Ухвала суду № 136025900, 06.04.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 370/2782/21

Провадження №1-кп/369/492/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12019110210000448 від 13 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Чуднівського району Житомирської області, який має вищу освіту, не одружений, фізична особа-підприємець, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.07.2017 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 296, ч. ст. 127, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, звільнений 07.06.2018 з Бориспільської ВК № 119 на підставі ухвали Бориспільського міського суду Київської області від 30.05.2018 з заміною на виправні роботи на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 27 (двадцять сім) днів з утриманням 20 % доходів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,-

встановив:

На розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.

Суд продовжує перебувати на стадії допиту потерпілої ОСОБА_5 , тривалість цієї стадії ініційована стороною захисту. Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 не вичерпали перелік запитань до потерпілої, з зазначеної причини судовий розгляд не може бути завершений в даному судовому засіданні та судове засідання вкотре було відкладено.

Враховуючи зазначене та неможливість завершити судовий розгляд з об`єктивних причин, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Прокурор вказував на наявність ризиків: переховування обвинуваченого, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченому, відсутність достатніх соціальних зв`язків, які б утримали обвинуваченого від зміни місця проживання, відсутність офіційного місця роботи на момент затримання та постійного джерела доходу, ризик впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом, проте обвинуваченому відомі їх анкетні дані та місце фактичного проживання, тому вказував, що існує ризик фізичного чи психологічного тиску на них з метою зміни показань або надання неправдивих показань; а також вказував про наявність ризику вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений раніше судимий за вчинення насильницьких кримінальних правопорушень. Вважала, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам у справі. Крім того, прокурор вказувала на неналежну поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, яка перешкоджає проведенню судових засідань та має систематичний характер. Враховуючи вказане, прокурор просила клопотання задовольнити, оскільки ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Представник ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали та просили продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_6 проти продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 заперечив, та звертав увагу суду на необґрунтованість зазначених у клопотанні прокурора ризиків, зазначав про тривалий строк перебування під вартою обвинуваченого, зазначав про відсутність претензій у потерпілого ОСОБА_8 , що потерпіла ОСОБА_9 не відвідує судові засідання, вкотре вказував про належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, чим доводив відсутність ризику переховування від суду, а також просив зменшити розмір застави до мінімального, з огляду на майновий стан обвинуваченого та його родини (батьків, які мають статус пенсіонерів), наголошував на наявності у обвинуваченого достатніх сталих соціальних зв`язків (донька, батьки). На підтвердження доводів сторони захисту надавав письмове заперечення проти клопотання прокурора з додатками.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні акцентував увагу суду на тому, що отримав клопотання прокурора в судовому засіданні, проте в судовому засіданні обвинувачений відмовився від оголошення перерви в розгляді клопотання та надання йому достатнього часу для підготовки. Так, обвинувачений проти клопотання прокурора заперечив, вказував на безпідставність всіх заявлених прокурором ризиків, вказував, що жодних доказів існування ризиків прокурор до свого клопотання не надає. Вказував на необґрунтованість пред`явленого обвинувачення, яке спростовується висновком комісійної експертизи. Зазначав, що ризик переховування є необґрунтованим, оскільки він з`являвся до суду та слідчого за кожною вимогою.

Суд, вивчивши наявні матеріали, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, зокрема й у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував в сукупності конкретні обставини цієї справи, характер дій, у вчиненні яких обвинувачується обвинувачений ОСОБА_7 , ступінь тяжкості інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, а також раніше відбував покарання у виді позбавлення волі. Судом також враховано дані про особу обвинуваченого, у якого перебуває на утриманні донька, яка є студентом та продовжує навчання, а також батьків пенсійного віку. З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що на цій стадії розгляду справи (триває стадія допиту потерпілих) прокурор довів, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на момент розгляду даного клопотання, у справі не зменшилися та продовжують існувати. Зокрема актуальним залишається ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, у разі визнання винуватим в інкримінованих останньому злочинах, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений раніше притягувався до відповідальності за вчинення насильницьких злочинів, ризик впливу на свідків та потерпілих, які на даний час у вказаному кримінальному провадженні не допитані.

За таких обставин, на даній стадії розгляду справи підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не встановлені. Суд дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, який хоча і є винятковим, проте спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даній стадії розгляду справи.

Разом з тим, наявність у обвинуваченого родини, осіб на утриманні, гарантованого місця проживання, як на те суд орієнтувала сторона захисту в запереченні на клопотання прокурора, не спростовують встановлені у справі ризики (переховування, вплив на свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення), та не зможуть запобігти цим ризикам, оскільки не є достатніми стримуючими факторами, які б втримали обвинуваченого від зміни місця проживання або переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, та не переважають можливих інших ризиків неправомірної поведінки обвинуваченого у цій конкретній справі.

Суд враховує, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Разом з тим, суд, керуючись статтею 182 КПК України дійшов висновку про необхідність залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому заставу, розмір якої, з огляду на тривалість перебування обвинуваченого під вартою та доводи сторони захисту щодо майнового стану останнього, необхідно зменшити до 280 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 948480 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. При цьому, суд вважає, що застава у такому розмірі на даній стадії розгляду справи (декілька судових засідань триває стадія допиту потерпілої, з огляду на значний обсяг питань у сторони захисту) буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, обвинувачений вирішить не зникати через побоювання втратити заставу. Вказаний розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з 06.04.2026 року до 03.06.2026 року включно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_7 заставу, розмір якої зменшити до 280 (двісті вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 948480 (дев`ятсот сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:

Отримувач:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119

Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ

Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 10.04.2026 о 12-00 год.

Суддя ОСОБА_1