Ухвала суду № 136036335, 27.04.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3085/26

Провадження № 2-о/487/109/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Бобрової І.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1) про встановлення факту перебування на утриманні

встановив:

22.04.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Заводського районного суду м. Миколаєва із вказаною заявою, в якій просять встановити факт перебування на утриманні, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , перебувала на повному матеріальному утриманні свого сина - ОСОБА_3 , який визнаний особою, зниклою безвісти за особливих обставин, на момент його зникнення; встановити факт перебування на утриманні, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , перебував на повному матеріальному утриманні свого сина - ОСОБА_3 , який визнаний особою, зниклою безвісти за особливих обставин, на момент його зникнення.

Розглянувши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.

Частинами 1,2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Як вбачається із відповідей № 2654927 та № 2654881 від 27.04.2026 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери заявники - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають фактичне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Центрального району м. Миколаєва.

Таким чином суд доходить до висновку, що дана заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Заводського районного суду м. Миколаєва.

Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.

Згідно із нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Недотримання судом правил підсудності є суттєвим порушенням норм цивільно-процесуального закону та відповідно до статті 378 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне передати цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту перебування на утриманні на розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва за підсудністю.

Керуючись ст. 30, 31, 260, 261, 315, 316, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту перебування на утриманні передати за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва для подальшого розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали надіслати заявникам для відома.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Повне судове рішення складено 27.04.2026.

Головуючий суддя І. В. Боброва