Постанова № 13600513, 20.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2011 № 23/14-32/400

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Моторного О.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

прокурор -Хейлик Н.Н.

від позивача - Астрюхін К.А.

від відповідача 1 - Романов Д.М.

від відповідача 2 -не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.10.2010

у справі № 23/14-32/400 ( .....)

за позовом Заступник генерального прокурора України

до Державне підприємство "Придніпровська залізниця"

Підприємство "Укрінвопромінвест"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання договору недійсним та стягнення 13 800 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.10.2010 року позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та звязку України задоволено повністю.

Визнано недійсним договір підряду на оцінку протипожежного стану обєктів від 29.04.2004 року № ПР/НОЛ-04-593/НЮ, укладений між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» та Підприємством «Укрінвопромінвест».

Присуджено до стягнення з Підприємства «Укрінвопромінвест» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» 13800000 грн.

Присуджено до стягнення з Підприємства «Укрінвопромінвест» до Державного бюджету України 25585 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2010 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Також в обґрунтування апеляційної скарги відповідач 1 зазначив, що судом першої інстанції дано неправильну правову оцінку посиланням Генеральної прокуратури України щодо фіктивності спірного договору, що стало підставою винесення незаконного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 року Державному підприємству «Придніпровська залізниця» відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 14.12.2010 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшли уточнення до апеляційної скарги, в яких відповідача 1 просив скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2010 року у справі № 23/14-32/400 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

У судових засіданнях 14.12.2010 року, 28.12.2010 року та 18.01.2011 року оголошувалась перерва.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача-1, встановив наступне.

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та звязку України (далі позивач) до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (відповідач-1) та Підприємства «Укрінвопромінвест» (відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору підряду на оцінку протипожежного стану обєктів від 29.04.2004 року № ПР/НОЛ-04-593/НЮ та стягнення 13 800 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2008 року у справі № 23/14 у позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного суду України від 12.08.2008 року судові рішення у справі 23/14 скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2008 року справу прийнято до розгляду з присвоєнням їй № 23/14-32/400.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2009 року провадження у справі № 23/14-32/400 було припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у звязку з ліквідацією Підприємства «Укрінвопромінвест» (ліквідація в процедурі банкрутства).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2009 року у справі № 23/14-32/400 скасовано частково в частині припинення провадження за позовом до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», у решті частини ухвалу змінено, викладено її резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою провадження у справі припинено за позовом до Підприємства «Укрінвопромінвест».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 року було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2009 року у справі № 23/14-32/400 за нововиявленими обставинами з огляду на те, що запис про ліквідацію Підприємства «Укрінвопромінвест» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців скасовано за судовим рішенням.

Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд встановив, що 29.04.2004 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (замовник) та Підприємство «Укрінвопромінвест» (виконавець) уклали договір підряду на проведення оцінки з протипожежного стану № ПР/НО-04-593/НЮ (далі договір, а.с. 10-16 т. 1).

Згідно із п. 1.1 договору виконавець зобовязався провести оцінку протипожежного стану комплексів, територій та обєктів промислового та непромислового призначення замовника, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.3 договору для виконання робіт відповідач мав провести заходи, перелік яких наведено у зазначеному пункті договору, а саме:

- перевірка дотримання державних стандартів, норм і правил пожежної безпеки;

- перевірка функціонування системи обліку пожеж;

- аналіз управління силами і технічними засобами, які залучаються до ліквідації;

- аналіз заходів щодо забезпечення пожежної безпеки;

- аналіз відповідності положень, інструкцій, інших нормативних актів, що діють у межах підприємства нормативним актам з пожежної безпеки;

- аналіз додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- оцінка стану засобів протипожежного захисту і звязку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю;

- інші заходи.

06.08.2004 року замовник та виконавець склали акт приймання-передачі звіту за договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану № ПР/НО-04-593/НЮ від 29.04.2004 року, в якому сторони встановили, що виконавець виконав, а замовник прийняв результати виконаної роботи у вигляді книг документації стосовно структурних підрозділів замовника на паперовому носії. Сторони погодили, що вартість робіт склала 13 800 000,00 грн. (а.с. 27 т. 1).

Підприємство «Укрпормінвест» з метою забезпечення виконання умов п. 1.3 договору 05.05.2004 року уклав договір підряду на проведення аналізу протипожежного стану № 7/УПА з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсент» (а.с. 34-38 т. 1).

Згідно із п. 1.1 цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінсет» зобовязалося за завданням відповідача-2 провести аналіз протипожежного стану комплексів, територій та обєктів промислового та непромислового призначення, а відповідач-2 прийняти та оплатити виконану роботу. Перелік комплексів, територій і обєктів промислового та непромислового призначення визначалися в окремих додатках до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту № 3 від 22.07.2004 року про завершення робіт за вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінсент» передало, а підприємство «Укрінвопромінвест» прийняло аналітичний звіт про протипожежний стан структурних підрозділів Придніпровської державної залізниці у вигляді 11-ти книг (а.с. 26 т. 1).

Роботи за цим договором виконані повністю. Вартість проведених робіт становила 15 000,00 грн. і ці кошти 17.05.2004 року були оплачені ТОВ «Вінсент».

Ці ж роботи у вигляді 11-ти книг документацій були прийняті ДП «Придніпровська залізниця» від підприємства «Укрінвопромінвест» 06.08.2004 року, що підтверджується актом приймання-передачі звіту за договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану № ПР/НО-04-593/НЮ від 29.04.2004 року.

Місцевий господарський суд задоволяняючи позов, зазначив, що Державне підприємство «Придніпровська залізниця» як підприємство «Укрпромінвест» не бажали реального настання відповідних наслідків по цьому договору, а тому задовольнив позов у повному обсязі.

Проте, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про ціни та ціоноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, по яких здійснюються державне регулювання цін і тарифів.

Вичерпний перелік товарів та послуг по цінах на які здійснюються державне регулювання встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.1996 року № 1548. Згідно цього переліку державне регулювання ціни на роботи визначені договором не передбачено.

Ціна договору розрахована в додатку до договору виходячи з вартості людино/дня і кількості людино/днів необхідних для виконання робіт по кожному окремому обєкту залізниці.

Ціна договору узгоджена із Укрзалізницею. Оплата послуг виконавця по спірному договору проведена за рахунок доходів залізниці в межах загального плану фінансування 2004 року. Видатки за цим договором передбачені бюджетним планом Укрзалізниці.

Крім того, згідно положень Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобовязань, зокрема, є господарський договір (частина 1 статті 174); господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 1 статті 180).

В силу частини 7 статті 179 названого кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України. При цьому, відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно статті 203 названого кодексу зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства (частина1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2).

Вирішуючи спір про визнання договору підряду недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно положень Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837); строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846); якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (частина 1 статті 854).

Оспорюваний правочин є договором підряду, який за своїм змістом та формою відповідає вимогам статті 837 Цивільного кодексу України.

Звертаючись з позовом у даній справі, прокурор посилався на частину 5 ст. 203 ЦК України, яка встановлює, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки різниця у вартості робіт по двох вищевказаних договорах, які зі сторони підприємства «Укрінвопромінвест» підписані однією особою, становить 13 785 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 названого кодексу фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Зважаючи на ту обставину, що спірний договір сторонами виконувався, про що свідчить підписаний сторонами акт здачі прийомки виконаних робіт за договором та факт одержання залізницею від відповідача обумовленої кількості книг документації з матеріалів аналізу протипожежного стану структурних підрозділів залізниці, отже правові підстави вважати цей договір фіктивний відсутні.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновок аудиту зроблені Головним управлінням Міністерства з надзвичайних ситуацій в Україні в Дніпропетровській області не є експертизою і виконаний не судовими експертами, вказане дослідження спеціаліста проводилось без відома сторін, отже даний висновок виготовлено без додержання визначеного ст. 41 ГПК України порядку, у звязку з чим не може вважатися висновком судового експерта у розумінні ст. 42 цього кодексу.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 07.04.2010 року у справі № 31/286-48/305 в задоволенні позову залізниці до Підприємства «Укрпромінвест» про визнання удаваним правочином та зміну умов договору №ПР/НО-04-593/НЮ від 29.04.2004 року було відмовлено.

При цьому, господарський суд зазначив, що насправді між залізницею та Підприємством «Укрпромінвест» був укладений не договір на оцінку протипожежного стану обєктів залізниці, а інший правочин договір, умовами якого передбачений збір та перевірка існуючої інформації про протипожежний стан обєктів, її узагальнення та аналіз.

Зміст робіт, передбачених договором, а також результати робіт, здійснених на виконання договору, не відповідають змісту робіт з оцінки протипожежного стану обєктів, встановленому чинним законодавством України.

Відтак суд дійшов до висновку, що зміст робіт, передбачених спірним договором, а також результати робіт, отриманих внаслідок їх виконання, відносяться до аналізу протипожежного стану.

Роботи з оцінки протипожежного стану обєктів не є тотожними роботами з аналізу протипожежного стану обєктів, тому договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану № ПР/НО-04-59/НЮ від 29.04.2004 року, укладений між залізницею та Підприємством «Укріворомінвест» є удаваним, а сторони уклали насправді договір підряду для проведення аналізу протипожежного стану обєктів, що само по собі не тягне за собою недійсності правочину, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки законодавством не встановлено такого способу захисту прав і законних інтересів особи, як встановлення правочину удаваним та встановлення факту, який саме правочин сторони насправді уклали.

Таким чином, вказаним рішенням суду встановлено, що спірний договір виконувався обома сторонами та є дійсним. Відтак не може бути визнано недійсним договір, якщо його за рішенням суду було визнано удаваним.

Цивільний кодекс України в статті 235 визначає, що удавані правочини - це правочини, які вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Удавані правочини, на відміну від інших, вчинених з порушенням цивільного законодавства, не є нікчемним або недійсним. Удавані правочини реальні, але укладені під виглядом інших (що й встановленого господарським судом у справі № 31/286-48/3050).

Правовими наслідками удаваного правочину являється не її недійсність, а виключно застосування до правовідносин, які виникли на підставі такого правочину, норм права, котрі регулюють реальний правочин, які сторони намагались приховати.

Встановивши під час розгляду, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Крім того, Генеральна прокуратура України також приймала участь у розгляді справи № 31/286-48/305, але не зважаючи на те, що за результатами її вирішення господарський суд м. Києва встановив удаваність та дійсність спірного договору не оскаржувала у встановленому чинним законодавством порядку рішення від 07.04.2009 року.

Та обставина, що Генеральною прокуратурою порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державної адміністрації залізничного транспорту України та залізниць України за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 КК України, не впливає на правильність вирішення даної справи, оскільки обовязковими для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та чи ким вони вчинені згідно частини 3 статті 35 ГПК України є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, а тому показання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсет» не можуть братись до уваги, оскільки не мають преюдиційного значення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2010 року у справі № 23/14-32/400 не відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Таким чином, судові витрати у відповідності до статті 49 ГПК України покладаються на Міністерство транспорту та звязку України у справі за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року у справі № 23/14-32/400 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступнику Генерального прокурора України відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Міністерства транспорту та звязку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги,14) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49006, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108, код ЄДРПОУ 01095215) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) та 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят гривень) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 23/14-32/400 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді