Рішення № 13600312, 31.01.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2011 р.

Справа № 4/2023-10

За позовом малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" м. Київ

до закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібзавод" м. Старокостянтинів

про визнання співвласності на новостворене майно

суддя Баула Л.П.

Представники сторін:

позивача: Степаненко І.Р представник приватного виробничо-комерційного підприємства „ШАР” за довіреністю від 24.01.2011 року (в судовому засіданні 26.01.2011 року)

відповідача: Герман К.П представник закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібзавод” за довіреністю (в судовому засіданні 26.01.2011 року)

Рішення приймаєься 31.01.2011 року, оскільки в судовому засіданні 26.01.2011 року оголошувалась перерва .

Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд визнати за малим приватним виробничо-комерційним підприємством „ШАР” право співвласності на 5/6 частин нежитлового приміщення, яке утворилося внаслідок проведених робіт, що відповідатиме вартості його витрат на невідокремлювані поліпшення приміщення за адресою: вул. Жовтнева, буд. 10/1, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, посилаючись при цьому на те, що позивачем проведено роботи по ремонту (переобладнанню, поліпшенню) приміщення, яке було передано відповідачем позивачу згідно договору №14 найму (оренди) нежитлового приміщення від 10.10.2007 року .

В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 173,174,175,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 203,328,392,525,526,778,783 Цивільного кодексу України.

Повноважний представник позивача в судове засідання з’явився, в судовому засіданні 12.01.2011 року подав заяву про уточнення підстави позовних вимог, згідно якої зазначив, що між позивачем та відповідачем при укладанні договору № 14 найму (оренди) нежитлового приміщення магазин разом з розміщеним в ньому торгівельним обладнанням, загальною площею 128,7 кв. м., розташованого за адресою: вул. Жовтнева, буд. 10/1, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, поштовий індекс 31100 взагалі не було ніяких домовленостей, щодо відчуження майна або його частин. Посилається на те, що в процесі виконання умов договору МПВКП „Шар” за власний рахунок виконало певні роботи по поліпшенню Приміщення, про що був складений відповідний акт прийому-передачі із вказаною сумою виконаних робіт. Відповідно до умов договору позивач після виконання таких робіт стає співвласником даного приміщення в частині визначеній сумою виконаних робіт. Від так актом приймання-передачі ремонтних робіт від 10.12.2008 року визначаються частки кожної із сторін за Договором, а саме 5/6 частин - МПВКП „Шар” (Позивач), та 1/6 частини - ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод” (Відповідач). Зазначає, що позивач листом від 26 грудня 2009 року звернувся до відповідача надати свою згоду на оформлення права співвласності на частину оновленого приміщення, яка відповідатиме вартості його витрат на невідокремлювані поліпшення приміщення, що в силу положень п. 4. ст. 778 ЦК України для позивача є підставою набуття права власності на реконструйований об'єкт - приміщення. Стверджує, що відповідач так і не спромігся направити хоча б одну вмотивовану відповідь на лист позивача від 26 грудня 2009 року щодо надання чи ненадання своєї згоди на оформлення права співвласності на частину оновленого приміщення, натомість, 11.10.2010 року відповідач звернувсь з листом до МПВКП „Шар” про викуп 1/6 частини приміщення за суму, яка не відповідає його вартості. Посилається на те, що у відповідь на лист відповідача від 11 жовтня 2010 року, МПВКП „Шар” надіслали ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод” лист № 188 від 14 жовтня 2010 року про відмову викупу 1/6 частини приміщення за ціною 200000 грн. і повідомлення про те, що у разі невизнання останнім права співвласності за позивачем, МПВКП „Шар” буде змушене звернутися до суду з позовом, щодо визнання права спів власності на приміщення. Зазначає, що цей лист був проігнорований, більш того відповідач взагалі відмовився від виконання умов договору і вимагає повернення йому приміщення.

З врахуванням викладеного вище, позивач просив суд прийняти ло розгляду заяву про уточнення підстави позовних вимог та просив суд визнати за малим приватним виробничо-комерційним підприємством „ШАР” право власності на 5/6 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, буд. 10/1, м. Старокостянтинів, Хмельницька область.

Подана позивачем заява про уточнення підстави позовних вимог судом прийнята.

Повноважний представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в обґрунтування поданих заперечень подав на розгляд суду відзив на позов, згідно якого зазначив, що строк дії договору вищезазначеного договору №14 найму (оренди) нежитлового приміщення від 10.10.2007 року закінчився 10 жовтня 2010 року. Посилається на те, що відповідно до умов усної домовленості між ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод” та МПВКП „Шар”, щодо придбання останніми 1/6 частини нежитлового приміщення площею 128 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Жовтнева 10/1 згоди щодо ціни між сторонами досі не досягнуто. Посилається на ст.785 Цивільного Кодексу України згідно якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Звертає увагу суду на те, що сторони обопільно домовились, що наймач після закінчення строку передбаченого у договорі оренди № 14 від 10.10.2009 року викупить у ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод” частину приміщення, але всупереч такої домовленості МПВКП „Шар” відмовляється її виконувати. Зазначає, що 11.10.2010 року ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод” направив листа до МПВКП „Шар” щодо викупу частини нежитлового приміщення, як вбачалося із попередньої домовленості, але відповідь була негативною. Таким чином на думку відповідача скасовуються і домовленість між сторонами щодо набуття права власності на частину приміщення МПВКП "Шар". Виходячи з вищевикладеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог МПВКП „Шар” відмовити .

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Між позивачем - Малим приватним виробничо-комерційним підприємством „ШАР” та відповідачем - ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод” 10 жовтня 2007 року укладено Договір № 14 найму (оренди) нежитлового приміщення : магазин разом з розміщеним в ньому торгівельним обладнанням, загальною площею 128.7 кв.м., розташованого за адресою: вул. Жовтнева, буд. 10/1, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, поштовий індекс 31100 .

Згідно п.2.2. розділу 2 вищевказаного договору оренди (найму) передбачено, зокрема, право орендодавця (відповідача) надавати дозвіл орендарю (позивачу) проводити реконструкцію (переобладнувати, поліпшувати та переплановувати) приміщення.

Пунктом 3.2. розділу 3 договору оренди (найму) встановлено, що орендар (позивач) має ексклюзивне право стати співвласником даного приміщення у разі проведення орендарем за власний рахунок певних робіт по реконструкції або ремонту (переобладнуванню, поліпшенню) приміщення за попередньої письмової згоди орендодавця на проведення таких робіт, при умові, що вартість проведених робіт буде становити не менше ніж 150 000,00 грн..

Позивач у період дії договору найму (оренди) приміщення листом від „10” червня 2008 року за № 48/1 звернувся до орендодавця з приводу надання ним згоди на проведення за власний рахунок робіт по ремонту (переобладнанню, поліпшенню) приміщення. До даного листа позивачем було додано кошторис на запропоновані ремонтні роботи по приміщенню.

Відповідач листом від 16.06.2008року б/н підтвердив своє погодження на проведення позивачем за власний рахунок робіт по ремонту (переобладнуванню, поліпшенню) приміщення, а також затвердив кошторис, запропонований позивачем (орендарем) по договору найму (оренди).

Отримавши письмове погодження відповідача на проведення робіт по ремонту –(переобладнанню, поліпшенню) приміщення, позивач розпочав проведення таких робіт згідно затвердженого сторонами кошторису.

Після проведення певного обсягу та видів робіт по кошторису, позивач надавав для огляду та приймання відповідачу виконані роботи, внаслідок чого представниками сторін по договору найму (оренди) підписано акти приймання-передачі певного виду виконаних робіт по облаштуванню приміщення (Акти від 30.07.2008р., від 28.08.2008р., 08.10.2008р., 30.10.2008р. та від 10.12.2008 року).

В результаті здійсненого позивачем всього комплексу робі по кошторису на орендованому об'єкті, було створено нове приміщення, яке відрізняється від стану орендованого приміщення, який мав вигляд на момент виникнення між сторонами договірних відносин.

Проведення всього обсягу робіт по затвердженому кошторису з реконструкції орендованого приміщення було здійснено за власний рахунок позивача на загальну суму 385840.00 грн., що підтверджується відповідною бухгалтерською документацією.

Відповідачем не було заявлено письмового зауваження позивачу щодо виконаних робіт по облаштуванню приміщення.

Відповідно до умов договору позивач після виконання таких робіт стає співвласником даного приміщення в частині визначеній сумою виконаних робіт. Актом приймання-передачі ремонтних робіт від 10.12.2008 року визначено частки кожної із сторін за договором, а саме 5/6 частин - МПВКП „Шар” (позивач), та 1/6 частини - ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод” (відповідач).

Позивач листом від 26.12.009 року звернувся до відповідача надати свою згоду на оформлення права співвласності на частину оновленого приміщення, яка відповідатиме вартості його витрат на невідокремлювані поліпшення приміщення.

11.10.2010 року відповідач звернувсь з листом до МПВКП „Шар” про викуп 1/6 частини приміщення.

14.10.2010 року позивач згідно листа за №188 повідомив відповідача, про те, що позивач не буде підписувати договір купівлі-продажу 1/6 частини нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Жовтнева, буд. 10/1, так як ціна запропонована відповідачем завищена, а також зазначив, що станом на момент укладання договору оренди ціна становила 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. - за усе приміщення, а після зроблених позивачем поліпшень запропонована ціна за 1/6 частину складає 200 000 (двісті тисяч) грн..

Право власності відповідача на магазин (павільйон) підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно 02.11.2007 року договором купівлі-продажу від 04.02.1992 року, укладеного між державним міським підприємством „Горторг” (продацець) та відповідачем, актом передачі з балансу продавця на баланс відповідача.

Оновлене приміщення розташоване на земельній ділянці загальною площею 261 га згідно договору оренди землі від 11.06.2007р., укладеного між відповідачем та Старокостянтинівською міською радою, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 31.07.2007 року за № 04077470008.

З врахуванням викладеного, зважаючи на подане позивачем та прийняте судом уточнення підстави позовних вимог, позивач просить суд визнати за малим приватним виробничо-комерційним підприємством „ШАР” право власності на 5/6 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, буд. 10/1, м. Старокостянтинів, Хмельницька область.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Згідно ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, крім іншого, визнання права.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається із поданих доказів, між позивачем - малим приватним виробничо-комерційним підприємством „ШАР” та відповідачем - ЗАТ „Старокостянтинівський хлібозавод”, 10 жовтня 2007 року укладено договір № 14 найму (оренди) нежитлового приміщення : магазин разом з розміщеним в ньому торгівельним обладнанням, загальною площею 128.7 кв. м., розташованого за адресою: вул. Жовтнева, буд. 10/1, м. Старокостянтинів Хмельницька область

Згідно ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Виходячи з положень частини 4 статті 778 ЦК України набуття права власності на новостворену річ можливе в результаті здійснення наймачем поліпшень, на які була надана згода наймодавця.

В той же час слід відмітити, що статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право.

Потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб’єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечував, щодо проведення позивачем за свій рахунок робіт по реконструкції приміщення. Так, 10.06.2008 року позивач листом від 10.06.08р. №48/1 звернувся до відповідача про надання згоди на проведення за власний рахунок робіт по реконструкції або капітальному ремонті (переобладнанню, поліпшенню та переплануванню) приміщення з кошторисом на запропоновані ремонтні роботи по приміщенню.

Відповідач листом від 16.06.2008року б/н підтвердив своє погодження на проведення позивачем за власний рахунок робіт по реконструкції або капітальному ремонті (переобладнуванню, поліпшенню та переплануванню) приміщення, а також затвердив кошторис, запропонований позивачем.

Після письмового погодження відповідача на проведення робіт по реконструкції або капітальному ремонті (переобладнуванню, поліпшенню та переплануванню) приміщення, позивач розпочав проведення таких робіт згідно затвердженого сторонами кошторису.

Крім цього, після проведення певного обсягу та видів робіт по кошторису позивач надавав для огляду та приймання відповідачу виконані першим роботи, що підтверджується підписаними періодично представниками сторін по договору найму (оренди) актами приймання-передачі певного виду виконаних робіт по облаштуванню приміщення (акти від 30.07.2008р., від 28.08.2008р., 08.10.2008р., 30.10.2008р. та від 10.12.2008 року).

Заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що договір оренди закінчився, а позивач відмовляється викупити у відповідача частину приміщення, судом до уваги не приймається, оскільки є не обґрунтованим та не підтвердженим належними доказами.

Відповідно до вимог частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позов є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню .

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" м. Київ до закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібзавод" м. Старокостянтинів про визнання права власності на 5/6 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, буд. 10/1, м. Старокостянтинів, Хмельницької області задоволити .

Визнати за малим приватним виробничо-комерційним підприємством „ШАР” м. Київ (код ЄДРПОУ 19121522) право власності на 5/6 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Жовтнева, буд. 10/1, м. Старокостянтинів, Хмельницької області .

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібзавод" м. Старокостянтинів, вул. Стельмаха,2 ( код ЄДРПОУ 00380439) на користь малого приватного виробничо-комерційного підприємства „ШАР” м. Київ (код ЄДРПОУ 19121522) - 3858,40 грн. (три тисячі вісімсот п'ятдесят вісім грн. 40 коп.) витрат по державному миту та 236 грн. ( двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Л.П. Баула

Віддрук. 3 прим:

1-й в справу,

2-й позивачу,

3-й відповідачу