Ухвала суду № 136011808, 27.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4775/26

н/п 2/953/3329/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відноси та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

16 квітня 2026 року до суду надійшла направлена 16.04.2026 через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі: позивач) до Харківської міської ради (далі: відповідач) про встановлення факту родинних відноси та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

16.04.2026 представником позивача, який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 08 квітня 2026 року № 5-20-2026-000453, подані клопотання про звільнення від сплати судового збору та витребування додаткових доказів у справі, а саме: у ПН ХМНОХО Чорнобровка І.В. копію спадкової справи №6/2022, відкриту після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану 10.11.2022 за №69907968; у відокремленого підрозділу П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, відкриту після смерті ОСОБА_3 , 1884 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і проживала за адресою: АДРЕСА_1 , або інформацію про те, що така спадкова справа не відкривалась.

20.04.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова вищезазначений позов залишений без руху.

21.04.2026 позивачем подана заява про усунення недоліків.

Судом встановлено, що позивачем усунуті недоліки позовної заяви і вона відповідає вимогам, викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України, а подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

У силу приписів ч.4 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо спадкування.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг і характер доказів у справі, а також значення справи для сторін, з огляду на необхідність дотримання основних засад цивільного судочинства, зазначених у ст.2 ЦПК України та з метою недопущення порушення передбачених ст.43 ЦПК України процесуальних прав учасників справи, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Щодо звільнення від сплати судового збору.

Згідно із ч.1 та ч.3 ст.136 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Звільнення від сплати судового збору є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізовує на підставі оцінки доказів, наданих особою. Водночас свобода розсуду суду під час вирішення питання про звільнення особи від сплати судового збору не є необмеженою.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, є вичерпним.

Отже, ст.136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору з огляду на майновий стан сторони, водночас ст.8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

У рішенні від 20.01.2025 у справі № 3-131/2023(242/23), №2-р(II)/2025 Конституційний Суд України зробив висновок, що надання суду на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» дискреційного повноваження з відстрочення або розстрочення сплати стороною судового збору на певний строк з огляду на її майновий стан має правомірну мету - забезпечення доступу до суду та є додатковим засобом підтримувальної дії (affirmative action) держави в ділянці реалізації прав на судовий захист для осіб, які перебувають у складному майновому становищі.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання, що передбачено ч.5 ст.136 ЦПК України.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

У постанові від 02.11.2023 у справі №120/6039/22 Верховний Суд дійшов висновку, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків підтверджують факт відсутності у позивача доходу за попередній календарний рік та повинні бути враховані судом під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі - Положення № 822 у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги), державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.2, пп.3 п.1 розд.V Положення №822 до Державного реєстру включаються: дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованого та / або виплаченого доходу; сума нарахованого та / або перерахованого податку; сума нарахованого та / або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки / відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами), оскільки у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилалась на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.

На підтвердження чого надала:

- довідку про доходи з ГУ ПФУ №5327 1333 6835 2181 від 30.03.2026 за період з 01.01.2025 по 31.03.2026, з якої вбачається, що пенсія складає 45 312 грн.;

- довідкою з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків №2030-26-16091 від 01.04.2026, за 2025 рік, з якої вбачається, що дохід позивача у 2025 році склав 24 000 грн.

Предметом позову є: встановлення факту родинних відносин; визнання права власності на буд. АДРЕСА_2 , тобто захист сімейних, житлових прав.

Ціна позову 1 209 298,32 грн.

За подання даного позову позивач мала судовий збір: за вимогу про встановлення факту родинних відносин - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 0,4 * 3 328 грн. = 1 331,20 грн.; за вимогу про визнання права власності - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1% * 1 209 298,32 грн. = 12 092,98 грн.; а разом 1 331,20 + 12 092,98 = 13 424,18 грн.

З наданих позивачем довідок вбачається, що загальна сума доходу за 2025 рік склала

59 830 грн. (35 830 грн. + 24 000 грн. =59 830 грн.).

Отже, 5 відсотків від 59 830 грн. = 2 991,50 грн., що значно менше судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви навіть з урахуванням знищуючого коефіцієнту 0,8 за подання позову через електронний кабінет (13 424,18 * 0,8 =10 739,34 грн).

За таких обставин, клопотання про звільнення від сплати судового підлягає задоволенню.

Щодо витребування додаткових доказів у справі.

Пунктом 7 ч.2 ст.187 ЦПК України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Відповідно ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

З урахуванням викладеного, зважаючи на предмет позовних вимог, об`єктивну неможливість позивача самостійно надати докази, а також значення витребуваної інформації для предмету доказування, з метою забезпечення повноти та об`єктивності судового розгляду, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача задовольнити.

Керуючись ст. 187, 189, 260, 261, 274 ЦПК України, суд,

постановив:

Клопотання про звільнення від сплати судового збору, - задовольнити.

ОСОБА_1 від сплати судового збору, - звільнити.

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відноси та визнання права власності в порядку спадкування за законом, - відкрити.

Розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Призначити проведення підготовчого засідання на 27.05.2026 о 09.50.

Клопотання про витребування додаткових доказів у справі, - задовольнити.

Витребувати у:

- приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чорнобровка Ірини Вікторівни копію спадкової справи №6/2022, заведену після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану 10.11.2022 р за № 69907968;

- у відокремленого підрозділу П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , 1884 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і проживала у буд. АДРЕСА_2 .

Попередити ПН ХМНОХО Чорнобровку І.В., П`яту Харківську міську державну нотаріальну контору, що відповідно до ч.7 ст.84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. (ч.2, ч.3, ч.8 ст.83 ЦПК України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.В. Єфіменко