Рішення № 136031355, 17.04.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2337/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чепки В. В., за участю секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., заявниці ОСОБА_1 , її представника - адвоката Михалківа Б. С., заінтересованої особи ОСОБА_2 , представника заінтересованої особи Військової частини № НОМЕР_1 Національної Гвардії України Міністерства внутрішніх справ України - ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Михалків Богдан Степанович, заінтересована особа: Військова частина № НОМЕР_1 Національної Гвардії України Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

представник заявника звернувся до суду з заявою про встановлення того факту, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді старшого солдата майстра ІНФОРМАЦІЯ_9 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення вказаного факту заявниці необхідно для звернення до відповідних органів, задля документального закріплення відносин із загиблим, а також для можливості ініціювати питання виплати грошових коштів.

У зв`язку з цим, заявниця просила встановити факт її спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1 червня 2022 року по день його смерті.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.02.2026 заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 20.02.2026 вказані в ухвалі недоліки було усунуто.

Ухвалою від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

У судовому засіданні 17.04.2026 заявниця заяву підтримала в повному обсязі, зазначила, що із ОСОБА_3 проживали однією сім`єю з 01.06.2022. ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилася спільна дитина ОСОБА_2 . Повідомила, що у них був спільний бюджет. Витрачання бюджету планували спільно: спільно ходили за покупками. ОСОБА_3 дарував їй подарунки на різні події. Зазначила, що спільне життя у них було гармонійним, були взаєморозуміння та підтримка. Над реєстрацією шлюбу задумувалися, хотіли накопичити достатню суму, щоб організувати хороше свято, однак через військову службу ОСОБА_3 це не вдалося реалізувати.

Посилаючись на наведені обставини, заявниця та її представник просили суд задовольнити дану заяву.

Мати ОСОБА_2 - заінтересована особа ОСОБА_2 просила задовольнити заяву. Зазначила, що заявниця з її сином дійсно проживали як чоловік і дружина. Вона вважає заявницю своєю невісткою. Зазначила, що спочатку заявниця з її сином проживали у неї вдома, однак згодом переїхали у квартиру, яку заявниці залишила у спадок її бабуся.

Представник заінтересованої особи - Військової частини № НОМЕР_1 Національної Гвардії України Міністерства внутрішніх справ України у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.

Заінтересована особа Міністерство внутрішніх справ України, участь представника у судовому засіданні не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином.

Вислухавши пояснення заявниці та її представника, думку представника заінтересованої особи Військової частини № НОМЕР_1 Національної Гвардії України Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , показання свідків, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до сповіщення сім`ї (близьких родичів) від 28.01.2026, заінтересовану особу (мати загиблого) ОСОБА_2 було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що її син старший солдат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , майстер ІНФОРМАЦІЯ_9 військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у 2024р., 22.01.2026 р. під час перевірки особового складу в місці тимчасової дислокації в населеному пункті Дмитрівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, був виявлений без ознак життя. Старший солдат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 зареєстрованим 04.02.2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підтверджено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н., с. Дмитрівка, про що складено актовий запис №197.

Відповідно до довідки про причину смерті №99 від 27.01.2026 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 через токсичну дію оксиду вуглецю - нещасний випадок при неконтрольованій пожежі у будинку чи споруді.

Згідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання вбачається, що актовий запис про смерть особи ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано 04.02.2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що складено актовий запис №197.

З пояснень заявниці вбачається, що вона - ОСОБА_1 почала спільно проживати як чоловік та дружина з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.06.2022. ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася спільна донька ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 26.04.2023 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. На початку відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали у його матері, ОСОБА_2 , у АДРЕСА_1 , а згодом перїхали у квартиру, яку їй у спадок залишила її бабуся (по АДРЕСА_2 . Матеріальне забезпечення сім`ї здійснював в основному ОСОБА_3 .

З показів свідка ОСОБА_4 - матері заявниці - вбачається, що заявниця і ОСОБА_3 почали проживати як чоловік і дружина з червня 2022 року. Їх спільне життя було добрим. Була взаємна повага і любов. Все робили спільно. Часто приходили в гості до свідка, допомагали по господарству, оскільки проживали неподалік, у матері ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що є сестрою заявниці. Вказала, що її сестра та ОСОБА_3 проживали разом з 2022 року. Заявниця вважала ОСОБА_3 своїм чоловіком, а він її - дружиною. Жили добре. розуміли один одного, свідок зазначила також, що вона є хресною їхньої дочки ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що працював спільно з ОСОБА_3 у ДУ "Закарпатська установа виконання покарань (№9)". Вони з ОСОБА_3 перебували у товариських відносинах, тому він часто розповідав свідку про своє життя, про стосунки зі ОСОБА_1 . Розповідав, що вони спільно проживають. Свідок бував у заявниці та ОСОБА_3 вдома, зокрема під час їх проживання по АДРЕСА_2 . Може їхні відносини охарактеризувати, як відносини подружжя.

Суд дослідив долучені фотографії, які зроблені протягом спільного життя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що вони проводили час разом, виховували доньку, організовували дозвілля, були щасливими разом.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При розгляді справи судом спору про право між заінтересованими особами не встановлено, вирішення даного питання надасть право заявниці на набуття нею статусу члена сім`ї військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вона зможе отримувати відповідні виплати, передбачені для членів сімей військовослужбовців у передбачених законом випадках.

Судом встановлено, що батько ОСОБА_3 давно помер, інших осіб з числа родичів, які могли б бути залучені у справі як заінтересовані особи, немає.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Вирішення цього питання можливе тільки шляхом звернення до суду.

Згідно ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Отже, про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчить положення статті 74 Сімейного кодексу України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (стаття 315 ЦПК України).

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , заявниці необхідно для отримування відповідні виплат, передбачених для членів сімей військовослужбовців у передбачених законом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебував, інші особи, які можуть бути заінтересованими особами у даному провадженні, відсутні.

З аналізу досліджених доказів, пояснень заявниці, заінтересованої особи ОСОБА_2 та показів свідків, а також досліджених доказів вбачається, що заявниця та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.06.2022 року до смерті останнього, вели спільне господарство, спільний побут, мали спільний бюджет, здійснювали виховання спільної дитини; встановлення факту має для заявника юридичне значення, вимоги не містять в собі спору про право, а тому суд вважає за можливе заяву задовольнити.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу починаючи з 01 червня 2022 року по день його смерті.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 258-259, 315-319 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Михалків Богдан Степанович, заінтересована особа: Військова частина № НОМЕР_1 Національної Гвардії України Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 1 червня 2022 року по день його смерті.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересовані особи:

Військова частина № НОМЕР_1 Національної Гвардії України Міністерства внутрішніх справ України, код ЄДРПОУ НОМЕР_5;

Міністерство внутрішніх справ України, код ЄДРПОУ 00032684, 00024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 24.04.2026.

Суддя В. В. Чепка