Ухвала суду № 136022126, 27.04.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/1119/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення у цивільній справі № 551/1119/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

03 квітня 2026 року представник заявника Лихошвай С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 16 січня 2026 року у справі № 551/1119/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Сенс Банк» у загальному розмірі 110 822 грн. 38 коп. і судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заява обґрунтована тим, що вищезазначене рішення суду ОСОБА_1 визнає та не ухиляється від виконання зобов`язань, однак він позбавлений об`єктивної можливості виконати судове рішення в повному обсязі, сплативши всю суму заборгованості одним платежем, оскільки отримуваних коштів недостатньо для належного та повного виконання судового рішення без заподіяння шкоди для виконання бойових завдань та інших обов`язків військової служби, тому просить розстрочити йому суму виконання цього рішення на 12 місяців за сплатою по 9437 грн. 07 коп. щомісячно.

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено у відкритому судовому засіданні о 08 год. 30 хв. 27 квітня 2026 року ( а.с. 12 ) .

Сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи.

23 квітня 2026 року від заявника ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність та відсутність його представника адвоката Лихошвая С.О.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність її учасників.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 16 січня 2026 року позов АТ «Сенс Банк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ « Сенс Банк » заборгованість за кредитним договором № 631010374 від 06 вересня 2018 року у розмірі 110 822 грн. 38 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ « Сенс Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435ЦПК України і ст.33 Закону України « Про виконавче провадження » є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами

Законодавством встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності введеного на території України воєнного стану, проходженні ним військової служби, виконанні бойових завдань, прийманні безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України та матеріальному становищі відповідача (а.с.6-9).

У даному випадку, суд вважає, що заявником доведено існування у нього виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення, а ситуація військового стану в країні не сприяє належній можливості виконання рішення суду.

При цьому, суд також вважає, що запропонований відповідачем графік розстрочення виконання рішення суду є компромісним та таким, що забезпечує дотримання балансу інтересів сторін, оскільки заявник просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців і на переконання суду, матеріальне становище позивача, як фінансової установи, дозволяє останньому без будь-яких вагомих втрат отримати виконання рішення суду частинами протягом 12 місяців.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку про доведеність заявником обґрунтованих підстав для розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81,353,435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення у цивільній справі № 551/1119/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 16 січня 2026 року у справі № 551/1119/25 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» у загальному розмірі 113 244 грн. 78 коп. на 12 місяців з виплатою щомісяця 9 437 грн. 07 коп., починаючи з дати набрання ухвали законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавська апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 27 квітня 2026 року.

Головуючий суддя: