Рішення № 136028986, 27.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4196/26

пр. № 2/759/7184/26

27 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №1939017 від 05.12.2024 у загальному розмірі 46 676,68 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1939017 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1% в день.

Позивач вказав, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 12 900,00 грн. шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

22.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02-41/25, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1939017 на загальну суму 46 676,68 грн.

Позивач зазначає, що станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 1939017 від 05.12.2024 становить 46 676,68 грн., з яких: заборгованість по тілу - 12 899,98 грн., заборгованість по відсотках - 27 326,70 грн., пеня - 6 450,00 грн.

На підставі викладеного позивач просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі, стягнувши із відповідача кредитну заборгованість у загальному розмірі 46 676,68 грн. та вирішити питання судових витрат.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розгляд даної справи шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Оскільки позов подано в електронній формі через електронний кабінет, примірник позовної заяви разом із доданими до неї матеріалами позивачем направлений відповідачу на останню відому адресу його зареєстрованого місця проживання, що відповідає інформації, отриманої за відомостями з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА, у відповідності до вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 24 лютого 2026 року відповідачу ОСОБА_1 була направлена на його останню відому адресу зареєстрованого місця проживання відповідно до відомостей з Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, поштовий конверт повернувся до суду без вручення за закінченням терміну зберігання.

Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Крім того, про розгляд даної справи ОСОБА_1 був повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, у поданому позові просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

У судове засідання відповідач не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду. Жодних клопотань із причинами неявки відповідач на адресу суду не направляв.

За правилами ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судове засідання шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про стягнення заборгованості.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні учасниками справи не подавалися.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою у судове засідання учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Так, стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що 05.12.2024 ОСОБА_1 авторизувався в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» з метою отримання кредиту. Товариством було здійснено ідентифікацію та верифікацію особи ОСОБА_1 .

05.12.2024 ОСОБА_1 ознайомився із умовами кредитування кредитодавця Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Р510» підписав Паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

05.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали у електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Договір № 1939017 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».

За умовами вказаного договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає ОСОБА_1 кошти у розмірі 12 900,00 грн. у кредит в національній валюті України - гривні на строк 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, а ОСОБА_1 зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.п. 1.2 - 1.4 Договору).

Пунктом 1.5 Договору встановлено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 Договору. Знижена процентна ставка становить 0,25 % в день та застосовується у визначених випадках.

У п.п. 1.8, 1.9 Договору сторонами погоджена орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору та орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 05.12.2024 або 06.12.2024 (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

У розділі 3 Договору №1939017 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» сторони угодили порядок обчислення (нарахування), економічну сутність та базу розрахунку процентів, порядок зміни процентів.

Відповідно до п. 6.4 Договору сторони узгодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 1 935,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 387,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Підпунктом 1 п. 4.4 Договору встановлений обов`язок споживча у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2 Договору).

Додатком №1 до Договору №1939017 від 05.12.2024 є Графік платежів, який розрахований за умови, що споживач буде належним чином виконувати свої зобов`язання та з урахування застосування зниженої процентної ставки.

Договір № 1939017 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.12.2024, Графік платежів, а також Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг ОСОБА_1 підписав електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «М996».

Факт виконання ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свого зобов`язання з перерахування на платіжну картку ОСОБА_1 (№ НОМЕР_2 ) кредитних коштів у розмірі 12 900,00 грн. підтверджується листом директора ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20251022-871 від 22.10.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Всі істотні умови договору, зокрема, сума кредиту, строк кредитування та процентна ставка узгоджені сторонами в Договорі № 1939017 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.12.2024.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість зі сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Зважаючи на Розрахунок заборгованості за Договором № 1939017 від 05.12.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 22.10.2025, загальна заборгованість відповідача склала 46 676,68 грн., з яких: 12 899,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 326,70 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6 450,00 грн. - пеня.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15-ц).

Із розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість нараховувалась за процентною ставкою та у межах строку кредитування (до 21.10.2025, коли строк кредитування 360 днів), узгодженою сторонами у Договорі № 1939017 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.12.2024.

Відтак, зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, обставини часткового виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання за договором, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості та вважає такий розрахунок правильним і обґрунтованим лише в частині розміру заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом.

У той же час, нарахування штрафу за прострочення ОСОБА_1 свого зобов`язання, як і вимоги про стягнення суми цього штрафу, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Нарахування штрафу здійснювалося ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на підставі п. 6.4 Договору №1939017 від 05.12.2024, яким узгоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 1 935,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 387,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Оскільки в Україні з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, який в установленому законом порядку не скасовувався та припиняв свою дію, що є загальновідомими обставинами, а неустойка нарахована за прострочення ОСОБА_1 грошового зобов`язання за договором, за яким йому кредитодавцем було надано кредит, то ОСОБА_1 звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а нарахована з 24.02.2022 неустойка підлягає списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, нарахована ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість ОСОБА_1 зі сплати штрафу за прострочення грошового зобов`язання є неправомірною та підлягає списанню.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1939017 від 05.12.2024 становить 40 226,68 грн., з яких: 12 899,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 326,70 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

22 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (Фактор) укладено Договір факторингу №01.02-41/25 за умовами якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (п. 2.1 Договору).

Фінансування (Ціна договору) складає 2 712 359,97 грн., що встановлено із п. 4.1 Договору.

Із платіжної інструкції кредитового переказу коштів №10206 від 22.10.2025 встановлено факт виконання ТОВ «СВЕА ФІНАНС» свого зобов`язання перед ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зі сплати фінансування за Договором факторингу №01.02-41/25 від 22.10.2025 у розмірі 2 712 359,97 грн.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-41/25 від 22.10.2025, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги, зокрема, до: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за договором №1939017 від 05.12.2024 на загальну суму 46 676,68 грн., з яких: 12 899,98 грн. - сума основного боргу за кредитом, 27 326,70 грн. - сума нарахованих процентів, а 6 450,00 грн. - сума штрафних санкцій.

Після отримання права вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не здійснювало жодних нарахувань на заборгованість ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Зобов`язання відповідач не виконав ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .

Водночас, зважаючи на те, що суд встановив безпідставність нарахування ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на заборгованість ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6 450,00 грн., відсутні й підстави для стягнення вказаної суми і на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг.

Суд звертає увагу, що протягом розгляду справи відповідачем не подано пояснень чи письмових доказів на підтвердження неможливості виконання умов договору.

Судом встановлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит та відсотки за користування ним, однак свого зобов`язання вчасно не виконав, кредит не повернув, нараховані відсотки не сплатив.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно і належним чином, суд доходить висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 1939017 від 05.12.2024 у загальному розмірі 40 226,68 грн., з яких: 12 899,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 326,70 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач надає суду платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №671 від 30.01.2026, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» здійснило платіж у розмірі 2 662,40 грн. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до ОСОБА_1 до Святошинського районного суду міста Києва.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2 294,49 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 37616221; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) суму заборгованості за договором № 1939017 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05.12.2024 у загальному розмірі 40 226 (сорок тисяч двісті двадцять шість) гривень 68 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 37616221; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 49 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко