Ухвала суду № 136031056, 23.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9080/24

н/п 1-кп/953/388/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024221130001223 від 07.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12024221130001223 від 07.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

До канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_7 про зняття арешту, в якому просить скасувати арешт на автомобіль «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить їй на праві приватної власності, й повернути їй автомобіль.

На обґрунтування клопотання зазначає, зокрема, що у провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальна справа №953/9080/24 відповідно кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130001223 від 07.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. По вказаному кримінальному провадженню 12.08.2024 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова у справі №953/7478/24 був накладений арешт шляхом встановлення заборони користування, розпорядження та відчуження на тимчасово вилучене 06.08.2024 під час огляду місця ДТП майно, а саме: автомобіль «Hyndai Elantra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , вилучений у ОСОБА_6 . Вважає, що на теперішній час у даному кримінальному провадженні є можливим зняття арешту із автомобіля та передання його власнику. Метою накладання арешту на майно, зазначене у клопотанні, є забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів, по яким необхідно провести судові експертизи. Підставою для арешту майна є те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовими доказами, що зберегло на собі сліди злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На теперішній час справа вже спрямована до суду для розгляду по суті, та по справі вже були проведені автотехнічні експертизи, трасологічна експертиза, експертиза технічного стану цього автомобіля, та товарознавча експертиза, тобто, слідчий на досудовому розслідуванні провів всі необхідні слідчі дії із цим автомобілем. Відповідні висновки експертиз вже відкриті стороні захисту, та жодних клопотань з приводу призначення нових експертиз чи яких-небудь додаткових слідчих дій із цим автомобілем стороною захисту не заявлено. На теперішній час цей автомобіль зберігається під відкритим небом, незахищений від атмосферних опадів, що негативно впливає на його технічний стан. Тривале знаходження транспортного засобу, за відсутності умов відповідного зберігання, може призвести до знищення майна, а її автомобіль там знаходиться вже більше року. Отже, із цим автомобілем проведені всі необхідні слідчі дії та проведені експертизи, які ніким не оспорюються, обвинувачений свою вину визнає в повному обсязі, а тому вважає, що у випадку зняття арешту із автомобіля - не будуть порушені права інших учасників кримінального провадження.

В судове засідання власник майна ОСОБА_7 та її представник адвокат ОСОБА_8 не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 25.02.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8 , в якому вона просить розглянути клопотання про зняття арешту без її участі та задовольнити його в повному обсязі (т. 3 а.с. 53-54).

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) в судовому засіданні покладалися на розсуд суду щодо клопотання про скасування арешту з транспортного засобу.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) заперечувала проти задоволення клопотання про скасування арешту з транспортного засобу «Hyndai Elantra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в частині скасування заборони його ремонтування та розпорядження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 (справа №953/7478/24 н/п 1-кс/953/5890/24) клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130001223 від 07.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, задоволено; накладено арешт шляхом встановлення заборони користування, розпорядження та відчуження на тимчасово вилучене 06.08.2024 під час огляду місця ДТП майно, а саме: автомобіль «Hyndai Elantra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , вилучений у ОСОБА_6 ; місцем зберігання арештованого майна визначено територію майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 107 (т. 2 а.с. 183-186).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В мотивувальній частині вказаної ухвали слідчий суддя зазначив, зокрема, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просив накласти арешт, було доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, зберегло на собі сліди його вчинення, тобто відповідало критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже, відповідно до ст. 91 КПК України майно, на яке прокурор просив накласти арешт, мало важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження. Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 12024221130001223 від 07.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважав, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що могло перешкодити кримінальному провадженню.

Тобто, захід забезпечення у вигляді арешту майна було вжито виключно з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності доведених на час накладення арешту ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Суду надано висновок експерта №6617 від 18.09.2024 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, висновок експерта №6618 від 23.09.2024 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, висновок експерта №6616 від 23.09.2024 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, висновок експерта №КСЕ-19/121-24/23846 від 11.09.2024 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису та автотехнічної експертизи (т. 2 а.с. 27-33, 36-42, 45-49, 83-103).

Даних, що в межах даного кримінального провадження по вказаному транспортному засобу призначено будь-які інші експертизи тощо, для яких був би потрібен вказаний транспортний засіб, суду не надано. Таких клопотань учасниками процесу в ході розгляду справи суду також не заявлено.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль «Hyundai Elantra», р.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 178).

Як зазначено вище, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 (справа №953/7478/24 н/п 1-кс/953/5890/24) на автомобіль «Hyndai Elantra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 накладено арешт шляхом встановлення заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного транспортного засобу (т. 2 а.с. 183-186).

За вказаних обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав до часткового задоволення клопотання в частині скасування заборони його користування та передачі вказаного транспортного засобу на відповідальне зберігання власнику вказаного автомобілю.

Враховуючи викладене, наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до часткового задоволення вказаного клопотання, та вважає можливим змінити місце зберігання автомобіля «Hyundai Elantra», р.н. НОМЕР_1 , та передати його на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_7 , з правом користування вказаним майном, з покладенням на неї обов`язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу, до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку, та вважає необхідним попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Однак, оскільки судове провадження на теперішній час триває, клопотання щодо скасування арешту з вказаного транспортного засобу в іншій частині є передчасним та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту - задовольнити частково.

Скасувати арешт з автомобіля Hyundai Elantra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_7 , накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 (справа № 953/7478/24 н/п 1-кс/953/5890/24), в частині заборони користування вказаним транспортним засобом.

Змінити місце зберігання автомобіля Hyundai Elantra, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_7 , та передати його на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_7 , з правом користування вказаним майном, з покладенням на неї обов`язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу - до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку.

Попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

В іншій частині в задоволенні клопотання про скасування арешту майна шляхом його розпорядження та відчуження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1