Рішення № 136031121, 27.04.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/2919/25

Номер провадження 2/717/98/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року

Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючої - судді Кудиби З. І.,

секретаря судових засідань Житарюк А. С.,

розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») Шкапенко О. В. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2024 року у розмірі 116 032,54 грн та витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

У позові представник позивача зазначає, що 27 лютого 2024 року, будучи клієнтом Банку, ОСОБА_1 , як позичальник, уклала з Банком кредитний договір щодо отримання кредиту у формі кредитного ліміту на банківському рахунку та отримання платіжної картки. Кредитний договір та Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку підписані боржником за допомогою електронного підпису (OTP-пароль), що є аналогом власноручного підпису, а договір відповідає укладеному у письмовій формі.

Позивач надав відповідачці кредитні кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок відповідно до умов договору. Однак відповідачка не здійснила своєчасного погашення заборгованості за кредитом, що є порушенням умов договору.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, з посиланням на відповідні правові норми та наявні докази, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором.

Ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 02 лютого 2026 року прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 13 березня 2026 року підготовче судове засідання було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

У призначене судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Водночас у позовній заяві та доданому клопотанні представник позивача просив суд розглянути справу за його відсутності. Також позивач зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, незважаючи на те, що була належним чином повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Жодних заяв чи клопотань від неї до суду не надходило, відзив на позовну заяву подано не було.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки відповідача, який належним чином повідомлений, відсутності повідомлення про причини неявки або визнання таких причин неповажними, а також у разі ненадання відзиву, суд має право ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого рішення.

Суд, керуючись ст. 223 ЦПК України та зі згоди позивача, ухвалює рішення у порядку заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників судового процесу фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилася.

Суд, розглянувши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Судом установлено, що відповідно до наданої позивачем копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», підписаної ОСОБА_1 із використанням електронного підпису, відповідачка, підписуючи зазначену заяву, підтвердила свою згоду з тим, що така заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг становить договір про надання банківських послуг.

Зі змісту вказаної Анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила факт ознайомлення з умовами договору, розуміння їх змісту та погодження з умовами кредитування, які були їй роз`яснені.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Вигода», який містить істотні умови кредитування, зокрема відомості про річну процентну ставку, загальну вартість кредиту та порядок його повернення. Вказані умови були доведені до відома відповідачки.

Судом також установлено, що відповідно до заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 надано кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на банківський рахунок. Підписавши Анкету-заяву, відповідачка приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», а також погодилася з умовами, викладеними у паспорті споживчого кредиту, які разом становлять зміст кредитного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 11 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 116 032,54 грн, з яких:

-72 268,04 грн заборгованість за тілом кредиту;

-43 014,50 грн заборгованість за нарахованими процентами;

-750,00 грн пеня;

-0,00 грн штрафні санкції.

До матеріалів справи також долучено копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, паспорта споживчого кредиту, банківських виписок по рахунку, а також документи, що підтверджують повноваження позивача та його представника.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилась заборгованість. Доказів належного виконання зобов`язань або заперечень щодо розміру заборгованості відповідачкою суду не надано.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 12, частини 1 статті 13, частин 1, 5 та 6 статті 81 ЦПК України, суд розглядає справи виключно за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках. Кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків у разі вчинення або невчинення процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України. Дії учасників цивільних правовідносин повинні відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини. Відповідно до цього, укладена між сторонами Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг разом із паспортом споживчого кредиту утворює кредитний договір, який є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин також вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626 та 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору складають умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших звичайних вимог.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком тих, кому законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може пропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків умови договору приєднання розробляє підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розроблюються банком, вони повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома. У зв`язку з цим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633 та 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту та пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не визначено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, з наданих представником позивача та досліджених судом доказів установлено, що 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою укладення кредитного договору та отримання кредиту за програмою «Кредитна картка «Вигода».

Відповідачка ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua, складає між нею та АТ «А-Банк» кредитний договір. Сторонами Договору погоджено усі умови кредитування.

Відповідно до вказаного Договору відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на банківський рахунок за програмою «Кредитна картка «Вигода». Поряд із цим, судом встановлено, що фактично отримані та використані позичальником кошти АТ «А-Банк» добровільно не повернуті.

Оскільки відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором добровільно не виконує належним чином, а доказів виконання зобов`язань суду не надано, остання, як боржник, не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Таким чином у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника ОСОБА_1 повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

Щодо вимог позивача в частині стягнення пені у розмірі 750,00 грн, суд зазначає таке.

З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії воєнного стану, а також протягом тридцяти днів після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому неустойка (штраф, пеня), нарахована починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягає списанню кредитодавцем.

Аналогічні за змістом положення передбачені пунктом 6? розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких у період дії воєнного стану споживач звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, зокрема від обов`язку сплати неустойки та інших платежів, пов`язаних із таким простроченням.

Оскільки заявлена до стягнення пеня нарахована за період прострочення виконання зобов`язання під час дії воєнного стану, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону. У зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині слід відмовити.

Враховуючи встановлені обставини справи, досліджені докази та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка належним чином не виконала зобов`язання за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість.

З урахуванням виключення суми пені, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 115 282,54 грн.

Саме у цій частині позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судовий збір у розмірі 2 406,74 грн.

На підставі ст. 2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610612, 633634, 1049, 1050, 10541055 ЦК України, керуючись ст. 3, 4, 12, 13, 7681, 141, 211, 223, 247, 258259, 263265, 268, 272, 273, 279, 280289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 27 лютого 2024 року в розмірі 115 282 (сто п`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 54 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 74 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080,

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Кудиба З. І.