Ухвала суду № 136022343, 24.04.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2-1862/2009

номер провадження 6/695/26/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю секретаря Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» про поновлення строків для пред?явлення до виконання виконавчого листа, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі №2-1862/2009,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 2-1862/2009 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Рішенням суду від 03.12.2009 у вказаній справі позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору № 354411/4669/0508-7 від 19.07.2007 та додатковій угоді №354411/4669/0508-7а від 19.03.2009 у сумі 184910 грн 60 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» держмито у сумі 1700 грн 00 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн 00 коп.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.12.2009 у справі № 2-1862/2009 набрало законної сили 18.01.2010, та 04.02.2010 судом видано виконавчий лист з примусового виконання вказаного рішення. Строк пред`явлення даного виконавчого листа до виконання 18.01.2013.

Відомості про наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні.

У подальшому, 21.10.2020 до суду надійшла заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» про заміну у виконавчому листі, виданому Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 2-1862/2009 сторони стягувача Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ».

Звертаючись з вказаною заявою до суду, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» посилалось на те, що на підставі договору про відступлення права вимоги № 114/2-28від 18.12.2019 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» відступило Акціонерному товариству «Оксі Банк» належне право вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 354411/4669/0508-7 від 19.07.2007. Відповідно до договору про відступлення права вимоги № 114/2-28-1 від 18.12.2019 Акціонерне товариство «Оксі Банк» відступило дане право вимоги ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ». Тому саме заявник є належним стягувачем з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-1862/2009.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.03.2021 заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі виданому Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 2-1862/2009 задоволено: постановлено замінити первісного стягувача Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) на правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082) у виконавчому листі виданому Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області у справі №2-1862/2009 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

09 березня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з заявою, у якій просить визнати причини пропуску строку для пред?явлення виконавчих листів поважними та поновити строк для пред?явлення до виконання виконавчого листа №2-1862/2009, виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування заяви зазначено, що підставою для поновлення строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання є пропуск стягувачем такого строку з поважних причин. Як зазначено у заяві лише 18.12.2019 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» на підставі договору відступлення права вимоги набуло право вимоги до ОСОБА_1 . До постановлення ухвали суду від 09.04.2021 стягувач не був замінений, тому ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» не було наділене правом звертатися до суду із заявами, пов?язаними з примусовим виконанням рішення суду у справі №2-1862/2009. Саме тому одна із причин пропуску строку пред?явлення виконавчого листа до виконання пов?язана виключно з із процесуальною необхідністю заміни стягувача та у подальшому реалізацією процесуальних повноважень стягувача. Також у заяві зазначено, що до надзвичайних та невідворотних обставин безумовно належить запровадження на усій території України карантинних обмежень, що були впроваджені з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, введення з 24.02.2022 воєнного стану на всій території України, зважаючи на широкомасштабну збройну агресію РФ, та введення екстрених відключень електроенергії, зокрема і у місті Києві викликані атаками РФ на енергетичну інфраструктуру України. Крім того, у заяві вказано, що строк позовної давності та строк пред?явлення виконавчого листа до виконання є спільним за своєю природою, а тому у даному випадку належить застосовувати аналогію закону та застосувати положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

На запит суду щодо надання з канцелярії та архіву суду Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області документів ЄУН №2-1862/2009, які зберіглись та інформації щодо руху справи у суді відповідно до обліково-статистичної інформації діловодства суду, 11.03.2026 суду надано завірену належним чином копію рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.12.2009 у справі №2-1862/2009.

Також відповідним листом повідомлено суд, що відповідно до акта «Про знищення справ та матеріалів» справа №2-1862/2009 знищена по закінченню терміну зберігання, а отже відсутні буд-які документи і матеріали вказаної справи, окрім оригіналу судового рішення.

Відомості про наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» явку свого представника у судове засідання не забезпечило, згідно з заявою просить здійснювати розгляд питання щодо поновлення строку пред?явлення виконавчих документів до виконання за його відсутності.

Боржник у судове засідання не прибув, явку свого представника також не забезпечив, про причини такої неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст.55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (ч. 4ст.263 ЦПК України).

У п.73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст.442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених ст.55 ЦПК України. У цьому випадку приписи ст. 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями ст. 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст.442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту ч. 5ст.442 ЦПК України, ч.6 ст. 12, п.1 ч. 1, ч.5 ст. 26, ч.5 ст. 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов ч.5 ст. 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим ст. 55 ЦПК України, - в силу ч.2 цієї статті.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч.1 ст.2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

09 березня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» надало до суду заяву, в якій просить поновити строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання у справі №2-1862/2009, посилаючись на те, що ухвалою суду від 24.03.2021 було замінено первісного стягувача у виконавчому листі, виданому Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області з примусового виконання вказаного рішення суду. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» у заяві від 09.03.2026 вказує, що причини пропуску строку є об`єктивними та поважними, оскільки новий кредитор набув права вимоги після завершення строку, встановленого для пред`явлення виконавчих документів до виконання і не мав можливості реалізувати це право раніше.

При вирішенні даної заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд зауважує, що 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з п.6,7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч.5 ст.12 Закону № 1404-VIII).

При цьому в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні будь-які відомості про виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у справі №2-1862/2009 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Доказів пред?явлення виконавчих листів, виданих Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області з примусового виконання рішення суду у справі №2-1862/2009, переривання строків їх пред?явлення до виконання ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» суду не назвало та не надало.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, чинного станом на день видачі Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області виконавчих листів у справі №2-1862/2009 було визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.12.2009 у справі № 2-1862/2009 набрало законної сили 18.01.2010, та 04.02.2010 судом видано виконавчий лист з примусового виконання вказаного рішення. Строк пред`явлення даного виконавчого листа до виконання 18.01.2013.

Отже трирічний строк пред`явлення виконавчих листів до виконання у даній справі сплив ще 18.01.2013.

За ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватись у кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Надаючи оцінку доводам заявника щодо поважності причин поновлення строку звернення виконавчих листів до виконання, суд відхиляє їх як неспроможні, оскільки з моменту видачі виконавчих документів стягувачу станом на день звернення з даною заявою минуло понад шістнадцять років.

Жодних доказів того, що первісний стягувач після отримання виконавчих листів намагався пред`явити виконавчі документи до примусового виконання, або доказів зацікавленості щодо виконання судового рішення щонайменше з часу видачі виконавчих листів заявником не названо та не надано.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку заявником не зазначено та не подано суду.

Суд враховує, що згідно з рішенням ЄСПЛ від 03квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, на підставі викладеного вище у задоволенні заяви належить відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. 13, 55, 258-261, 353, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст. 353 -355 ЦПК України.

Суддя А. В. Ватажок-Сташинська