Рішення № 136022216, 20.04.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/676/26

20 квітня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О.С.

з участю секретаря судових засідань Янчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Малолюбашанська сільська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем як чоловік і жінка,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем як чоловік і жінка, в якій просила суд встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю більше п`яти років до його смерті як жінки і чоловіка.

В обґрунтування заяви зазначила, що з кінця серпня 1998 року почала проживати разом з ОСОБА_2 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. Вказує, що її перший шлюб був розірваний, а ОСОБА_2 в шлюбі не перебував. Зазначає, що прожила з ОСОБА_2 21 рік, спочатку в будинку його матері ОСОБА_3 разом з меншою дочкою, а її три старші сини проживали у її матері. Мали спільний бюджет, вели господарство, ОСОБА_2 став батьком для її дітей. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 , а в 2013 вона з ОСОБА_2 переїхали жити до її матері у с.Іваничі, де ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Вказує, що через формальні причини не зареєстрували шлюб, а ОСОБА_2 помер раптово. Зазначає, що встановлення даного факту їй необхідне для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , інші спадкоємці, які б претендували на спадкове майно відсутні.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

З матеріалів справи судом встановлено, що заявниця разом з ОСОБА_2 почала проживати разом з серпня 1998 року за адресою АДРЕСА_1 у матері ОСОБА_2 ОСОБА_3 , де вели господарство, мали спільний бюджет, турбувалися один про одного.

Встановлено, що 12.11.2002 шлюб між ОСОБА_4 та заявницею було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_2 ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

З матеріалів справи судом встановлено, що в 2013 році заявниця та ОСОБА_2 переїхали проживати у с.Іваничі до матері заявниці ОСОБА_6 , оскільки вона потребувала догляду.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно довідки про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 помер через гостре отруєння етиловим спиртом.

Відповідно до довідки №168/03 від 27.11.2025, ОСОБА_2 до дня смерті одноосібно був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Встановлено, що з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , заявниця звернулася до приватного нотаріуса, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність документів, що підтверджують факт спільного проживання.

Відповідно до листа №53/02-16 від 23.01.2026, ОСОБА_2 , проживав без реєстрації у будинку АДРЕСА_2 до своєї смерті. На день смерті у будинку була зареєстрована ОСОБА_1 .

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, процесуальний закон передбачає умови, за яких у окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов`язано із вирішенням спору про право.

Встановлено, що встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем як чоловік і жінка необхідно заявниці з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 .

З матеріалів справи судом встановлено, що заявниця 12.11.2002 розірвала свій попередній шлюб, а ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебував.

Відповідно до витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі №83117941 від 03.11.2025, 03.11.2025 була зареєстрована спадкова справа після смерті ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_1 .

З матеріалів справи судом встановлено, що під час проживання заявниці з ОСОБА_2 , вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, турбувалися одне про одного, діти заявниці вважали ОСОБА_2 своїм батьком.

Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 643/6799/17 роз`яснив, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності усі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно- правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово- експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Таким чином, з наведеного положення випливає головна ознака подружніх відносин: наявність факту спільного проживання, ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України № 6- 148цс12 від 12 грудня 2012 року, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

У п.21 вказаної постанови зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася заявниця, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем як чоловік і жінка підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 264-268, 273, 354, 355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Малолюбашанська сільська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем як чоловік і жінка задовільнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю більше п`яти років, до його смерті як жінки та чоловіка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Малолюбашанська сільська рада, с.Мала Любаша, вул.Соборна 10, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 043862.

Повне судове рішення складено 24.04.2026.

СуддяО. С. Цвіркун