Рішення № 136005693, 20.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5144/25

Провадження № 2/127/848/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 квітня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Іщенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №100502936 від 22.10.2023 в загальному розмірі 41 097,73 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.10.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100502936 в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Згідно умов договору про споживчий кредит №100502936 відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн., строком на 105 днів, дата надання кредиту 22.10.2023, дата погашення кредиту 04.02.2024. Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 4 170,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 16 170,00 гривень.

У п. 1.5.1. Договору зазначено, що Комісія за надання кредиту: 12 000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Згідно п. 1.5.2. Договору Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2970,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.65 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Згідно п. 1.5.3. Договору Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 37800,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

25.09.2024 між ТОВ «"Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та ТОВ "Мілоан" було укладено Договір факторингу №25092024, відповідно до умов якого право вимоги, зокрема, за договором №100502936 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 41 097,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом 6 680,20 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1 200,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 33 217,53 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу адвоката в сумі 7 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 22.10.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100502936 в електронному вигляді та підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». (а.с.10-15).

Згідно п. 1.2-1.5 договору відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 грн. строком на 105 днів з 22.10.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 06.11.2023 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 04.02.2024 (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 06.11.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 04.02.2024 (останнього дня строку кредитування). Загальні витрати позичальника за пільговий період складають 4 170,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 16 170,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 53 970,00 грн.

У п. 1.5.1. Договору зазначено, що Комісія за надання кредиту: 12 000,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Згідно п. 1.5.2. Договору Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2970,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.65 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Згідно п. 1.5.3. Договору Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 37800,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

ТОВ «Мілоан» у повному обсязі виконало своє зобов`язання за договором, що підтверджується повідомленням ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 12.12.2024 №6583 щодо зарахування 22.10.2023 грошових коштів в сумі 12 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 . (а.с.9).

25.09.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ "Мілоан" було укладено Договір факторингу №25092024, відповідно до умов якого право вимоги, зокрема, за договором №100502936 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (а.с.34-38).

Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, тому утворилась заборгованість в сумі 41 097,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом 6 680,20 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1 200,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 33 217,53 грн.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що за умовами кредитного договору від 22.10.2023 року, кредит в загальній сумі 12 000 грн. був наданий відповідачу, шляхом перерахування коштів на його банківський картковий рахунок, вказаний при оформленні кредитного договору.

Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт пропозиції) та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайти товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір з відповідачем не був би укладений.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Необхідно, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі №732/670/19.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 22.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору №100502936 та отримання позичальником кредитних коштів в загальній сумі 12 000 грн., переходу права вимоги до позивача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» за кредитним договором №100502936 становить 41 097,73 грн. (а.с.44).

Станом на день розгляду справи заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №100502936 від 22.10.2023 в загальному розмірі 41 097,73 грн.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив (із застосуванням коефіцієнта 0,8) судовий збір в сумі 2 422,40 грн., про що надав платіжну інструкцію №35 від 04.02.2025 (а.с.8).

За таких обставин, згідно з ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Правнича допомога позивачеві у даній справі була надана адвокатом Боденко А.А. на підставі договору про надання правової допомоги №2 від 15.11.2024, згідно п. 3.1 договору за послуги за складання позовної заяви про стягнення заборгованості гонорар складає 7 000 грн. Згідно п. 3.2 договору, оплата послуг шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду 1 інстанції.

Згідно детального опису робіт, акту прийому-передачі наданих адвокатом послуг до договору про надання правової допомоги №2 від 15.11.2024 року, на підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , адвокатом витрачено 4 год., вартість 7 000 грн.

Оцінюючи розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката (7 000 грн.) по цій справі на предмет їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору по малозначній справі, а також з огляду на розумну необхідність судових витрат (7 000 грн.) позивача для цієї конкретної справи, суд вважає неспівмірним та завищеним розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 7 000 грн. з урахуванням незначної складності справи; часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг; ціни позову, тому вважає, що необхідно зменшити правову допомогу, та стягнути з відповідача на користь позивача 3 500,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. У стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу адвоката - відмовити.

Керуючись ст.ст. 512, 525, 526, 530, 610, 611, 624, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-282, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" заборгованість за договором про споживчий кредит №100502936 від 22.10.2023 в загальному розмірі 41 097 (сорок одна тисяча дев`яносто сім) гривень 73 копійки, з яких: заборгованість за кредитом 6 680,20 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 1 200,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами 33 217,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», код ЄДРПОУ - 41240530, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 24.04.2026.

Суддя: