Ухвала суду № 136010444, 24.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4651/26

Провадження № 1-кс/204/796/26

УХВАЛА

Іменем України

24 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000000027 від 07.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Луганськ, громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000000027 від 07.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000000027 від 07.01.2026 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. У ході досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він підозрюється у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора, передачі інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацію (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом. Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права невстановлені досудовим розслідуванням представники влади РФ) діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на військове вторгнення збройних сил та інших збройних підрозділів Російської Федерації на територію України, з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого із 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Установлено, що 14.06.2000 групою осіб у складі ОСОБА_8 (частка у статутному капіталі 75,25%), ОСОБА_9 (9,62%), ОСОБА_6 (9,5%) та ОСОБА_10 (9,62%) засновано товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова» (код ЄДРПОУ 30996128 далі українське підприємство ТОВ «ЛЛГЗ Луга-Нова») із загальним розміром статутного капіталу 7 157 800 грн, юридична адреса: Луганська область, м. Луганськ, пров. Красногорський, буд. 1. Зазначене підприємство створено як суб`єкт господарювання приватної форми власності та здійснює діяльність у сфері дистиляції, ректифікації та змішування спиртних напоїв, що передбачає наявність відповідних виробничих потужностей, технологічних процесів, матеріально-технічної бази, а також налагоджених господарських зв`язків і комерційної інфраструктури, необхідних для безперервного здійснення виробничого циклу. Після тимчасової окупації Російською Федерацією частини території Луганської області, починаючи з 20.02.2014, громадяни України ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_10 , достовірно усвідомлюючи факт тимчасової окупації території України, протиправність дій держави-агресора, а також усвідомлюючи вимоги ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідно до яких будь-які органи та їх посадові особи, створені на тимчасово окупованій території у спосіб, не передбачений законодавством України, є незаконними, а їх діяльність не створює жодних правових наслідків, не вжили заходів щодо припинення його функціонування на тимчасово-окупованій території Луганської області, а продовжили його використання в умовах окупації, організувавши подальше здійснення виробництво товаро-матеріальних цінностей та забезпечивши використання матеріальних активів підприємства в умовах фактичного контролю держави-агресора. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_9 виконували роль організаторів та фактичного вигодонабувачів, забезпечували прийняття ключових управлінських рішень, визначали напрями господарської діяльності, координували дії інших співучасників та контролювали розподіл отриманих прибутків, тоді як ОСОБА_10 виступав безпосереднім виконавцем, який реалізовував прийняті рішення, здійснював представництво інтересів підконтрольних підприємств перед незаконно створеними органами влади та забезпечував практичну реалізацію господарських операцій. З метою легалізації діяльності підприємства за законодавством держави-агресора, 30.12.2022 ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, на виконання Федерального конституційного закону РФ «О принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта Луганской Народной Республики», зокрема статті 15 вказаного закону, за невстановлених обставин здійснили подання необхідних документів до так званого «Управления Федеральной налоговой службы Луганской Народной Республики №1» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 4-Л). На підставі поданих документів вказаним незаконно створеним органом держави-агресора внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації (ЕГРЮЛ) за № 1229400023522 про створення юридичної особи «Общество с ограниченной ответственностью «Луганский ликеро-водочный завод Луга-Нова»» (далі російське підприємство ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА»), яка зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації на підставі даних реєстрів, що велися до незаконної інтеграції тимчасово окупованих територій України. Юридичну особу ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» (адреса: м. Луганськ, пров. Красногорський, буд. 1) поставлено на облік у вказаному незаконному податковому органі, при цьому директором підприємства призначено ОСОБА_10 . Крім того, до складу учасників 30.12.2022 включено нового співзасновника ОСОБА_11 (частка 0,1005%). Відповідно до пункту 2 розділу 5 Статуту «Общество с ограниченной ответственностью «Луганский ликеро-водочный завод Луга-Нова»» (далі Статут), визначено склад учасників товариства та розмір їх часток у статутному капіталі, а саме: ОСОБА_9 60,4005%, що становить 8 655 400 рублів; ОСОБА_6 9,4931%, що становить 1 360 100 рублів; ОСОБА_10 30,0042%, що становить 4 299 600 рублів; ОСОБА_11 0,1005%, що становить 14 400 рублів. Загальний розмір статутного капіталу товариства складає 14 330 000 рублів (п. 2 розділу 5 Статуту). Згідно з положеннями Статуту учасники товариства мають право брати участь в управлінні його діяльністю, отримувати інформацію про діяльність товариства, ознайомлюватися з бухгалтерською та іншою документацією, а також на вимогу отримувати річні та квартальні баланси і звіти про фінансово-господарську діяльність. Крім того, учасники мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та отримувати його частину (п. 2 розділу 4 Статуту). Також Статутом передбачено, що особи, які взяли участь у створенні товариства, набувають статусу учасників з моменту його державної реєстрації (п. 4 розділу 4 Статуту). У подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, організували та продовжили здійснення виробничого циклу за допомогою відповідних виробничих потужностей, технологічних процесів, матеріально-технічної бази і комерційної інфраструктури українського підприємства ТОВ «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», сплачуючи податки та збори до бюджету держави-агресора, чим фактично забезпечили виконання рішень та нормативно-правових актів держави-агресора на тимчасово окупованій території України, чим сприяли його подальшому функціонуванню в правовому полі Російської Федерації та використанню його матеріально-технічної бази в інтересах держави-агресора. Крім того, 17.05.2023 з метою забезпечення сталого функціонування органів окупаційної влади на тимчасово окупованій території Луганської області, а також сприяння утвердженню окупаційного режиму, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, організували створення підконтрольного підприємства ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ» (ОГРН 1229400085365), 100% корпоративних прав якого належать російському підприємству ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА». Вказане підприємство створено та використовується як інструмент реалізації протиправної діяльності, зокрема для передачі матеріальних активів, що перебували у власності та користуванні українського підприємства, у розпорядження установ та організацій, підконтрольних державі-агресору, чим забезпечується матеріально-технічна база функціонування окупаційних органів влади. Діючи у складі такої стійкої групи, вказані особи забезпечили включення підконтрольного підприємства ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ» до системи публічних закупівель Російської Федерації, що, у свою чергу, свідчить про їх активну інтеграцію в економічні процеси держави-агресора та спрямованість дій на довгострокове функціонування в умовах окупаційного режиму. Зокрема, за безпосередньою організацією та контролем ОСОБА_6 і ОСОБА_9 та виконання ОСОБА_10 , підконтрольне підприємство ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ», засновником якого є ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», на виконання положень ст. 93 Федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «О контрактной системе в сфере закупок товаров, работ, услуг для обеспечения государственных и муниципальных нужд», 10.04.2024 уклало контракт із «Федеральным государственным бюджетным образовательным учреждением высшего образования «Луганский государственный университет имени Владимира Даля»». Відповідно до умов зазначеного контракту, підконтрольним підприємством надано послуги з передачі в користування (оренду) нерухомого майна, що перебуває у його володінні, а саме футбольного поля площею 7 560 кв.м та роздягалень, на загальну суму 976 000 рублів. Надання вказаних послуг здійснювалось на платній основі, із подальшим отриманням доходу та його розподілом між учасниками протиправної діяльності. У подальшому, усвідомлюючи економічну доцільність та стабільність отримання доходів від такої діяльності, а також прагнучи забезпечити її безперервність, 23.06.2025 укладено аналогічний контракт № 145-140/09 на суму 162 666 рублів, яким продовжено надання послуг з оренди вказаного нерухомого майна, що свідчить про системність, повторюваність та тривалість протиправної діяльності. Вказані матеріальні активи створені та використовувались українським підприємством ТОВ «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» до моменту тимчасової окупації, однак у подальшому, внаслідок цілеспрямованих дій ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , фактично виведені з економічного обігу України та використані для забезпечення діяльності установи, яка функціонує у правовому полі держави-агресора. Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 забезпечили передачу матеріальних активів представникам держави-агресора й створили стабільний механізм їх подальшого використання, що сприяє матеріально-технічному забезпеченню установ окупаційної влади та зміцненню її інституційної спроможності на тимчасово окупованій території України. У результаті такої діяльності здійснюється регулярна сплата податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету Російської Федерації, що створює фінансову основу для функціонування держави-агресора, у тому числі забезпечує фінансування її органів влади, правоохоронних структур та збройних формувань. При цьому ОСОБА_6 , усвідомлюючи характер і спрямованість зазначених процесів, отримує систематичний дохід у вигляді дивідендів від діяльності підконтрольного російського підприємства ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», зокрема упродовж 2025 року грошові кошти на загальну суму близько 2 млн грн та 7 тис. доларів США. Умисні дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилися у вчинені умисних дій, спрямованих на допомогу державіагресору (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень держави-агресора, передачі інших активів представникам держави-агресора, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 07.01.2026; протоколом огляду від 16.01.2026 судового рішення т.зв. «Двадцать первого арбитражного апелиционного суда»; протоколом огляду від 15.01.2026 Інтернет-ресурсу РФ з відомостями щодо ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ»; протоколом огляду від 16.01.2026 Інтернет-ресурсу РФ «Единой информаціионной системы в сфере закупок», з відомостями щодо передачі в оренду окупаційній адміністрації нерухомого майна ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ»; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.03.2026 зняття інформації з електронних інформаційних систем, яка передається громадянином України ОСОБА_6 ; протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності. Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії. Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Переховуватися від органів досудового розслідування та суду: Так, існує висока ступінь ймовірності можливих спроб підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органу досудового розслідування та суду. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді від десяти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Невідворотність покарання за злочин вже сама по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Також, прошу врахувати практику Європейського суду з захисту прав людини про те, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи. Також, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). При цьому, фактичні обставини та характер інкримінованих ОСОБА_6 злочину, який свідчать про підвищену суспільну небезпеку та винятковий цинізм протиправної поведінки вказаної особи, зокрема, останній згідно повідомлення про підозру навіть після повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, як особа, яка приймала участь у керівництві юридичною особою українського підприємства ТОВ «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», не тільки не припинив здійснення діяльності підконтрольного йому підприємства на тимчасово окупованій території Луганської області, а й організувавши разом зі своєю матір`ю ОСОБА_9 і ОСОБА_10 реєстрацію ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ», ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» відповідно до законодавства держави-агресора, після чого забезпечив передачу інших активів окупаційній владі Російської Федерації, Окремо, слід зазначити, що на даний час триває агресія Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим частина державного кордону не контролюється державними органами України, тому ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може покинути територію країни з метою уникнення кримінальної відповідальності. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, при цьому не всі речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, вилучені та зафіксовані у порядку, передбаченому КПК України. Кримінальне правопорушення, пов`язані з проведенням господарської діяльністю українсько підприємства ТОВ «ЛЛГЗ Луга-Нова» та ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ», ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», зареєстрованих за законодавством Російської Федерації, у зв`язку з чим на даний час не вилучено всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, не зібрано інших доказів. Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 через власні аккаунти у месенджерах спілкувався з приводу планування та виконання умисних дій, спрямованих на допомогу державіагресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, а також фактично керував господарською діяльністю російської компанії ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА». З урахуванням того, що інкриміноване кримінальне правопорушення має організований та триваючий характер, перебування підозрюваної на волі створює реальну загрозу втрати, знищення або спотворення доказів, що унеможливлює повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому існує висока ступінь вірогідності, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину, може вчинити дії спрямовані на знищення облікових записів та публікацій, листувань, інших доказів, що підтверджують його протиправну діяльність. Продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: У ході досудового розслідування встановлено, що представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам

ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), Гаазьких конвенцій 1907 року, IV Женевської конвенції 1949 року, спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних формувань Російської Федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого із 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Установлено, що російські компанії ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ», ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», одним із власників яких є ОСОБА_6 , продовжують виробничий цикл на тимчасово-окупаційній території Луганської області за допомогою відповідних виробничих потужностей, технологічних процесів, матеріально-технічної бази і комерційної інфраструктури українського підприємства ТОВ «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА», сплачуючи податки та збори до бюджету держави-агресора, що створює фінансову основу для функціонування держави-агресора, у тому числі забезпечує фінансування її органів влади, правоохоронних структур та збройних формувань. Таким чином, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може продовжить вчиняти умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом продовження володіння та керування діяльністю російських компаній ООО «ЛУГСПОРТ-ИНВЕСТ», ООО «ЛЛВЗ «ЛУГА-НОВА» та, як наслідок, сплати податків та внесків до бюджету Російської Федерації, за рахунок яких забезпечено функціонування діяльності органів державної влади, а також підрозділів збройних сил та інших формувань Російської Федерації, які розпочали і продовжують агресивну війну проти України. При цьому, застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 є недоцільним, оскільки обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема вчинення злочину проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином він, у разі обрання інших запобіжних заходів віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства. Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Крім того, оцінюючи в сукупності викладене, інші запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_6 . Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. З огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у пособництві державі агресору, продовжує володіння та керування діяльністю російськими компаніями, які, сплачують податки та внесків до бюджету Російської Федерації, а також обставини здійснення протиправної діяльності свідчать про вчинення кримінального правопорушення в інтересах держави-агресора, що в умовах збройної агресії РФ проти України суттєво збільшує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави є законним та обґрунтованим. На підставі наведеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні клопотання, або застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Надали до суду письмові заперечення, які підтримали в судовому засіданні.

Ознайомившись з наданими матеріалами клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного.

Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушенях.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Згідно ч.1 ст.176 КПК України, Запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Прокурором доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 111-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, підозрюваний намагаючись уникнут покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 60 днів. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, про який просив підозрбюваний та його захисники, є недоцільним, та не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, враховуючи, характер вчиненого кримінального правопорушення, який свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194,196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання старшого в особливо важливих справах слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області майора юстиції ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №22026040000000027 від 07.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто до 20 червня 2026 року, без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1