Рішення № 136031268, 23.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3212/26

Провадження № 2/127/879/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. за Кредитним договором №1376-8883 06.04.2024, в розмірі 90 031 гривень 47 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 24570 гривень 85 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 64 460 гривень 62 копійок.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.04.2024року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1376-8883. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор C2682, для підписання Кредитного договору №1376-8883 від 06.04.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Укладення договору без отримання SMS-повідомлень, входу до особистого кабінету та без введення одноразового коду було б неможливим, що підтверджує свідоме волевиявлення відповідача. Відповідно до умов Кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 27 500 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1376-8883 06.04.2024, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Сплачуючи кредит, відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 09.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором №1376-8883 від 06.04.2024 становить 92 451 грн. 86 коп., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 25 570 гривень 85 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 66 881 гривень 01 копійок

Порядок нарахування зазначеної суми заборгованості відображено в розрахунку сум заборгованості за Кредитним договором, який додається до цієї Позовної заяви. Разом із тим повідомляємо, що Кредитодавець ухвалив рішення щодо можливості застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальника за нарахованими процентами у розмірі 2 420,39 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у сумі 90 031,47 грн.

Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника неповну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: 90 031 гривень 47 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 24570 гривень 85 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 64 460 гривень 62 копійок.

05.02.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві відповідач зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі вона не отримувала, а копію позовної заяви з доданими документами отримала лише 02 березня 2026 року після ознайомлення представника з матеріалами справи в суді, у зв`язку з чим просить поновити строк на подання відзиву як пропущений з поважних причин.

Щодо суті спору відповідач зазначає наступне.

Відповідач заперечує факт належного укладення кредитного договору, посилаючись на те, що позивачем не надано належних доказів ідентифікації відповідача при укладенні електронного договору, зокрема відсутні докази того, що одноразовий ідентифікатор, яким підписано договір, належав саме відповідачу. На думку відповідача, це свідчить про відсутність належного підтвердження волевиявлення на укладення договору та можливість вчинення відповідних дій іншою особою.

Крім того, відповідач вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання нею кредитних коштів, зокрема первинних бухгалтерських документів, які підтверджують перерахування грошових коштів на її рахунок. Зазначає, що довідки та розрахунки, надані позивачем, не є первинними документами у розумінні законодавства про бухгалтерський облік, а виписки з рахунків або інші документи, що підтверджують рух коштів, до матеріалів справи не долучені.

Відповідач також зазначає про відсутність доказів фактичного користування кредитними коштами, зокрема відсутні відомості щодо руху коштів по рахунку позичальника.

Щодо розміру заявленої заборгованості відповідач заперечує проти нарахування процентів у заявленому позивачем розмірі. Зазначає, що умови кредитного договору містять суперечливі положення щодо строку кредитування (14 днів та 300 днів), що унеможливлює однозначне визначення періоду нарахування процентів.

Відповідач вважає, що нарахування процентів у сумі, яка значно перевищує суму отриманого кредиту, є несправедливим та порушує її права як споживача, створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін.

Посилаючись на положення законодавства про захист прав споживачів та практику Верховного Суду, відповідач зазначає, що у разі неоднозначності умов договору вони підлягають тлумаченню на користь споживача.

Також відповідач вказує, що відповідно до законодавчих змін щодо споживчого кредитування встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки, які, на її думку, позивачем не дотримано.

Крім того, відповідач зазначає, що здійснювала платежі за кредитним договором на загальну суму 46 468,53 грн, що, на її думку, перевищує суму належних до сплати зобов`язань за договором, у зв`язку з чим вважає, що має місце переплата.

З урахуванням викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також вирішити питання щодо стягнення з позивача на її користь понесених витрат на правничу допомогу.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подав до суду пояснення щодо відзиву відповідача, в яких заперечив проти доводів, викладених у відзиві, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач зазначає, що доводи відповідача про відсутність належного укладення кредитного договору є безпідставними, оскільки договір було укладено відповідно до вимог законодавства України в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи позивача.

Зокрема, позивач вказує, що укладення договору відбулося шляхом послідовного вчинення відповідачем дій: реєстрації в системі, заповнення анкети із зазначенням персональних даних, проходження ідентифікації (в тому числі через BankID або шляхом надання документів), входу до особистого кабінету, ознайомлення з умовами договору та підтвердження його укладення шляхом введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер телефону, зазначений відповідачем.

На думку позивача, зазначений порядок виключає можливість укладення договору сторонньою особою без відома відповідача, а тому доводи про відсутність волевиявлення є надуманими.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач фактично підтвердила укладення договору своїми подальшими діями, а саме здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості, що відповідно до усталеної судової практики свідчить про визнання боргу.

Щодо доводів відповідача про відсутність первинних документів позивач зазначає, що до матеріалів справи додано належні докази перерахування кредитних коштів, зокрема довідку про перерахування та платіжні документи, сформовані фінансовою установою та платіжною системою. Позивач вказує, що для небанківських фінансових установ такі документи є належним підтвердженням виконання зобов`язань щодо видачі кредиту.

Позивач також зазначає, що кредитні кошти були перераховані на банківську картку, реквізити якої були самостійно введені відповідачем у процесі оформлення кредиту, а тому відповідальність за правильність таких даних покладається саме на відповідача.

Стосовно доводів відповідача про незаконність нарахування процентів позивач зазначає, що розмір процентної ставки, порядок її нарахування та строк кредитування були чітко визначені умовами кредитного договору, з якими відповідач ознайомилась та погодилась при його укладенні.

Позивач наголошує, що проценти за користування кредитом не є штрафними санкціями, а є платою за користування грошовими коштами, передбаченою статтями 1048, 1054 Цивільного кодексу України, і нараховуються виключно в межах строку дії договору.

Також позивач заперечує доводи відповідача щодо застосування обмежень максимальної процентної ставки, зазначаючи, що умови договору відповідають вимогам законодавства, чинного на момент його укладення, а нарахування здійснювалося відповідно до погоджених сторонами умов.

Щодо тверджень відповідача про наявність переплати позивач зазначає, що всі здійснені відповідачем платежі були враховані при формуванні розрахунку заборгованості, який наданий суду, та не свідчать про відсутність заборгованості.

Таким чином, позивач вважає доводи відзиву такими, що не спростовують факту укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявності заборгованості, а відтак просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Сторони у своїх відзивах та поясненнях просили суд розгляд справи здійснювати у їх відсутності з урахуванням матеріалів справи та викладених позицій сторін.

Будь-яких заяв або клопотань від учасників справи не надходило

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (credos.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

06.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1376-8883 від 06.04.2024 (Кредитний договір).

Як вбачається із змісту Кредитного договору, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.

Згідно умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 27 500,00 грн строком до 300 днів, із базовим періодом 14 днів, зі встановленням процентної ставки: зниженої 1,2 % на день та стандартної 1,5 % на день, а також комісії за видачу кредиту у розмірі 15 %.

Кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позичальнику ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор C2682, для підписання Кредитного договору №1376-8883 06.04.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно до ч. 2 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Умовами Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Позивач здійснює лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами та не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору.

Проценти за користування кредитом, правове регулювання яких передбачене відповідно ст. ст.ст.1048, 1056 ЦК України, що нараховуються протягом строку договору не є неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором.

Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

У відповідності до частини першої статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто і в такому разі відповідач має прийняти виконання зобов`язання за Кредитним договором, запропоноване за Позивача третьою особою.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Отже, між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1376-8883 від 06.04.2024 року. Укладення договору відбулося в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Сам по собі довід відповідача про відсутність довідки щодо належності одноразового ідентифікатора не спростовує факту укладення договору, оскільки: відповідач не заперечує факт користування сервісом; відповідач здійснювала платежі за договором, що підтверджує визнання зобов`язання та приєднання до умов договору; правочин виконаний сторонами частково, що виключає його фіктивність.

Таким чином, поведінка відповідача (конклюдентні дії у вигляді здійснення платежів) свідчить про акцепт умов договору та підтверджує факт його укладення саме відповідачем.

Щодо доводів про відсутність первинних документів, то суд відхиляє посилання відповідача на відсутність первинних бухгалтерських документів як підставу для відмови у позові, виходячи з наступного.

Позивачем надано розрахунок заборгованості, відомості щодо руху коштів та факту надання кредиту відповідно до умов договору, зокрема п. 4.2 договору, згідно з яким кредит вважається наданим з моменту списання коштів з рахунку кредитодавця.

Відповідач, у свою чергу, не надала належних і допустимих доказів того, що кошти не отримувались, або що вони були зараховані на рахунок іншої особи.

Більше того, здійснення відповідачем платежів за договором (на загальну суму понад 46 000 грн) спростовує її ж доводи про відсутність отримання кредиту.

Щодо правової природи договору: кредитна лінія, суд окремо зазначає, що укладений між сторонами договір є договором про відкриття кредитної лінії, а не класичним договором споживчого кредиту у розумінні, яке надає відповідач.

Кредитна лінія це форма кредитування, за якою позичальнику встановлюється кредитний ліміт (у даному випадку 27 500 грн), в межах якого він має право користуватися коштами протягом визначеного строку, а проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості.

На відміну від разового кредиту, кредитна лінія передбачає: тривалий строк користування (300 днів); періодичні (базові) періоди обслуговування; можливість гнучкого погашення; нарахування процентів за кожен день користування.

Таким чином, доводи відповідача щодо застосування виключно підходів до «разового кредиту» є помилковими та не відповідають змісту укладеного договору.

Щодо строку кредитування та «базового періоду» то відповідно до п. 4.9 договору строк кредитування становить 300 календарних днів, а дата повернення кредиту 30.01.2025 року.

Водночас п. 4.4 договору визначає базовий період тривалістю 14 днів, який є лише розрахунковим (пільговим) періодом для: нарахування процентів, здійснення поточних платежів, можливості застосування зниженої процентної ставки.

Отже, твердження відповідача про те, що строк кредитування становить 14 днів, є необґрунтованим та суперечить прямим умовам договору.

Суд зазначає, що базовий період не є строком кредитування, а лише технічним елементом структури виконання зобов`язання.

Щодо нарахування процентів то відповідно до п. 4.6 договору: проценти нараховуються щоденно; на залишок неповерненого кредиту; за стандартною ставкою 1,5% на день.

П. 4.12 визначає денну ставку 1,388%, яка розрахована відповідно до методики НБУ (п. 4.14 договору).

Суд звертає увагу, що: ставка є фіксованою; умови її застосування є чітко визначеними; відповідач добровільно погодилась із такими умовами при укладенні договору.

Доводи відповідача про «несправедливість» процентів не можуть бути підставою для їх неврахування, оскільки: розмір процентної ставки прямо погоджений сторонами; він відображений у договорі; відповідач не довела наявність обставин, які б свідчили про недійсність відповідних умов.

Щодо доводів про обмеження процентної ставки законом, то суд враховує положення Закону України «Про споживче кредитування», однак зазначає, що: на момент укладення договору умови відповідали чинному законодавству; нарахування процентів здійснюється у межах погоджених сторонами умов; відповідач не надала належного контррозрахунку, який би підтверджував перевищення встановлених законом меж.

Щодо контррозрахунку відповідача то суд критично оцінює наданий відповідачем розрахунок заборгованості, оскільки: він здійснений без урахування строку кредитування 300 днів; ігнорує механізм нарахування процентів на залишок заборгованості; не враховує порядок зарахування платежів, передбачений п.п. 4.5, 5.55.6 договору; не підтверджений належними первинними документами.

Суд зазначає, що здійснення складних фінансових розрахунків потребує спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку, а тому суд не може підміняти собою експерта та самостійно перераховувати заборгованість за відсутності належного і обґрунтованого альтернативного розрахунку.

Відтак, наданий відповідачем контррозрахунок не може бути покладений в основу судового рішення.

Факт здійснення відповідачем платежів не заперечується, однак відповідно до умов договору (п. 4.5, 5.5, 5.6): такі платежі в першу чергу спрямовуються на погашення процентів та комісії; лише після цього на погашення тіла кредиту; у разі недостатності платежу тіло кредиту не зменшується.

Таким чином, сам по собі факт сплати 46 468,53 грн не свідчить про відсутність заборгованості або її переплату.

Отже, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 09.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором №1376-8883 від 06.04.2024 становить 92 451 грн. 86 коп., а саме: прострочена заборгованість за кредитом 25 570 гривень 85 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 66 881 гривень 01 копійок

Порядок нарахування зазначеної суми заборгованості відображено в розрахунку сум заборгованості за Кредитним договором, який додається до цієї Позовної заяви. Разом із тим повідомляємо, що Кредитодавець ухвалив рішення щодо можливості застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальника за нарахованими процентами у розмірі 2 420,39 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у сумі 90 031,47 грн.

Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника неповну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: 90 031 гривень 47 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 24570 гривень 85 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 64 460 гривень 62 копійок.

У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що: між сторонами існують договірні правовідносини; позивач належним чином виконав свої зобов`язання; відповідач порушила умови договору; розмір заборгованості підтверджений належними доказами; доводи відповідача є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

У зв`язку з цим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливим стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором №1376-8883 06.04.2024, в розмірі 90 031 гривень 47 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 24570 гривень 85 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 64 460 гривень 62 копійок.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що доказів проти наданого позивачем розрахунку, суду відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

Керуючись ст.12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263,265, 285,289 ЦПК України, ст. 11, 16, 215, 216, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 639, 1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1376-8883 від 06.04.2024 в розмірі 90 031 гривень 47 копійок (дев`яносто тисяч тридцять одна гривня 47 копійок), з яких: прострочена заборгованість за кредитом 25570 гривень 85 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 64 460 гривень 62 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у розмірі в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 27.04.2026.

Суддя: