Рішення № 136022406, 27.04.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1407/26

Номер провадження2/711/1457/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс», через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви №1357-0343 від 16.03.2026 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що долучена до заяви про усунення недоліків (вхідний №11224 від 17.03.2026), просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 35000 грн та витрати на сплату судового збору (вхідний №8522, а.с.1-8, вхідний №11224, а.с.179-183).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 29.02.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 , за допомогою веб-сайту (credоs.com.ua), було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1357-0343 (далі Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 7000 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 30 днів; знижена % ставка 2,50% в день; стандартна % ставка 2,50% в день.

На виконання вимог ст.639 ЦК України та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор: С2155, для підписання Кредитного договору та ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії та іншими супутніми документами.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов, укладеного між сторонами Кредитного договору.

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти відповідач не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання нею грошових коштів.

Позивач в уточненій позовній заяві зазначає, що, станом на 13.01.2026, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 55 825 грн, з яких: 7000 грн прострочена заборгованість за кредитом, та 48 825 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Водночас, оскільки позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткове списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 20 825 грн, то позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором в сумі 35 000 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 7000 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 28000 грн, а також судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків для надання суду: 1) позовної заяви в новій редакції із зазначенням у цій заяві по суті справи, в тому числі і в прохальній її частині, дійсного прізвища відповідача в справі, а саме: « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 »; 2) доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами (в тому числі і позовної заяви в новій редакції) у паперовій формі листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_5 на адресу місця реєстрації її проживання: АДРЕСА_1 , зокрема розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення, або, у випадку наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.60-61).

06 березня 2026 року від представника позивача за довіреністю Чортоломної Є.Є. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом 09 березня 2026 року за вхідним №9821, до якої долучено як позовну заяву в новій редакції, так і докази її направлення відповідачу в порядку, передбаченому ч.7 ст.43 ЦПК України (вхідний №9821, а.с.63-64).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2026 року було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви в зв`язку з частковим усуненням недоліків (а.с.123-124).

17 березня 2026 року від представника позивача за довіреністю Лазарєвої М.С. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом за вхідним №11224, до якої, зокрема, долучено позовну заяву в новій редакції, в якій позовні вимоги пред`явлені до відповідача ОСОБА_1 (замість ОСОБА_6 ) (вхідний №11224, а.с.126-127).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 09 год 30 хв 21 квітня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.187-188).

21 березня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», поданий відзив на позовну заяву, у прохальній частині якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, визнавши умови кредитного договору № 1357-0343 від 29.02.2024, в частині встановлення відсоткової ставки у розмірі 2,5% на день, несправедливими та такими, що не підлягають застосуванню (вхідний №12214, а.с.194-199).

Відзив на позовну заяву обгрунтований тим, що відповідач вважає позовні вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що базуються на завідомо несправедливих умовах договору, які порушують публічний порядок та норми спеціального законодавства у сфері споживчого кредитування.

Зокрема, відповідач у відзиві акцентує увагу суду на тому, що позивачем відсотки за користування кредитним коштами нараховані всупереч положенням Закону України «Про захист прав споживачів» з призми щоденної відсоткової ставки 2,5 % протягом усього строку кредитування. Означені заперечення відповідач обгрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно - 2,5 %; з 23.04.2024 до 20.08.2024 - 1,5 %, а починаючи з 21.08.2024 1%.

Крім того відповідач звертає увагу суду на те, що протягом усього періоду дії кредитного договору в Україні діє воєнний стан. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону № 2120-IX), у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення споживач звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Як зазначає відповідач у мотивувальній частині відзиву, що хоч позивач і стверджує, що він просить суд стягнути лише проценти за користування сумою кредиту, однак судова практика 2025 року трактує нарахування відсотків за ставками понад 1% на день як приховану форму неустойки, спрямовану на покарання боржника, а не на отримання прибутку від фінансової послуги. Таким чином, нарахування таких сум у період війни, на переконання відповідача, є прямим порушенням законодавчих гарантій захисту населення.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що позивач заявляє, що замість 55 825,00 грн просить стягнути 35 000,00 грн, позиціонуючи це як акт доброї волі та лояльності. Проте відповідач наголошує, що сума 55 825,00 грн є абсолютно фіктивною та незаконною, оскільки вона включає відсотки, нараховані за ставкою 912% річних, що в рази перевищує будь-які граничні розміри неустойки, встановлені ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того відповідач у відзиві зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вона була ознайомлена саме з тією редакцією Правил та Паспорта кредиту, які позивач долучив до позову. На переконання відповідача, в системі електронної комерції тягар доказування того, що споживач мав технічну можливість та реально відкрив посилання з умовами перед підписанням, лежить на кредитодавці. У цьому контексті відповідач констатує, що використання одноразового ідентифікатора є спрощеною формою, яка не може прирівнюватися до власноручного підпису в умовах, коли зміст договору є завідомо несправедливим та порушує права споживача на отримання зрозумілої інформації про вартість послуги.

І на сам кінець, відповідач у відзиві на позовну заяву, керуючись правовим висновком, що викладений в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №679/1103/23, вважає, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є проявом недобросовісної ділової практики, а позивач, свідомо ігноруючи законодавчі зміни 2024 року щодо обмеження відсоткових ставок, використав умови договору, які є нікчемними в силу їх несправедливості.

Представники позивача ОСОБА_7 та/або ОСОБА_8 та/або ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету позивача, що була отримана цим учасником справи 26.03.2026 о 12 год 42 хв 35 сек (а.с.191 зворот). Водночас до уточненої позовної заяви долучено клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника позивача, в якому представник позивача Резуєв Є.В. (директор ТОВ «Укр Кредит Фінанс») зазначив про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечує у зв`язку з чим просить суд цивільну справу розглянути без участі представника позивача (а.с.173).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 21 квітня 2026 року о 09 год 40 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином.

З матеріалів цивільної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання з огляду на таке.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд» у зв`язку з чим судова повістка про виклик направлялася судом в електронній формі саме до електронного кабінету відповідача ОСОБА_1 та отримана нею 26 березня 2026 року о 12 год 42 хв 35 сек (а.с.192 зворот).

Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

З огляду на те, що саме 26 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 отримала судову повістку про виклик до суду в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд», тому суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про дату (21 квітня 2026), час (09 год 40 хв) і місце (м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 3-й поверх) судового засідання.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється..

Оскільки справа розглядалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

21 квітня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 20 хв 27 квітня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, а також процесуальну позицію відповідача, що також викладена письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 29 лютого 2024 року о 12 год 18 хв між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_6 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1329-5790 продукту «Credos» (далі Кредитний договір).

Водночас, обставина, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 це одна і та ж сама фізична особа, судом встановлено на підставі того, що як ОСОБА_6 , так і ОСОБА_1 органом податкової служби України присвоєно один і той же реєстраційний номер облікової картки платника податків, а саме: НОМЕР_1 . Також означена обставина підтверджується довідкою Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №4069/5673-01-10 від 02.03.2026, що цього ж дня надійшла до суду і зареєстрована за вхідними №8890, згідно якої місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.58). Дана обставина узгоджується з даними, що містяться у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2414384 від 03.03.2026 (а.с.59). Крім того відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позов не заперечила того юридичного факту, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 це не одна і та ж сама фізична особа.

Пунктом 2.2. Кредитного договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування (більш детально див. п.5.3 Договору) згідно наступного розрахунку: дата видачі 29.02.2024, останній календарний день першого базового періоду 29.03.2024, сума кредиту 7000 грн, нараховані проценти за користування кредитом 1575 грн, разом до сплати 8575 грн (п.2.3 Кредитного договору).

Пунктом 3.1 Кредитного договору встановлено, що цей правочин укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.4.1-4.2 Кредитного договору сторони погодили, що загальний розмір кредиту (суми кредиту) становить 7000 грн, а датою видачі кредиту є 29.02.2024.

Водночас у п.4.12 Кредитного договору визначено його сторонами, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 24.12.2024. Строк дії Договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором.

Із п.4.13-4.16 Кредитного договору суд встановив, що його сторони погодили реальну річну процентну ставку на дату його укладення, що складає 99947,24%; орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення Кредитного договору, що складає 59500 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту, та проценти за користування кредитом; денну процентну ставку, яка на дату укладення Кредитного договору складає 2,50%; загальні витрати за споживчим кредитом, які на дату укладення Кредитного договору складають 52500 грн.

Також у п.6.9 означеного правочину сторони обумовили, що позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від цього договору без пояснення, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця.

У п.12 Кредитного договору, у розділі «Позичальник», міститься електронний підпис (С2155), за допомогою якого позичальник ОСОБА_10 прийняла пропозицію (оферту), ввівши його комбінацію у відповідне поле на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс, з метою виконання п.3.8 Кредитного договору. Крім того, у цьому пункті Кредитного договору містяться реквізити номера особистого електронного платіжного засобу, на який підлягає перерахування кредитних коштів позичальнику кредитодавцем, а саме: НОМЕР_2 (а.с.131-138).

Також із досліджених Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту « Credos», що затверджені наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №01-П від 04.01.2024, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 29.02.2024 беззастережно погодилася з їх умовами, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем: С2155) (а.с.139-146).

Також із дослідженої таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної відсоткової ставки за Договором №1357-0343 відповідно до Методики Національного банку України (Додаток №3 до Кредитного договору) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 погодилася з даними, які містяться у цьому документі, що підтверджується електронним підписом відповідача у формі одноразового ідентифікатора (одноразового пароля: С2155) (а.с.148 зворот - 149).

Із квитанції №2431549802 від 29.02.2024 та довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1357-0343 від 29.02.2024 суд встановив, що 29.02.2024 о 12 год 18 хв кредитодавець ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через платіжну систему «LiqPay» АТ КБ «Приватбанк» здійснило перерахування 7000 грн на банківську картку, маска картки № НОМЕР_2 , з метою виконання умов кредитного договору №1357-0343 (№ платежу: 2431549802) (а.с.154, 155).

Із розрахунку заборгованості за договором №1357-0343 від 29.04.2024, станом на 13.01.2026, судом встановлено, що сукупна заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 55 825 грн, з яких: 7000 грн заборгованість за кредитом, та 48 825 грн заборгованість за нарахованими процентами. Крім того, з цього письмового доказу суд встановив, що відповідач не здійснювала сплату кредитодавцю грошових коштів ані в рахунок сплати основної суми боргу (тіла кредиту), ані відсотків за користування кредитними коштами. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що кредитодавець в період часу з 29.02.2024 до 29.03.2024 здійснював щоденно нарахування позичальнику відсотків за користування кредитом з призми відсоткової ставки 0,75%, а починаючи з 30.03.2024 до 24.12.2024 з призми відсоткової ставки на рівні 2,50%/день (а.с.150-153, 156-160).

Із аналізу Кредитного договору, що був укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_5 , а також із Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Credos», Паспорту споживчого кредиту та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної відсоткової ставки за договором №13577-0343 відповідно до Методики Національного банку України, суд встановив, що їх умови відповідачем ОСОБА_5 належним чином і у повному обсязі виконані не були.

Згідно з умовами Кредитного договору, позичальник зобов`язувалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених цими правочинами.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідач не виконала умови Кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, із дослідженого Кредитного договору суд встановив, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на відповідних умовах шляхом підписання означеного правочину за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С2155.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладених між первісними кредиторами та відповідачем умов договорів, а також положень ст. 1049, 1050 та 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 того ж Кодексу встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів своєчасного та в повному обсязі виконання умов Кредитного договору в строки, передбачені цими правочинами.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_5 не виконала грошове зобов`язання за Кредитним договором, в частині сплати заборгованості за кредитом у розмірі 7000 грн, тому порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості зі сплати основної суми боргу (тіла кредиту) за Кредитним договором в розмірі 7000 грн.

Водночас суд відхиляє заперечення відповідача ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач була ознайомлена саме з редакцією Правил та Паспорту споживчого кредиту, що долучені до матеріалів справи, оскільки як Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Credos» (а.с.139-146), так і Паспорт споживчого кредиту (а.с. 146 зворот - 148), містять підпис позичальника Небилиці ( ОСОБА_6 ) у виді одноразового ідентифікатора відповідно НОМЕР_3 та А2155 із зазначенням дати підписання позичальником означених документів. Заперечення ж відповідача щодо того, що одноразовий ідентифікатор не може прирівнюватися до власноручного підпису суд відхиляє, оскільки такі не узгоджуються із положеннями ст.11,12 Закону №675, які детально судом проаналізувані в мотивувальній частині рішення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 28000 грн у рахунок заборгованості зі сплати відсотків за користування сумою кредиту, то суд зазначає про таке.

Відповідно до п.4.1-4.2 Кредитного договору сторони погодили, що загальний розмір кредиту (суми кредиту) становить 7000 грн, а датою видачі кредиту є 29.02.2024.

Пунктом 4.10 Кредитного договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою ставкою, та/або пільговою процентною ставкою).

Водночас у п.4.12 Кредитного договору визначено його сторонами, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 24.12.2024. Строк дії Договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором.

Також судом встановлено, що промо-ставка сторонами Кредитного договору визначена на рівні 0,75%/день за кожен день користування кредитом протягом перших 30 календарних днів першого базового періоду, яка надається кредиитодавцем виклбчно як знижка за користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця (п.10.1 Кредитного договору).

Із п.4.13-4.16 Кредитного договору суд встановив, що його сторони погодили реальну річну процентну ставку на дату його укладення, що складає 99947,24%; орієнтовну загальну вартість кредиту на дату укладення Кредитного договору, що складає 59500 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту, та проценти за користування кредитом; денну процентну ставку, яка на дату укладення Кредитного договору складає 2,50%; загальні витрати за споживчим кредитом, які на дату укладення Кредитного договору складають 52500 грн

Крім того як встановлено судом із досліджених матеріалів цивільної справи, зокрема розрахунку заборгованості за Кредитним договором (а.с.150-153, 156-160), ТОВ «Укр Кредит Фінанс» після 24.12.2024 не здійснювало нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом.

Отже, предметом позовної вимоги про стягнення відсотків у розмірі 28000 грн є їх розмір, що розрахований кредитодавцем за період часу з 29.02.2024 до 24.12.2024 включно (а.с.150-153).

Крім того суд встановив, що позивач за означений період у часі здійснив нарахування відповідачу відсотків за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору в сумі 48 825 грн (а.с.160), однак, застосувавши Програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», остаточна сума несплачених відповідачем відсотків ТОВ «Укр Кредит Фінанс» визначена в розмірі 28 000 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений неправильно.

Так, за період строку кредиту з 29.02.2024 до 24.12.2024 розмір відсотків, які мала сплатити позивачу відповідач згідно умов Кредитного договору становить 48 825 грн, який розраховується наступним чином:

1)за період з 29.02.2024 до 29.03.2024 включно розмір відсотків складає 1575 грн: 7000 грн х 0,0075 = 52,50 грн (відсотки за 1 день користування кредитом); 52,50 грн х 30 днів (кількість днів між 29.02.2024 та 29.03.2024) = 1575 грн));

2)за період з 30.03.2024 до 24.12.2024 розмір відсотків складає 47250 грн: 7000 грн х 0,025 = 175 грн (відсотки за 1 день користування кредитом); 175 грн х 270 днів (кількість днів між 30.03.2024 та 24.12.2024) = 47250 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем кредитодавцю ТОВ «Укр Кредит Фінанс», за період з 29.02.2024 до 24.12.2024, згідно положень Кредитного договору, складав 48 825 грн.

Проте ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); починаючи з 21.08.2024 та надалі - 1%.

Як встановлено судом із матеріалів справи, Кредитний договір укладений 29.02.2024, тобто після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому він повинен був укладатися з врахуванням норм пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» та розмір денної процентної ставки повинен відповідати відповідним положенням закону.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про обгрунтованість заперечень відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що нарахування кредитодавцем відсотків протягом усього строку кредитування проведено без урахування положень пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» є порушенням чинного законодавства.

Адже відповідно до п. 4.10 Кредитного договору розмір процентної ставки протягом строку кредиту, після закінчення строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою (30 днів з дня укладення правочину згідно п.10.1 Кредитного договору, що узгоджується з даними розрахунку заборгованості (а.с.150-153, 156-160)), становить 2,5%/день (стандартна процентна ставка).

Частиною 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд, проаналізувавши умови Кредитного договору, в контексті щоденної відсоткової ставки за користування кредитом протягом строку кредиту, після закінчення строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою (30 днів з дня укладення правочину згідно п.10.1 Кредитного договору), тобто з 29.02.2024 до 24.12.2024 (до закінчення строку кредиту, п.4.12 Кредитного договору), зокрема п. 4.10 Кредитного договору, у взаємозв`язку із положеннями ч.5 ст.8, ч.5 ст.12 та п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», встановив, що умови п. 4.10 Кредитного договору щодо сплати щоденних відсотків за користування сумою кредиту після 23.04.2024 в розмірі 2,50%/день є нікчемними, оскільки порушують права відповідача як споживача кредитних послуг щодо відповідності умов Кредитного договору положенням Закону України «Про споживче кредитування» в контексті максимальної щоденної відсоткової ставки, що визначена цим нормативно-правовим актом, починаючи з 24.12.2023.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що за період часу з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно, відсотки за користування відповідачем як споживачем сумою кредиту підлягають перерахунку з призми щоденної відсоткової ставки в розмірі 1,5% замість 2,50%, а з 21.08.2024 до 24.12.2024 включно з призми 1,0% замість 2,5%.

Таким чином, розмір відсотків, які підлягали сплаті відповідачем на користь кредитодавця ТОВ «Укр Кредит Фінанс» згідно умов Кредитного договору з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування» є наступним:

1.за період з 29.02.2024 до 29.03.2024 включно розмір відсотків складає 1575 грн: 7000 грн х 0,0075 = 52,50 грн (відсотки за 1 день користування кредитом); 52,50 грн х 30 днів (кількість днів між 29.02.2024 та 29.03.2024) = 1575 грн));

2.за період з 30.03.2024 до 22.04.2024 розмір відсотків складає 4200 грн: 7000 грн х 0,025 = 175 грн (відсотки за 1 день користування кредитом); 175 грн х 24 дні (кількість днів між 30.03.2024 та 22.04.2024) = 4200 грн));

3.за період з 23.04.2024 до 20.08.2024: 12600 грн (7000 грн х 0,015 = 105 грн (відсотки за 1 день користування кредитом); 105 грн х 120 днів (кількість днів між 23.04.2024 та 20.08.2024) = 12600 грн));

4.за період з 21.08.2024 до 24.12.2024: 8820 грн (7000 грн х 0,01 = 70 грн (відсотки за 1 день користування кредитом); 70 грн х 126 днів (кількість днів між 21.08.2024 та 24.12.2024) = 8820 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті відповідачем кредитодавцю ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у період строку кредиту з урахуванням положень ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», складає 27 195 грн (1575 грн + 4200 грн + 12600 грн + 8820 грн).

Також відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надала суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених нею коштів у рахунок як погашення суми кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками є частково обгрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню в розмірі 27 195 грн.

Позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею) та комісії за видачу кредиту позивачем не заявлено, а тому суд, керуючись положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, їх не розглядає.

Крім того суд відхиляє твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин висновку, що викладений в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №679/1102/23, з огляду на таке.

Диспозицією ч. 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу означеної процесуальної норми слід зробити висновок, що не кожна постанова Верховного Суду підлягає застосуванню до конкретних правовідносин, а лише застосовується та постанова, у якій Верховний Суд зробив висновок щодо правильного застосування норми права (частини, статті тощо), яка регулює спірні правовідносини, за умови аналогічного предмету і підстав позову, а також встановлених судом фактичних обставин справи.

Підтвердженням означеного висновку є ряд постанов Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (провадження №14-95цс20), у п.47 якої вказано, що під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Проаналізувавши постанову Верховного Суду від 12.02.2025 в справі №679/1103/23, на яку посилається відповідача ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, слід констатувати, що цим судовим рішенням Верховний Суд скасував постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року а, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Водночас, згідно усталеної практики Верховного Суду, будь-який висновок, викладений у постанові суду касаційної інстанції, якою направлено справу на новий розгляд, не є висновком в розумінні ч.4 ст.263 ЦПК України щодо застосування конкретної норми права, оскільки направлення справи на новий розгляд ще не означає остаточного вирішення відповідної справи, а отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у ній. За результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження судами доказів у справі та неповного встановлення на їх підставі обставин, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у ній.

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 червня 2023 року в справі № 521/4328/16 (провадження № 61-4268св23), від 15 листопада 2023 року в справі №757/43585/17-ц (провадження № 61-1008св23) та від 22 листопада 2023 року в справі №619/1384/21 (провадження № 61-8064св23).

Отже, посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 12.02.2025 в справі №679/1103/23, є помилковим.

Також суд не здійснює розгляд прохання відповідача про визнання умов Кредитного договору не справедливими в частині встановлення відсоткової ставки у розмірі 2,5% на день, що викладене в п.2 прохальної частини відзиву, оскільки відповідач не пред`явила зустрічного позову з відповідними позовними вимогами за умови, що означене процесуальне право було роз`яснено відповідачу в п.6 резолютивної частини ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження від 19.03.2026 (а.с.187-188), яка була отримана відповідачем у електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 20.03.2026 о 08 год 54 хв 45 сек (а.с.189). Водночас, заперечення відповідача щодо невідповідності відсоткової ставки протягом усього строку кредитування положенням Закону України «Про споживче кредитування» судом детально проаналізовані і їм надана правова оцінка в мотивувальній частині рішення.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.3 прохальної частини уточненої позовної заяви, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із дослідженої платіжної інструкції №10204 від 12.02.2026 (а.с.9) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8). Інших доказів, понесених позивачем судових витрат, матеріали цивільної справи №711/1407/26 не містять.

З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 35000 грн, проте судом позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково, в розмірі 34 195 грн, що складає 97,7% від ціни позову (34 195 грн / 35000 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 601,16 грн, тобто 97,7% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 х 0,977).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають задоволенню частково в розмірі 34 195 грн, з яких: 7000 грн заборгованість за основною сумою боргу, та 27 195 грн - заборгованість за відсотками. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 601,16 грн - судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 516, 527, 530, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст.8, 12, п.17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1357-0343 від 29 лютого 2024 року в розмірі 34 195 (тридцять чотири тисячі сто дев`яносто п`ять) гривень, з яких: 7000 (сім тисяч) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, та 27 195 (двадцять сім тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2601 (дві тисячі шістсот одна) гривня 16 (шістнадцять) копійок.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 27 квітня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко