Ухвала суду № 136013851, 27.04.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/164/26

Провадження №1-кп/743/31/26

УХВАЛА

27 квітня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у селищі Ріпки клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження покладених на обвинуваченого обов`язків щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 72025161000000007,

сторони кримінального провадження: прокурор, обвинувачені, захисники,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ріпкинського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження № 72025161000000007 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 2011, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 2011, частиною 2 статті 209 КК України.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про зміну міри запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання. Обґрунтувала його таким. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2025 року частково задоволено клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11 січня 2026 року включно. Визначено розмір застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 гривень. У разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 застави, на нього покладені відповідні обов`язки.

10 грудня 2025 року за ОСОБА_5 внесено заставу, у зв`язку з чим він був звільнений з ДУ «Одеський СІЗО». В подальшому обов`язки, встановлені ухвалою Київського районного суду м. Одеси були продовжені ще на два місяці. На даний час запобіжним заходом стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 є застава в розмірі 908400 грн. Вважає, що вказаний запобіжний захід є занадто обтяжливим для обвинуваченого і якщо він і був виправданим, то виключно на етапі досудового розслідування.

Вважає, що посилання на тяжкість покарання у виді позбавлення волі, як на безумовну підставу ризику переховування підозрюваного від слідства та суду є досить сумнівною. Дійсно, слід враховувати, що завжди існує «якась ймовірність» можливості підозрюваного вдатися до втечі. Поряд з цим, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що небезпека можливості переховування від правосуддя не може вимірюватись виключно суворістю покарання. Також, той же ЄСПЛ у своєму рішенні, зокрема, «Бекієв проти Молдови» вказав, що ризик втечі повинен оцінюватись у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь - які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки. ОСОБА_5 зареєстрований та проживає разом із своєю родиною, він одружений, має на утриманні малолітню дитину 2025 року народження та дружину, яка зайнята доглядом за цією дитиною. ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. В умовах воєнного стану та постійних обстрілів прикордоння, яким є фактично вся Чернігівщина, він обрав одну з небезпечніших робіт - рятувальника. Всі ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 є суспільно адаптованою, суспільно корисною особою, яка за умови, навіть визнання винною за інкримінованими статтями, має підстави розраховувати на вирок суду, який дасть йому можливість продовжувати життя на волі та приносити користь суспільству. Відтак, втеча, як наслідок поневіряння на нелегальному становищі, якраз в даному випадку, в порівнянні з ймовірним вироком суду, несе для ОСОБА_5 більш негативні наслідки.

Ризик, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 177 КПК України, щодо знищення, схову або спотворення будь - якої речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення також на даний час не має значення, оскільки органом досудового розслідування зібрані всі докази, які вважаються достатніми для доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Існування ризику спілкування ОСОБА_5 з іншим обвинуваченим

ОСОБА_9 для кримінального провадження припинилося 04.12.2025, коли ОСОБА_9 був призваний на військову службу у зв`язку із мобілізацією. Жоден аргумент, враховуючи ще й відсутність завданих збитків від дій, які інкримінуються обвинуваченому, на рахунок розміру застави в сумі 908400 грн наведено не було.

Згідно з рішенням у справі «Мангурас проти Іспанії» (Маngouras v. Sраіn, заява

№ 12050/04 від 28.09.2010, пункти 78 - 81) суд зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а явку обвинуваченого на судове засідання. Тому її суму необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів, у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти.

Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України» (Іstomina v. Ukгаіnе, заява № 23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) де зазначив, що гарантії п. 3 ст. 5 Конвенції стосуються виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків (забезпечення присутності на судовому засіданні), але не відшкодування збитків.

Поряд з цим, визначений стосовно ОСОБА_5 розмір застави жодним чином не відповідний майновому стану обвинуваченого, не співвідноситься з реальністю існуючих ризиків, не відповідає особі обвинуваченого, а також тяжкості інкримінованих злочинів, його рівню залученості до обставин, які перевіряються у цьому кримінальному провадженні, тобто є невиправдано високим та завідомо непомірним.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання. Щодо розміру застави повідомив, що ОСОБА_5 керував ФОП ОСОБА_10 , який отримав дохід від операційної діяльності близько 2000000 гривень. Даним доходом розпоряджався у тому числі ОСОБА_5 .

Виключність випадку у розумінні частини 5 статті 182 КПК України прокурор обгрунтовав тяжкістю вчинених ОСОБА_5 злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.

Прокурором надано клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків. Клопотання мотивовано тим, що продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків необхідно з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання настання ризиків передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив своє клопотання задовольнити.

Захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити з підстав, озвучених його захисником.

Дослідивши заявлені клопотання, заслухавши думки учасників підготовчого засідання, суд встановив таке.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами частини 2 статті 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Відповідно до вимог статті 311 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Стосовно наявності ризику, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, суд враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбаченого частиною 2 статті 209КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та злочину, передбаченого частиною 2 статті 2011 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Обвинувачений усвідомлює реальність призначення йому у разі визнання винуватим суворого покарання у вигляді тривалого позбавлення волі, що саме по собі створює об`єктивні підстави вважати, що він зацікавлений у уникненні кримінальної відповідальності.

Стосовно наявності ризику, визначеного пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України суд враховує, що ризик впливу на свідків продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Також обвинуваченому відомі інші обвинувачені у кримінальному провадженні. Крім того, обвинувачений може використовувати авторитет представника органу ДСНС з метою впливу на свідка та іншого обвинуваченого.

Отже, суд виходить з того, що на даний момент ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, продовжують існувати.

Належна процесуальна поведінка ОСОБА_5 , крім іншого, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави із покладеними на нього додатковими процесуальними обов`язками є таким, що достатньою мірою гарантує його належну процесуальну поведінку у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених судом ризиків.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й ті, які зазначені в частині 1 статті 178 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 2011, частиною 2 статті 209 КК України.

ОСОБА_5 11.11.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 2011 КК України,а саме у контрабанді, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

26.01.2026 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за частиною 2 статті 2011, частиною 2 статті 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 09.12.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 908400 гривень.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 покладено такі обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим або прокурором та іншими підозрюваними;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

12.12.2025 підозрюваного ОСОБА_5 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 02.01.2026 продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків на строк до 02.03.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02.03.2026 продовжено строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків до 02.05.2026.

З огляду на встановлені обставини під час розгляду клопотання, а також доводи прокурора та сторони захисту, суд вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків.

При цьому, на переконання суду, розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу, суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявники не можуть ставити під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчим суддею, судом.

Зміна запобіжного заходу/зміна розміру застави передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зміну обставин, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, або існування обставин, про які сторонам було не відомо на час прийняття слідчим суддею відповідного рішення.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен врахувати положення статтей 177, 178 КПК України та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Частина 4 статті 183 КПК України вказує на те, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

ЄСПЛ у рішенні «Гафу проти Мальти» зазначив, що для уникнення порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод національні суди повинні вживати необхідних заходів для визначення належного розміру застави.

При вирішенні питання про зменшення розміру застави в конкретному випадку суд бере до уваги, що на даний час досудове розслідування в кримінальному провадженні завершене і справа перебуває на розгляді в суді, а також враховує особу обвинуваченого, зокрема його характеризуючі дані, проходження ним спеціальної служби в ДСНС.

З моменту внесення застави минуло 5 місяці. За цей час обвинувачений сумлінно виконував усі покладені на нього обов`язки, що не спростовується прокурором.

Суд критично ставиться до позиції прокурора та вважає, що хоч ризики, визначені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України продовжуєть існувати, втім їх ступінь зменшився у зв`язку із завершенням досудового розслідування та зразковим виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків.

Також суду не надано достатніх доказів, які б вказували на неможливість зміни запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, з урахуванням майнового стану ОСОБА_5 (єдиний дохід - офіційна заробітна плата у розмірі близько 25000 гривень щомясяця, відсутність іншого цінного майна), його сімейного стану (утримує дружину та однорічну дитину), а також з урахуванням його процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження в суді.

Суд також враховує, що в даному кримінальному провадженні досудове розслідування закінчено та зібрані усі докази, що вказує на зменшення існування ризиків, встановлених при застосуванні запобіжного заходу.

Суд вважає, що застава в розмірі 908400 гривень на даний час не є співмірною майновому стану обвинуваченого, а також не відповідає меті застосування запобіжних заходів на даній стадії судового розгляду.

Враховуючи зазначене, а також те, що розмір застави повинен достатньо мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку, що збереження застави у діючому розмірі є недоцільним та надмірним майновим тягарем для заставодавця і обвинуваченого, а тому суд вважає, що достатньо стримуючим, гарантуючим, співмірним і таким, що відповідає особі ОСОБА_5 є запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 665600 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 131, 132, 176-178, 182, 194, 201, 314, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну міри запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, в порядку статті 201 КПК України, задовольнити частково.

Зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 72025161000000007, з 908400 гривень до 665600 гривень.

Решту коштів у сумі 242800 гривень повернути заставодавцю.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строком до 26.06.2026 дію обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим або прокурором, та іншими обвинуваченими;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала в частині продовження строку дії обов`язків може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_11