Рішення № 136020320, 27.04.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/516/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши цивільну справу за позовом, поданим представником позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Представник позивачів звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за позивачами право власності на частину садового будинку, що знаходиться за адресою: садово-городнє товариство «Крошня», № 83, Оліївська ТГ, Житомирський р-н, Житомирська обл., кожному в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки вказала наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У вказаному шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , який є сином померлого ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно. Відповідно до довідки Садово-городнього товариства «Крошня» від 17.11.2025 за ОСОБА_4 , який у період з 1997 по 23.06.2026 був членом СГТ «Крошня», рахується земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,10 га, на якій у 1998-1999 роках збудовано будинок за адресою: Садово-городнє товариство «Крошня», Оліївська сільська рада, Житомирський район, Житомирська область.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на садовий будинок, розташований на земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 0,10 га, що знаходиться у Садово-городньому товаристві «Крошня» Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Дружина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 як спадкоємці першої черги спадкування за законом звернулись до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про прийняття спадщини, проте державним нотаріусом Поліщуком А.І. постановою від 16.01.2026 за №96/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на спадкове майно, що складається з садового будинку АДРЕСА_1 , в 1/2 частці кожному, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на садовий будинок та відсутністю реєстрації права власності на вищевказаний будинок.

26.11.2025 КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради виготовлено технічний паспорт на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради №6989 від 28.11.2025 станом до 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно не зареєстровано.

Таким чином, нотаріальному оформленні спадщини, на яку претендують позивачі як спадкоємці першої черги спадкування за законом, заважає відсутність правовстановлюючого документу на вищевказаний садовий будинок.

Ухвалою суду від 06.02.2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в загальному порядку та визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив (а.с. 30).

В судовому засіданні представник позивачів просила задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно вимог частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд визнав за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 з актовим записом № 2174 (а.с 19 заворот).

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 12.02.1983 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис № 176 (а.с. 18 заворот).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 19).

Відповідно до довідки Садово-городнього товариства «Крошня» від 17.11.2025 року за ОСОБА_4 , який у період з 1997 по 23.06.2026 був членом СГТ «Крошня», рахується земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,10 га, на якій збудовано будинок за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Оліївська сільська рада, Садово-городнє товариство «Крошня» (а.с. 20 заворот).

Згідно довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради №6989 від 28.11.2025 станом до 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно не зареєстровано (а.с. 20).

Як вбачається з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 96/02-31 від 16.01.2026 року, виданої державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщуком А.І. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на майно (а.с. 21).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У статті 1296 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1258 ЦК визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постанові від 15 травня 2024 року у справі № 755/12399/21 (провадження № 61-10584св23) зробив висновок, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає у нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Ефективним способом захисту прав спадкоємця, що прийняв спадщину, є вимога про визнання права власності на спадкове майно за відсутності правовстановлюючих документів на нього.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 липня 2024 року в справі № 204/8935/22 (провадження № 61-7194св24), від 25 вересня 2024 року в справі № 707/2877/22 (провадження № 61-2621св24), від 03 січня 2025 року в справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24) та інших.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі№ 205/4311/14-ц (провадження № 61-10174св19) зазначено, що визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14 144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12 187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14 338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12 304гс18).

При цьому державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), та Верховного Суду, викладеними в постановах від 24 січня 2020 року в справі № 910/10987/18, від 17 січня 2024 року в справі № 522/3999/23.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Ефективним способом захисту прав спадкоємця, що прийняв спадщину, є вимога про визнання права власності на спадкове майно за відсутності правовстановлюючих документів на нього.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 липня 2024 року в справі № 204/8935/22 (провадження № 61-7194св24), від 25 вересня 2024 року в справі № 707/2877/22 (провадження № 61-2621св24), від 03 січня 2025 року в справі № 754/7860/22 (провадження № 61-13339св24) та інших.

Ураховуючи, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується у разі існування перешкод для оформлення спадкових прав та суд, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов, поданий представником позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: Оліївська сільська рада, місце знаходження: вул. Леоніда Ступницького, буд. 68, с. Оліївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12402; ЄДРПОУ: 04348409.

Суддя М.І.Буткевич