке 19 лютого 2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України повернути прокурору для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.

Копію наявної ухвали суду негайно направити прокурору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення Одеським апеляційним судом.

Повний текст ухвали оголошено 27 квітня 2026 року о 16 год. 30 хв.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1