Ухвала суду № 13600052, 31.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"31" січня 2011 р.Справа № 16/118-10-3159 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбановій А.Р.

За участю представників сторін:

Від прокурора: не зявився

Від заявника: Голишева Т.В. за дорученням № 1569 від 18.11.2010р.

Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Балтської міської ради (вх. № 32060) від 29.11.2010р. про внесення виправлень до наказів в порядку, передбаченому ст. 117 ГПК України, по справі за позовом в.о. прокурора Балтського району Одеської області в інтересах держави в особі Балтської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про визнання будівництва обєкту нерухомості самочинним, зобовязання знести будівлю та зобовязання звільнити земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2010р. господарським судом Одеської області за результатами розгляду справи № 16 / 118 10 3159 було постановлено рішення, яким позовні вимоги в.о. прокурора Балтського району Одеської області, заявлені в інтересах держави в особі Балтської міської ради були задоволені, а саме: фізичну особупідприємця ОСОБА_3 зобовязано за власний рахунок знести самочинно збудовану трьохповерхову будівлю по АДРЕСА_1, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 172 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1, а також присуджено до стягнення з фізичної особипідприємця ОСОБА_3 до Державного бюджету України держмито в сумі 85 грн. і 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_3 було залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010р. без змін.

22.10.2010р. на виконання рішення господарського суду від 13.09.2010р. по справі № 16 / 118 10 3159 господарським судом Одеської області було видано відповідні накази.

10.11.2010р. в звязку із надходженням запиту Одеського апеляційного господарського суду справу № 16 / 118 10 3159 було направлено до останнього для подальшого її скерування до Вищого господарського суду України.

Між тим 29.11.2010р. Балтська міська рада звернулася до господарського суду Одеської області із заявою про внесення виправлень до наказів, виданих господарським судом 22.10.2010р. на виконання рішення господарського суду від 13.09.2010р. по даній справі в порядку, передбаченому ст. 117 ГПК України, шляхом зазначення у наказах відомостей про стягувача - Балтську міську раду.

З огляду на відсутність на час надходження даної заяви матеріалів справи № 16 / 118 10 3159 у господарському суді Одеської області, вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Балтської міської ради від 29.11.2010р. про внесення виправлень до наказів господарського суду Одеської області, було відкладено до повернення матеріалів справи №16 / 118 10 3159 з Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2010р. судові рішення попередніх інстанцій були залишені без змін, а справу повернуто до господарського суду Одеської області.

Як вбачається зі змісту заяви Балтської міської ради (вх. № 32060) від 29.11.2010р. про внесення виправлень до наказів, свої вимоги заявник обґрунтовує відмовою органу державної виконавчої служби у відкритті виконавчих проваджень з виконання судового рішення, у звязку з відсутністю у виконавчих документах відомостей про стягувача, його наменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду.

Розглянувши доводи заявника, суд вважає за необхідне звернути увагу останнього на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Згідно з ч. 2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. У відповідності до ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

22.10.2010р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010р. по справі № 16 / 118 10 3159, господарським судом було видано, зокрема, наступні накази:

-про зобов'язання фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за власний рахунок знести самочинно збудовану триповерхову будівлю по АДРЕСА_1;

-про зобов'язання фізичної особи підприємця ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 172 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1;

-про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 держмито в сумі 85 грн. 00 коп.

Як вбачається із змісту перших двох наказів, відомості щодо стягувача у них відсутні.

Дійсно, відповідно до ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999р. у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Водночас, за правилами статті 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Пункти 2, 3 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010 року відповідають наведеній вимозі статті 84 Кодексу та змісту заявлених позовних вимог про зобовязання відповідача знести будівлю та звільнити земельну ділянку, а відповідні накази господарського суду від 22.10.2010 року у даній справі відповідають пунктам 2 та 3 резолютивної частини рішення.

При цьому, проаналізувавши зміст резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010р. постановленого у справі № 16 / 118 10 3159, відповідно до якого було, крім іншого, фізичну особупідприємця ОСОБА_3 зобовязано за власний рахунок знести самочинно збудовану трьохповерхову будівлю по АДРЕСА_1, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 172 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1, суд дійшов висновку, що зазначене рішення відноситься до категорії рішень, сутність яких повязана із зобовязанням учасника судового процесу вчинити певні дії, що не передбачає здійснення цих дій на користь будь-якої особи, що, в свою чергу, унеможливлює визначення у ньому особи стягувача.

Зазначені міркування суду підтверджуються позицією Вищого господарського суду України, викладеною у Розясненнях Вищого арбітражного суду Українивід 10.12.1996 р. N 02-5/422 „Про судове рішення”, відповідно до п. 9 яких у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішенні про вчинення певних дій або про утримання від певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то утриматися від вчинення дій, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", а у разі необхідності - строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Враховуючи, що наказ господарського суду видається на виконання рішення господарського суду та повинен точно відповідати змісту рішення, на виконання якого він був виданий, суду не вбачається за правомірне змінювати зміст наказів про зобовязання відповідача знести будівлю та звільнити земельну ділянку, які були видані на виконання рішення, яке за своєю сутністю має зобовязальний характер та не передбачає можливості зазначення у них стягувача, тобто згідно зі ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999р. фізичної або юридичної особи, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

В свою чергу, звертаючись до положень ст. 124 Конституції України, ст. 45 ГПК України, ст. 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, якими передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України та враховуючи, що сутність рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010р., постановленого у справі № 16 / 118 10 3159, щодо зобовязання відповідача знести будівлю та звільнити земельну ділянку, не передбачає зазначення у ньому стягувача, суд доходить висновку, що відсутність у тексті відповідних наказів найменування та реквізитів стягувача не може бути підставою для невиконання зазначеного рішення.

Крім того, невизначення в наказах господарського суду Одеської області від 22.10.2010р. у справі № 16 / 118 10 3159 про зобовязання фізичної особипідприємця ОСОБА_3 знести самочинно збудовану трьохповерхову будівлю та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, особи стягувача не є помилками, допущеними при їх оформленні або видачі, у розумінні статті 117 ГПК України. При цьому, слід зазначити, що у разі сумніву учасники виконавчого провадження, у тому числі орган державної виконавчої служби, не позбавлені можливості ознайомитися з повним текстом судового рішення на виконання якого виданий наказ.

Стосовно доводів заявника про необхідність зазначення останнього в якості стягувача також у наказі господарського суду Одеської області від 22.10.2010р. про стягнення з відповідача до Державного бюджету України держмита в сумі 85 грн., суд вважає за необхідне звернути увагу Балтської міської ради на наступні законодавчі приписи.

У відповідності до ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999р. у виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби.

З огляду на викладене, вимоги заявника про визначення у вказаному вище наказі про стягнення державного мита до Державного бюджету України стягувачем Балтську міську раду, яка не належить до органів державної податкової служби, також є неправомірними та безпідставними.

Наведене дозволяє суду дійти висновку щодо необґрунтованості вимог Балтської міської ради про внесення відповідних виправлень до наказів про зобов'язання фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за власний рахунок знести самочинно збудовану триповерхову будівлю, а також звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 172 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1, та про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державного бюджету України держмита в сумі 85 грн. 00 коп., виданих 22.10.2010р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2010р. постановленого у справі № 16 / 118 10 3159, шляхом зазначення відомостей про стягувача у відповідних наказах.

Таким чином, у задоволенні заяви Балтської міської ради (вх.№32060) від 29.11.2010р. про внесення виправлень до наказів в порядку, передбаченому ст. 117 ГПК України, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви (вх. № 32060) про внесення виправлень до наказів від 22.10.2010р., виданих по справі № 16 / 118 10 3159 в порядку, передбаченому ст. 117 ГПК України, Балтській міській раді - відмовити.

Суддя Желєзна С.П.