Ухвала суду № 135999071, 21.04.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/18116/25

Провадження №1-кс/523/3920/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62025150020003078 від 06.08.2025 року про продовження строку дії обов`язків у відношенні

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, маючого вищу освіту, на час вчинення кримінального правопорушення начальника Одеського квартирно-експлуатаційного управління, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому звані «полковник», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62025150020003078 від 06.08.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з клопотанням про продовження строку дії обов`язків у відношенні ОСОБА_5 .

Відповідно до даного клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 04 серпня 2023 року № 1741 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду начальника Одеського Квартирно-експлуатаційного управління Сил логістики Збройних Сил України.

Відповідно до наказу командувача Сил логістики Збройних Сил України від 18 грудня 2024 року (по особовому складу) №1647, підполковника ОСОБА_5 , призначено на посаду начальника відділу обліку та контролю за розподілом житлових приміщень заступником начальника управління житлового забезпечення центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечування командування Сил логістики Збройних сил України.

Таким чином встановлено, що полковник ОСОБА_5 перебував на посаді начальника Одеського Квартирно-експлуатаційного управління з 04 серпня 2023 про 18 грудня 2024.

Відповідно до п. 1 «Положення про Одеське квартиро-експлуатаційне управління Командування Сил логістики Збройних Сил України», затвердженого наказом Командувача Сил Логістики Збройних Сил України від 27 жовтня 2023 року №364, (далі - Положення) Одеське квартирно-експлуатаційне управління (далі Одеське КЕУ) є державною установою та входить до складу Збройних Сил України, яке створена з метою організації та виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та ЗС України, дислокованих у військових гарнізонах у межах визначеної зони відповідальності у мирний час та особливий період.

Під час дії особливого періоду на Одеську КЕУ покладаються організація та виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення організаційних структур інших складових сектору безпеки і оборони України згідно чинного законодавства України.

Пунктом 2 Положення, визначено, що Одеське КЕУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, нормативно-правовими актами Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, наказами, розпорядженнями, окремими дорученнями Командування Сил логістики Збройних Сил України, розпорядженнями начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та вимогами цього Положення.

До основних завдань Одеського КЕУ, згідно п. 3 Положення, серед іншого, віднесено утримання та експлуатацію фондів військових містечок, які перебувають у користуванні військових частин та забезпечення цих фондів комунальними послугами та енергоносіями, планування витрат та організація фінансування заходів квартирно-експлуатаційного забезпечення, забезпечення військових частин квартирним майном.

Пунктом 7 Положення визначено, що Одеське КЕУ очолює військовослужбовець, який призначається на посаду та звільняється з посади згідно чинного законодавства та має заступників. Начальник Одеського КЕУ є начальником для всього особового складу Одеського КЕУ.

Начальник Одеського КЕУ безпосередньо підпорядковується командувачу Сил логістики Збройних Сил України і є прямим начальником для військовослужбовців і працівників ЗС України Одеського КЕУ.

Згідно примітки ст. 425 КК України, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноваженого командування.

Згідно Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548 XIV військові посадові особи це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України та примітки 1 ст. 364 КК України, Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

З огляду на викладене, начальник Одеського квартирно-експлуатаційного управління ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями.

Згідно вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 15 Закону України «Про національну безпеку України» та пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 визначено, що Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який, як безпосередньо, так і через органи військового управління, що перебувають у його підпорядкуванні, забезпечує реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.

Згідно п. 8 Положення, начальник Одеського КЕУ зобов`язаний, серед іншого, здійснювати керівництво ІНФОРМАЦІЯ_3 та переданим у підпорядкування квартирно-експлуатаційним відділам міста Вінниця та Білгород-Дністровською квартирно- експлуатаційною частиною (району), організовувати та контролювати виконання ними завдань, виконувати інші завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення, в межах визначеної зони відповідальності та наданих повноважень.

Разом з цим, п. 9 Положення передбаченого, що начальник Одеського КЕУ відповідає, серед іншого, за укладання мобілізаційних договорів щодо постачання матеріально-технічних засобів та послуг з метою квартирно-експлуатаційного забезпечення органів військового управління, військових частин, військово-навчальних закладів, установ МО і ЗС України в особливий період; планування фінансових ресурсів для потреб квартирно-експлуатаційного забезпечення, ефективне використання бюджетних коштів за визначеними бюджетними програмами; забезпечення військових частин квартирним майном, накопичення та зберігання поточного та непорушного запасів квартирного майна.

Водночас, відповідно до ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), будучи начальником Одеського КЕУ, полковник ОСОБА_5 , повинен свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, встановити в підпорядкованому підрозділі такий внутрішній порядок, який би гарантував неухильне виконання законів України і положень статутів ЗСУ.

Крім того, полковник ОСОБА_5 , як начальник військової установи зобов`язаний керувати фінансовою діяльністю КЕУ, розпоряджатися згідно із законодавством бюджетними коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом, берегти державне майно, тощо.

Так, указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб на території України введено воєнний стан, який в подальшому був неодноразово продовжений Указами Президента і діє по теперішній час.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, що закріплює принцип ефективності та результативності, при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» від 02 березня 2022 року №185, під час здійснення закупівель державні замовники повинні відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» дотримуватись таких принципів здійснення оборонних закупівель як - максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Проте, полковник ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, яке полягає у недбалому ставленні військової службової особи до служби і спричиненні тяжких наслідків, вчинених в умовах воєнного стану, за наступних обставин.

У відповідності до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі Постанова) встановлюється порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Так, 28 листопада 2024 року між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (код ЄРДПОУ 08038284) в особі начальника ОСОБА_5 (далі по тексту Замовник») та «ПГОІ ЕКОЛАЙН-ДІЗАЙН» (код ЄРДПОУ 32153207) в особі директора ОСОБА_7 (далі по тексту Постачальник»), укладено «Договір №157 від 28.11.2024 про закупівлю Товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету України)», (далі за текстом Договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язується у 2024 році поставити Замовникові меблі (Ліжко армійське двоярусне розбірні типу «А» згідно ТУ) ДК 021:2015 39140000-5) (далі за текстом Товар), а Замовник забезпечити приймання та оплату Товару виключно в кількості та за цінами згідно положень Договору.

Відповідно до пункту 3.1, ціна Договору становить 1 929 260,00 грн. (один мільйон дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок). Ціна за одиницю Товару відповідно Специфікації (Додаток №1).

Так, відповідно до Специфікації, яка є Додатком №1 до Договору, вартість одного ліжка (ліжко армійське 2-х ярусне типу «А» згідно ТУ) становить 5077, 00 грн. (п`ять тисяч сімдесят сім гривень 00 копійок). Кількість штук в замовленні: 380 шт. (триста вісімдесят штук). Загальна вартість пропозиції становить: 1 929 260,00 грн. (один мільйон дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Підписуючи зазначений договір, начальник Одеського квартирно-експлуатаційного управління ОСОБА_5 , нехтуючи принципами ефективного використання бюджетних коштів, максимальної економії та запобігання корупційним діям і зловживанням, не вжив заходів щодо перевірки процедури закупівлі, дослідження та перевірки комерційних пропозицій інших учасників.

У подальшому, на підставі платіжних інструкцій, здійснено розрахунок між Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням (код ЄРДПОУ 08038284) та «ПГОІ ЕКОЛАЙН-ДІЗАЙН» (код ЄРДПОУ 32153207) по Договору на суму 1 929 260,00 грн. (один мільйон дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

Однак, ринкова вартість 380 нових ліжок армійських двох ярусних типу «А» згідно ТУ, станом на 28 листопада 2024 року, складала: 1 417 905,4 грн. (один мільйон чотириста сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять гривень чотири копійки) без ПДВ з урахуванням доставки /транспортування.

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника Одеського квартирно-експлуатаційного управління, знаходячись на робочому місці, за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 18), будучи військовою службовою особою, наділеною адміністративнорозпорядчими функціями, у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 8, 9, 10 Положення про Одеське квартирно-експлуатаційне управління, затвердженого наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України віл 27.10.2023 №364, всупереч інтересам служби, внаслідок недбалості та несумлінного ставлення до службових обов`язків, які на нього покладені, які виразились у не здійсненні контролю за ефективним використанням бюджетних коштів, не дотриманні принципів максимальної економії та заощадливого використання бюджетних коштів, неналежному контролі за укладенням та виконанням договору від 28.11.2023 № 157 про закупівлю Товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету України)», у період часу з 28 листопада 2023 року по 31 грудня 2023 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), допустив надлишкове (зайве) перерахування грошових коштів по Договору про закупівлю товарів, робіт або послуг від 28.11.2023 № 157 на рахунки «ПГОІ ЕКОЛАЙН-ДІЗАЙН» (код ЄРДПОУ 32153207), у сумі 550 354, 60 грн. (п`ятсот п`ятдесят тисяч триста п`ятдесят чотири гривні шістдесят копійок), що перевищує двісті п`ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян і є істотною шкодою, хоча повинен був, міг та мав реальну можливість виконати свої посадові обов`язки належним чином.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності:

- протоколом затримання ОСОБА_5 від 22.01.2026;

- протоколом огляду веб сторінок електронної системи публічних закупівель «Prozorro» від 18.08.2025;

- протоколом обшуку від 22.01.2026;

- договором №157 від 28.11.2024 про закупівлю Товарів, робіт або послуг (за кошти Державного бюджету України»;

- висновком судової товарознавчої, очіночно-економічної експертизи №15-12/25 від 15.07.2025;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

22.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, а саме у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що заподіяло тяжкі наслідки, вчиненому в умовах воєнного стану.

23.01.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.03.2026 включно.

Постановою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 13.03.2026 строк досудового розслідування продовжено до 21.04.2026 включно.

20.03.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси продовжено строк дії обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України до 22.04.2026 включно.

Ухвалою від 17.04.2026 року слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 62025150020003078 від 06.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, до 5 (п`яти) місяців, тобто до 21.06.2026 року.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим, просив задовольнити клопотання.

Захисник та підозрюваний не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, але просили виключити з переліку обов`язків пункт в якому зазначено, що підозрюваний не може відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки він має хвору доньку та часто існує потреба перебувати у Києві.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Частиною 7 зазначеної статті визначено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У статті 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, підстави продовження виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до практики ЄСПЛ у справах «Штепа проти України» від 24.10.2019 за заявою № 16349/17, «Войкін проти України» від 27.03.2018 за заявою № 47889/08, ухвалі про неприйнятність « ОСОБА_9 проти України» від 05.07.2018 повторне зазначення в ухвалі тих самих ризиків з обґрунтуванням продовження їх існування не становитиме порушення права на свободу та особисту недоторканність.

Підставою продовження застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

На даний час, ОСОБА_5 також достатньо обізнаний зі змістом отриманих результатів проведених слідчих (розшукових) дій стосовно нього, іншими доказами у кримінальному провадженні, що створює додатковий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку з чим, застосування більш м`якого запобіжного заходу не є виправданим.

Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного. Водночас, варто зауважити, що ризик переховування від суду та слідства зростає в умовах воєнного стану та війни.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що характер інкримінованих підозрюваному злочинів має корисливу спрямованість.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваному вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.

Підозрюваний ОСОБА_5 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставинами, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків, потерпілих отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (ст. ст. 23, 224, 352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним на таких осіб.

За рахунок займаної посади та реалізації своїх повноважень, ОСОБА_5 має постійні стійкі зв`язки з іншими структурними підрозділами органів державної влади, дає змогу впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_5 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Відтак, вищеописані обставини є достатніми для переконання того, що не продовження строків дії раніше покладених на підозрюваного обов`язків не зможе запобігти доведеним і наголошеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та подальшого можливого судового розгляду.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Разом з цим, у справі «І.А. проти Франції» №1/1998/904/1116 від 23.09.1998 року Суд вказує, що національний суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, у справі «Лабіта проти Італії» №26772/95 від 06.04.2000 року Суд також нагадує, що існування розумної підозри, що заарештована особа вчинила правопорушення, є умовою sine qua non (те, без чого неможливо) для тривалого тримання під вартою, але через деякий час ця умова перестає бути достатньою. У таких випадках Суд повинен встановити, чи інші підстави, наведені судовими органами, виправдовують подальше позбавлення свободи. У разі «відповідності» і «достатності» таких підстав Суд має також з`ясувати, чи компетентні національні органи виявили «особливу ретельність» у здійсненні провадження.

Зокрема, в справі «Білуха проти України» №33949/02 від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка підозрюваного та відповідних органів влади та ін. Також Суд зазначає, що тільки ті затримки, які сталися з вини держави (правоохоронних органів), можуть виправдати висновок стосовно недотримання вимоги «розумного строку» (п.п.61, 64).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи думку учасників процесу, а також той факт, що ухвалою від 17.04.2026 року слідчого судді було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 62025150020003078 від 06.08.2025 до 5 (п`яти) місяців, тобто до 21.06.2026 року, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у відношенні ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України до 21.06.2026 року включно, а саме:

- не покидати Одеської області, прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи або навчання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, визначених слідчим, прокурором;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1