Рішення № 136031390, 14.04.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/245/26

Провадження № 2/448/365/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

14.04.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович та приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Шачіна Н.М., звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаються на те, що житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом на 15.04.1991 року головою такого був ОСОБА_2 , 1940 р.н., а членами такого ОСОБА_3 , 1936 р.н, (дружина), ОСОБА_1 , 1976 р.н. (дочка) та ОСОБА_4 , 1979 р.н. (син), а виходячи із принципу рівності часток у майні колгоспного двору, кожен із даних осіб володіли станом на 15.04.1991р. часткою у розмірі по 1/4 у такому майні.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер голова ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/4 частку у майні колгоспного двору. Ствердила, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли дружина та діти останнього ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявили про відмову від прийняття спадщини. З огляду на що вважають, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стали власниками по 1/3 частки (1/4 частки, як членів колгоспного двору + 1/12 частки, яку успадкували після смерті чоловіка та батька ОСОБА_2 ) спірного будинковолодіння.

Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/3 частку у майні колгоспного двору. Ствердила, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли діти останньої дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 . Факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявили про відмову від прийняття спадщини. З огляду на що вважають, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стали власниками по 1/2 частки (1/4 частки, як членів колгоспного двору + 1/12 частки, яку успадкували після смерті батька ОСОБА_2 + 1/6 частки, яку успадкували після смерті матері ОСОБА_3 ) спірного будинковолодіння.

Ствердила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/2 частку у майні колгоспного двору. Ствердила, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла сестра останнього ОСОБА_1 (позивачка). Факт прийняття нею спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявила про відмову від прийняття спадщини. З огляду на що вважає, що ОСОБА_1 стали одноосібним власником (1/4 частки, як члена колгоспного двору + 1/12 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 + 1/6 частки, яку успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 + 1/2 частки, яку успадкували після смерті брата ОСОБА_4 ) спірного будинковолодіння

Покликалась на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав позивачка ОСОБА_1 звернулися до нотаріуса, однак у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину на частину спірного житлового будинок не має можливості, так як такий відносився до суспільної групи «колгоспний двір».

Нотаріус роз`яснив позивачці ОСОБА_1 звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок або його частку.

З огляду на наведене, просить суд визнати за позивачами, право власності на спірне будинковолодіння за вищевказаною адресою, зокрема: за позивачкою ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 16.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Позивачка ОСОБА_1 та їх представник адвокат Шачіна Н.М. в підготовче судове засідання не з`явились, однак представник позивачки адвокат Шачіна Н.М. через систему «Електронний суд» скерувала заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивачки.

Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської областів судове засідання не з`явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнають та просить розглядати справу у їх відсутності.

Треті особи - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. та приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак в підготовче судове засідання не з`явилися, проте надіслали заяви-повідомлення від 31.03.2026р. та 02.04.2026р.; копії сторінок із спадкової справи за №38/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , копії сторінок із спадкової справи за №492/2018, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , копії сторінок із спадкової справи за №493/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також клопотання про здійснення розгляду даної справи у їхній відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Судом встановлено, що житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом на 15.04.1991 року головою такого був ОСОБА_2 , 1940 р.н., а членами такого ОСОБА_3 , 1936 р.н, (дружина), ОСОБА_1 , 1976 р.н. (дочка) та ОСОБА_4 , 1979 р.н. (син), що підтверджується виписками із по-господарської книги по селі Воля-Садківська, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.

Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об`єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року №11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.

Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.

Відповідно до змісту Вказівок №5-24/26 і №69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , тобто кожен по 1/4 частці будинковолодіння за вищевказаною адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

До складу даної спадщини входило право на 1/4 частку спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою, що належала йому як члену колгоспного двору.

Згідно матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається із довідки №767 від 05.07.2018р., виданої виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради, - ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований та проживав за адресою: с.Воля-Садківська Яворівського району (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області. На час смерті разом із ним проживали, зокрема дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 .

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №492/2018 заведеної після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , звернулися в нотаріальну контору із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину, факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням зі спадкодавцем. На частину спадкового майна спадкоємцям ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було видано Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не заявили про відмову від даної спадщини.

Тобто, у відповідності до вимог ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України, дружина та діти спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вважаються таким, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті їхнього чоловіка та батька спадкодавця ОСОБА_2 та стали фактичними власниками по 1/3 частки у спірному будинковолодінні (1/4 частки, як членів колгоспного двору + 1/12 частки, яку успадкували після смерті чоловіка та батька ОСОБА_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входило право на 1/3 частку спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою, що належала їй як члену колгоспного двору.

Згідно матеріалів справи, спадкодавиця ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається із довідки №768 від 05.07.2018р., виданої виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради, - ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: с.Воля-Садківська Яворівського району (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області. На час смерті разом із нею проживали, син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_1 .

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №493/2018 заведеної після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , звернулися в нотаріальну контору із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину, факт прийняття ними спадщини стверджується спільним проживанням зі спадкодавицею. На частину спадкового майна спадкоємцям ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було видано Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не заявили про відмову від даної спадщини.

Тобто, у відповідності до вимог ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України, діти спадкодавиці ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вважаються таким, що прийняли спадщину, яка відкрилась після смерті їхньої матері спадкодавиці ОСОБА_3 та стали фактичними власниками по 1/2 частки у спірному будинковолодінні (1/4 частки, як членів колгоспного двору + 1/12 частки, яку успадкували після смерті батька ОСОБА_2 + 1/6 частки, яку успадкували після смерті матері ОСОБА_3 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .

До складу даної спадщини входило право на 1/2 частку спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою, що належала йому як члену колгоспного двору.

Згідно матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_4 за життя своїм майном не розпорядився, заповіту не склав. У зв`язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Як вбачається із довідки №1719/02-33 від 09.07.2025р., виданої Мостиською міською радою Львівської області, - ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області. На час смерті разом із ним була зареєстрована ОСОБА_1 .

Відповідно до копій сторінок спадкової справи №38/2025 заведеної після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , звернулася в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину, факт прийняття нею спадщини стверджується спільним проживанням зі спадкодавцем. На частину спадкового майна спадкоємиці ОСОБА_1 було видано Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, у відповідності до вимог ч.3 ст.1268, ст.1269 ЦК України, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її брата спадкодавця ОСОБА_4 та стала фактичними власниками спірного будинковолодіння (1/4 частки, як члена колгоспного двору + 1/12 частки, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 + 1/6 частки, яку успадкувала після смерті матері ОСОБА_3 + 1/2 частки, яку успадкувала після смерті брата ОСОБА_4 ).

При цьому, нотаріусом позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на дане спадкове майно спірний житловий будинку. Нотаріус роз`яснив позивачці ОСОБА_1 можливість реалізації права на спадкування частини даного житлового будинку в судовому порядку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватися з 1 січня 2013 року.

З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об`єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний будинок садибного типу з господарськими спорудами за вищевказаною адресою та через належність такого до суспільної групи «колгоспний двір» право позивачки на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв`язку з чим така звернулися до суду із вказаним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 від 01.05.2007 року; копією сторінок із спадкової справи №492/2018, заведеної після смерті ОСОБА_2 , інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84693570 від 30.03.2026р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84693578 від 30.03.2026р. (заповіти/спадкові договори); копією свідоцтва про смерть спадкодавиці ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 від 18.04.2015 року; копією сторінок із спадкової справи №493/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 , інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84693523 від 30.03.2026р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84693544 від 30.03.2026р. (заповіти/спадкові договори); копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_4 , серії НОМЕР_3 від 05.07.2025 року; копією сторінок із спадкової справи №38/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84547270 від 17.03.2026р. (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №84547287 від 17.03.2026р. (заповіти/спадкові договори); виписками із по-господарської книги по селу Вол-Садківська, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р.; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; листом-повідомленням нотаріуса про відмову у оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією паспорта позивачки ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.4 ст.200, ст.ст.206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович та приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.04.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с.Воля Садківська Мостиського району Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

- приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області;

- приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Галина Романівна, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 10/2, Яворівського району Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак