Ухвала суду № 136028905, 19.02.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9857/23

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Крупина Ю. А.,

за участю представника особи, яка звернулася зі скаргою - ОСОБА_1 ,

представника стягувача - ОСОБА_2 ,

представника виконавця - Скрипник П.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича, стягувач АТ «СЕНС Банк», -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року боржниця ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду міста Києва зі скаргою на дії та постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича.

Скарга мотивована тим, що 03.11.2025 ОСОБА_3 як боржниці надійшло повідомлення від АТ «Універсал Банк» про наявність виконавчого провадження на суму 905 354,91 грн. в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3, стягувачем по якому є Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Скаржниця ОСОБА_3 зазначає, що жодних постанов про відкриття виконавчого провадження на момент надходження повідомлення з банківської установи вона не отримувала. Як стало відомо ОСОБА_3 з Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича перебуває виконавче провадження НОМЕР_2, відкрите 03.11.2025, за яким боржником є ОСОБА_3 , а стягувачем - Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Вказує, що в подальшому 03.11.2025 ОСОБА_3 від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича надійшла постанова від 03.11.2025 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, з якої вбачається, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 758/9857/23, виданого 22.10.2025 Подільським районним судом м. Києва про звернення стягнення на предмет застави , а саме транспортний засіб, автомобіль марки «Mercedes-Benz С200К», 2007 року випуску, № кузову НОМЕР_1 , колір - чорний, шляхом продажу зазначеного автомобіля шляхом проведення електронного аукціону в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною визначеною оцінкою майна на момент продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 490050975 від 01.11.2007, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 у розмірі 19 646,76 доларів США.

У скарзі звертає увагу суду на те, що даним виконавчим документом передбачено звернення стягнення на предмет застави. Разом з цим, приймаючи постанову від 03.11.2025 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2, приватним виконавцем у тексті зазначеної постанови вказано наступне: «До приватного виконавця надійшла заява стягувача про примусове виконання рішення про стягнення з боржника заборгованості в сумі 19 646,76 доларів США, що за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 03.11.2023 становить 823 049, 92 грн, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб, автомобіль марки «Mercedes-Benz С200К», 2007 року випуску, № кузову - НОМЕР_1 ».

У скарзі до суду боржниця зазначає, що заява стягувача та виконавчий документ не передбачають стягнення заборгованості з боржника у розмірі 19 646,76 доларів США. Заявниця вказує, що неправильне/помилкове трактування приватним виконавцем виконавчого документу та заяви про відкриття виконавчого провадження призвело до того, що приватним виконавцем протиправно вчиняються дії, направлені не на звернення стягнення на предмет застави, а на стягнення заборгованості з ОСОБА_3 . що підтверджується повідомленням з АТ «Універсал Банк» в мобільному застосунку «Монобанк» (вказано про наявність виконавчого провадження на суму 905 354,91 грн), постановою про відкриття виконавчого провадження та інформацією з постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 про розмір основної винагороди приватного виконавця, вказаної у п. 3 зазначеної постанови (розмір розрахований з урахуванням процесу стягнення заборгованості з боржника, а не звернення стягнення на предмет застави (10% від 823 049,92 грн.).

Посилаючись на те, що приватним виконавцем протиправно вказано у постанові про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 03.11.2025 інформацію про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 19 646,76 доларів США замість правильного - звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості, та враховуючи той факт, що приватним виконавцем фактично вчиняються дії щодо стягнення з боржника заборгованості замість звернення стягнення на предмет застави, ОСОБА_3 звернулася до суду з даною скаргою, у якій просить суд:

- Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича щодо зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 03.11.2025 наступної інформації: «До приватного виконавця надійшла заява стягувача про примусове виконання рішення про стягнення з боржника заборгованості в сумі 19 646,76 доларів США, що за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 03.11.2023 становить 823049, 92 грн, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб, автомобіль марки «Mercedes-Benz С200К», 2007 року випуску, № кузову НОМЕР_1 ».

- Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича виключити з постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 від 03.11.2025 наступну інформацію: «До приватного виконавця надійшла заява стягувача про примусове виконання рішення про стягнення з боржника заборгованості в сумі 19646,76 доларів США, що за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 03.11.2023 становить 823049,92 грн, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб, автомобіль марки «Mercedes-Benz С200К», 2007 року випуску, № кузову НОМЕР_1 ».

- Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі у виконавчому провадженні НОМЕР_2, а саме замість «Категорія стягнення: стягнення коштів» зазначити «Категорія стягнення: звернення стягнення на предмет застави».

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 5 січня 2025р. було відкрито провадження у справі у справі за даною скаргою.

12.02.2026 від представника приватного виконавця - адвоката Скрипника Павла Григоровича надійшли Заперечення на скаргу заявниці ОСОБА_3 . Представник зазначив, що мотивувальна та резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження містять інформацію про те, що відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 22 жовтня 2025р. Подільським районним судом міста Києва про «В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 646,76 доларів США звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб автомобіль Mercedes-Benz С200К,2007 р.в., шляхом продажу зазначеного автомобіля на електронному аукціоні в рамках виконавчого провадження з початковою ціною, визначеною оцінкою майна на момент продажу». Відтак, твердження скаржниці щодо зазначення про стягнення грошових коштів, а не звернення стягнення на предмет застави, не відповідає дійсності.

Заперечуючи проти задоволення скарги боржниці, представник приватного виконавця щодо доводів скаржиться про безпідставне нарахування суми винагороди приватного виконавця зазначив, що винесення постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця при відкритті виконавчого провадження є обов`язком приватного виконавця відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому спеціальний закон не містить механізму визначення суми основної винагороди приватного виконавця у виконавчому провадженні, у якому здійснюється звернення стягнення на заставлене майно, виходячи з його вартості. Стаття 27 зазначеного Закону передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню. Стаття 31 згаданого Закону передбачає, що основна винагорода приватного виконавця встановлюється у вигляді фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру, відсотка суми, що підлягає стягненню або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Відповідно до пункту 12 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016р. №643, розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Таким чином, у постанові про стягнення виконавчого збору чи основної винагороди, їх розмір може визначатися лише виходячи з суми заборгованості, адже на момент відкриття виконавчого провадження є неможливо визначити розмір виконавчого збору та винагороди виконавця виходячи з вартості майна.

Спростовуючи доводи Скаржинці про те, що приватний виконавець здійснює виконавче провадження щодо стягнення суми, а не звернення стягнення на предмет застави, представник приватного виконавця звертав увагу суду на те, що такі доводи є безпідставними та недоведеними доказами. У запереченнях на скаргу представник приватного виконавця хронологічно розписав усі дії, які вчинялися приватним виконавцем задля забезпечення можливості звернення стягнення на предмет застави - автомобіль Mercedes-Benz, зважаючи на те, що була встановлена розбіжність у році його випуску 2007 р.в., замість 2001 р.в.

Щодо вимоги скарги про зобов`язання приватного виконавця виключити з постанови про відкриття виконавчого провадження певну інформацію, представник приватного виконавця стверджував, що задоволення такої вимоги свідчитиме про втручання у діяльність приватного виконавця. При цьому, саме по собі зазначення у постанові певної інформації ніяким чином не впливає на обсяг прав боржниці у виконавчому провадженні та не порушує її права.

Щодо вимоги Скаржинці про зобов`язання приватного виконавця внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі у виконавчому провадженні НОМЕР_2 та зазначити замість категорії стягнення «стягнення коштів» категорію стягнення «звернення стягнення на предмет застави», представник приватного виконавця зазначив, що в автоматизованій системі виконавчих проваджень категорія стягнення зазначена саме «звернення стягнення на майно, визначене виконавчим документом». Таким чином, вимоги скарги щодо внесення відповідних змін до автоматизованої системи є безпідставними, необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні скарги в цій частині.

Відтак, посилаючись на вищевикладені доводи, представник приватного виконавця просив відмовити у задоволенні скарги, а також за результатами ухвалення відповідного судового рішення вирішити питання про розподіл судових витрат, орієнтовний розмір яких становить 5000 грн. з розрахунку 2000 грн. за 1 годину роботи адвоката.

17 лютого 2026р. від представника скаржниці надійшли додаткові Пояснення. Представник скаржниці зазначив, що розмір основної винагороди приватного виконавця у розмірі 82 304,99 грн. фактично становить 10% від розміру заборгованості Скаржинці за кредитним договором. Таким чином, приватний виконавець для розрахунку розміру своєї винагороди виходив з розміру заборгованості за кредитним договором 19 646,76 дол. США, тоді як мав би виходити з вартості автомобіля Mercedes-Benz.

Представник Скаржинці звертав увагу суду на те, що приватний виконавець вводить суд в оману щодо неможливості звернення стягнення на автомобіль, адже в межах виконавчого провадження вже вчиняються виконавчі дії та на підставі постанови приватного виконавця заблоковано картковий рахунок скаржниці, відкритий в АТ «Універсал банк» на суму 905354,91 грн, що ще раз свідчить про те, що виконавець виконує виконавчий лист про стягнення суми, а не звернення стягнення на предмет застави.

Щодо витрат на правову допомогу представник скаржиться звертала увагу суду на те, що понесені таких витрат не підтверджено відповідними актами та відсутні докази про їх сплату.

18 лютого 2026р. від представника приватного виконавця надійшли Заперечення на додаткові пояснення скаржниці. Представник приватного виконавця зазначив, що у зв`язку з розбіжностями у році випуску транспортного засобу та небажанням Сервісного центру внести зміни до даних про транспортний засіб, приватним виконавцем в межах виконавчого провадження 16 лютого 2026р. було винесено постанову про арешт майна боржника - транспортного засобу та повідомлено скажницю про те, що на 3 березня 2026р. приватним виконавцем заплановано проведення опису майна боржника - транспортного засобу, запропоновано прийняти участь у виконавчих діях.

Щодо доводів скаржниці про те, що приватний виконавець виніс постанову про арешт її коштів, представник приватного виконавця стверджував, що у виконавчому провадженні постанова про арешт коштів не виносилось, з яких міркувань банк арештував кошти невідомо. Такі твердження доводив витягом з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, в якому не відображається постанова про арешт коштів боржника.

У судовому засіданні представник боржниці вимоги скарги підтримала. Вказувала, що боржницею оскаржено постанову про стягнення виконавчого збору, адже приватний виконавець нарахував виконавчий збір, виходячи з розміру стягнення заборгованості за кредитом, тоді як повинен був нараховувати виконавчий збір, виходячи з того, що на виконанні перебуває виконавчий документ про звернення стягнення на предмет застави.

Вказувала, що зазначення оспорюванного абзацу у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує на те, що приватний виконавець буде застосовувати процедуру виконання щодо стягнення коштів, а не процедуру виконання звернення стягнення на предмет застави. Процедура виконання рішення суду про стягнення коштів передбачає накладення арешту, що порушуватиме права боржниці.

Після з`ясування обставин справи та дослідження скріншотів, наданих до Заперечень на скаргу, представник боржниці відмовилися від вимог скарги про зобов`язання внести зміни до Автоматизованої системи виконавчих проваджень в частині зміни категорії стягнення зі «стягнення коштів» на «звернення стягнення на предмет застави», адже було встановлено, що в АСВП категорія стягнення зазначена правильно.

У судовому засіданні представник приватного виконавця просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що викладення інформації в описовій частині постанови ніяким чином не впливає на права боржниці. Звертав увагу суду на те, що матеріали справи містять відомості про стан рахунку боржниці. Якби виконавець застосовував процедуру стягнення коштів, то кошти, які розміщені на рахунку боржниці, були б стягнуті. В свою чергу на 3 березня 2026р. боржниці запропоновано прибути, приватний виконавець планує проведення опису майна боржниці для звернення на нього стягнення.

Звертав увагу суду на те, ще що в Автоматизованій системі виконавчих проваджень в категорії стягнення зазначено правильну категорію звернення стягнення на предмет застави.

Представник стягувача Акціонерного товариства «Сенс Банк» просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що права боржниці не порушуються, приватний виконавець дотримується процедури під час виконання виконавчого листа, виданого Подільським районним судом міста Києва.

Суд, заслухавши пояснення представників боржника та стягувача, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 22.10.2025 Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №758/9857/23 про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб, автомобіль марки «Mercedes-Benz С200К», 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , колір - чорний, шляхом продажу зазначеного автомобіля шляхом проведення електронного аукціону в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною визначеною оцінкою майна на момент продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №490050975 від 01.11.2007, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 у розмірі 19 646,76 доларів США.

03.11.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським Іваном Володимировичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2.

Приватним виконавцем у тексті зазначеної постанови вказано: «До приватного виконавця надійшла заява стягувача про примусове виконання рішення про стягнення з боржника заборгованості в сумі 19 646,76 доларів США, що за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 03.11.2023 становить 823049,92 грн, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб, автомобіль марки «Mercedes-Benz С200К», 2007 року випуску, № кузову - НОМЕР_1 ».

Звертаючись до суду з даною скаргою, скаржниця просить визнати протиправними дії приватного виконавця щодо зазначення у постанові такого твердження та внести зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження, адже вважає що у даній постанові зазначено про те, що на виконанні перебуває постанова про стягнення коштів, а не про звернення стягнення на предмет застави. Заявниця вказує, що неправильне/помилкове трактування приватним виконавцем виконавчого документу та заяви про відкриття виконавчого провадження призвело до того, що приватним виконавцем протиправно вчиняються дії, направлені не на звернення стягнення на предмет застави, а на стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .

Вирішуючи питання про те, чи знайшли своє підтвердження у судовому засіданні доводи скаржниці, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої службищодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У конкретній справі вбачається, що відкриваючи виконавче провадження у постанові від 3 листопада 2025р. приватний виконавець постановив: відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 22 жовтня 2025р. Подільським районним судом міста Києва про: «В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 646,76 грн звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб Mercedes-Benz.

У вступній частині даної постанови приватний виконавець зазначив, що надійшла заява стягувача про примусове виконання рішення про стягнення з боржника заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Як вбачається з роздруківки стріншотів з Автоматизованої системи виконавчого провадження за номером виконавчого провадження НОМЕР_4, дата відкриття 03.11.2025, «категорія стягнення» зазначено «звернення стягнення на майно, визначений виконавчим документом».

Отже у конкретній постанові про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2025 приватним виконавцем ніде не зазначено про те, що в межах даного виконавчого провадження відбувається стягнення саме грошової суми. Як у постанові про відкриття виконавчого провадження, так і у відомостях, які внесені до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, зазначено про звернення стягнення на заставне майно.

Таким чином, доводи скаржниці про те, що приватний виконавець вніс до описової частини постанови про відкриття виконавчого провадження інформації, яка не відповідає дійсності, що має наслідком проведення виконавчих дій, спрямованих на стягнення грошової суми, а не звернення стягнення на предмет застави, не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що приватним виконавцем вчиняються дії, які необхідні для виконання судового рішення про продаж автомобіля з аукціону задля виконання рішення суду про звернення стягнення на такий автомобіль задля погашення заборгованості за кредитним договором.

В межах виконавчого провадження приватним виконавцем не виносилась постанова про накладення арешту на кошти боржниці, за рахунок яких можна було б стягнути заборгованість за кредитним договором, хоча такі кошти, як вбачається з відомостей, наявних в матеріалах виконавчого провадження, наявні на банківському рахунку боржниці.

Та обставина, що АТ «Універсал Банк» в мобільному застосунку «Монобанк» зазначив про наявність виконавчого провадження на суму 905 354,91 грн, не свідчить про те, що підставою для зазначення такої інформації банківською установою були неправомірні дії приватного виконавця чи якась його постанова. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 3 листопада 2025р. не містить відомостей про те, що в межах виконавчого провадження з ОСОБА_3 необхідно стягнути грошові кошти у розмірі 823049,92 грн. чи у розмірі 905 354,91 грн.

Судом на підставі наданих приватним виконавцем доказів достеменно встановлено, що в межах виконавчого провадження здійснюється стягнення з такою категорію як «звернення стягнення на майно, визначений виконавчим документом». Відтак, підстав вносити будь-які зміни як до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, так і до постанови про відкриття виконавчого провадження, або ж підстав для визнання якихось дій приватного виконавця протиправними, не має.

Оскільки за результатом судового розгляду представник скаржниці відмовилася від вимоги про зобов`язання внести зміни до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за даною скаргою в цій частині.

Керуючись ст. ст. 18, 37 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 210, 258-261, 268, 383-389, 450-451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії та постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича, стягувач АТ «СЕНС Банк», та про зобов`язання виконавця виключити з постанови про відкриття виконавчого провадження інформації - відмовити.

В частині вимог про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича внести зміни (доповнення) в Автоматизованій системі виконавчих проваджень щодо ВП № НОМЕР_3 замість «Категорія стягнення: стягнення коштів» зазначити «Категорія стягнення: звернення стягнення на предмет застави» - провадження закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

СуддяТ. В. Войтенко