Ухвала суду № 136006710, 27.04.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/2012/25

Номер провадження 2/438/450/2026

УХВАЛА

27 квітня 2026 року м. Борислав

у складі судді Дудар О.В.,

за участю секретаря Валькович Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнізаяву про забезпечення доказів ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальнго підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, треті особи: Головне управління Держспоживслужби у Львівській області, Управління праці та соціального захисту Бориславської міської ради, про стягнення переплати за комунальні послуги та моральної шкоди,-

встановив:

22 грудня 2025 року від представника позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Бориславського міського суду Львівської області надійшла позовна заява про стягнення переплати за комунальні послуги та моральної шкоди.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2025 року вказана позовна заява (справа № 438/2012/25) передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В. .

Ухвалою судді від 24 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.

30 грудня 2025 року представник позивача подала заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 6 січня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

23 березня 2026 року постановою Львівського апеляційного суду ухвалу Бориславського міського суду Львівської області від 6 січня 2026 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22 квітня 2026 року справа передана судді Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В.

Ухвало суду від 23 квітня 2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву.

Разом з заявою про усуненні недоліків до суду подано заяву про забезпечення доказів, у якій позивач та її представник просять:

Витребувати у Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради:

1) індивідуальний договір про надання послуг водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 ;

2) повну деталізацію нарахувань за водопостачання та водовідведення за період 20232025 років;

3)показників індивідуального лічильника води (акти зняття, журнали, бази даних);

4)розрахунки плати за нормами та за фактичними показниками лічильника;

5)копій квитанцій та платіжних документів, на підставі яких здійснювались нарахування;

6)акти контрольного зняття показників лічильника (якщо такі проводились);

7)внутрішні рішення / накази, на підставі яких здійснювалось нарахування за нормами.

Витребувати уГоловного управління Держспоживслужби у Львівській області:

1)матеріали перевірок КП «Вододар» щодо дотримання прав споживачів;

2)листування та відповідей на звернення ОСОБА_1 (за наявності);

3)висновків або рішень щодо правомірності нарахувань за послуги водопостачання.

Витребувати у Управління праці та соціального захисту Бориславської міської ради рішення про призначення субсидії позивачці ОСОБА_1 учаснику війни інваліду 1 групи по зору за 2023-2025роки.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомленні в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Від позивача та її представника надійшла заява про розгляд прави без її участі.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення доказів без участі учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами 1, 2 статті 116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до статті 118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 у справі № 9901/845/18 зазначено, що забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до частин 1, 2 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Аналізуючи положення ЦПК України, необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто, забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Водночас заяву про забезпечення доказів, подану відповідно до статей 116 та 117 ЦПК України, необхідно відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке подається учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.

Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предметом позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Обґрунтовуючи необхідності негайного забезпечення доказів позивач та її представник зазначили, що невжиття заходів щодо забезпечення доказів призведе до

?порушення принципу рівності сторін;

?фактичної неможливості доведення переплати;

?фактичної неможливості доведення отримання субсидії 2023-2025роки;

?позбавлення учасника війни інваліда І групи по зору ефективного судового захисту

Разом з тим заявницею та її представником не наведено та не доведено обставин, які б давали підстави вважати, що певний наявний засіб доказування може бути втрачений або що подання такого доказу згодом стане неможливим чи утрудненим.

Тобто в заяві фактично ототожнена забезпечення доказів із процесуальним сприянням у збиранні доказів, необхідного для обґрунтування позовних вимог, що не відповідає змісту статей 116-117 ЦПК України.

Також суд наголошує, що учасники справи не позбавлені права порушити питання про витребування наявних доказів у порядку статті 84 ЦПК України.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 січня 2022 у справі № 756/3965/21, від 2 травня 2019 у справі № 9901/2/19, від 9 жовтня 2019 у справі № 9901/385/19, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 у справі № 9901/845/18, від 11 березня 2020 у справі № 9901/608/19.

Оскільки під час розгляду заяви суд не встановив ризику втрати відповідних доказів, вказаних у заяв, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення доказів ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 - необхідно відмовити.

Керуючись статтями 116-118, 260 ЦПК, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Вододар» Бориславської міської ради, треті особи: Головне управління Держспоживслужби у Львівській області, Управління праці та соціального захисту Бориславської міської ради, про стягнення переплати за комунальні послуги та моральної шкоди,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Олена ДУДАР