Рішення № 136036038, 24.04.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3311/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в суд та просить стягнути з відповідача 49427,86грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати: 3028,00грн. сплаченого судового збору і 1400,00грн. витрат на правову допомогу.

Свої вимоги мотивує наступним.

10.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі АТ ««Райффайзен Банк Аваль») з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту №014/380805/82/815510, після чого отримав кредитні кошти в сумі 56233,36грн. За вказаним договором, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами 49,90% річних та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

20.02.2024 року АТ ««Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" уклали договір факторингу №114/2-67-F відповідно до умов якого останній набув права грошової вимоги до позичальників в тому числі і до відповідача.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав свого обов`язку за договором позики, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ні на рахунки позивача ні на рахунки попереднього кредитора, тому позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості в судовому порядку а також понесені ним судові витрати.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 29.09.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ ««Райффайзен Банк Аваль» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту №014/380805/82/815510.

Відповідно до умов Договору кредит надається для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 50700грн. зі сплатою страхового платежу в розмірі 5533,36грн.

Проценти за користування коштами складають 14% річних за період 10.02.2020р. по 10.05.2020р. а після вказаної дати розмір процентів складає 49,9% річних.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав що підтверджуються випискою по рахунку відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 24.06.2024 року становить 49427,86грн. із яких: 40295,55грн. - заборгованість за кредитом; 9132,31грн. - заборгованість за процентами.

20.02.2024 року АТ ««Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" уклали договір факторингу №114/2-67-F про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, шляхом продажу, права вимоги новому кредитору за кредитними договорами до позичальників, у тому числі до відповідача, що підтверджується копією договору, реєстром боржників, актом зарахування вимог.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1047 ЦК України, Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено з анкети-заяви від 10.02.2020 року ОСОБА_1 підписавши дану заяву, підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 на виконання укладеного договору дійсно сплачував кошти, частина з яких направлялася на погашення нарахованих відсотків та тіла кредиту, з такими діями банку з моменту укладення договору він погоджувався, оскільки з претензіями до банку не звертався, а також не заперечував щодо величини кредитного ліміту.

Згідно з випискою за договором (рух коштів по картці), відповідач як позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ ««Райффайзен Банк Аваль» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати від боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, у даному випадку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права нового кредитора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти його вимог.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 та постанові Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі № 681/44/15-ц.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" та вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг слід задовольнити.

Відповідачем не подано до суду жодних заперечень щодо задоволення позовних вимог, а також доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про відсутність підстав для задоволення позову чи правильності нарахування позивачем суми заборгованості. Таким чином, суд вбачає наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі визначеному позивачем.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог а у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованість за кредитним договором №014/380805/82/815510 від 10.02.2020р. в сумі 49427 (сорок дев`ять тисяч чотириста двадцять сім)грн. 86коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім)грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" 1400 (одна тисяча чотириста)грн.00коп. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" ЄДРПОУ 39508708, адреса: м.Київ, вул. С.Стрільців 37/41.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Л. Ю. Фарина