Рішення № 13599786, 10.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/12410.01.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 22678,14 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Шупик О.А. за дов. № 6 від 04.01.2010р.

Від відповідача Усенко А.М. за дов. № 25 від 15.01.2011р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 22678,14 грн., крім того 226,79 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «УНІКА»на підставі договору страхування транспортного засобу № 011035/0431/0014477 від 21.04.2009р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Хонда»(реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «АЗЛК»(реєстраційний номер НОМЕР_2), яким скоєно ДТП, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/3843985), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010р. було порушено провадження у справі № 49/124 та призначено розгляд справи на 22.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010р. розгляд справи було відкладено на 08.12.2010 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.12.2010 оголошувалася перерва до 20.12.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва суду від 20.12.2010 було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 10.01.2011р.

У судовому засіданні 08.12.2010 представник відповідача подав відзив на позовну заяву № 8859 від 07.12.2010, відповідно до якого зазначив, що враховуючи умови полісу ОСЦПВ та Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позов визнав на суму 19 900,23 грн.

У судовому засіданні 20.12.2010 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 22168,14 грн. збитків в порядку регресу.

Представник позивача у судове засідання 10.01.2011 зявився, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача 22168,14 грн. збитків в порядку регресу.

Відповідач в судове засідання 10.01.2011 зявився. 06.01.2011 через канцелярію суду подав додатковий відзив №9608 від 31.12.2010, відповідно до якого позов визнав на суму 19900,23 грн.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

21 квітня 2009 року між Закритим акціонерним товариством Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»(правонаступник ЗАТ «МК «Кредо - Класик») та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011035/0431/0014477 (далі - Договір), обєктом страхування за яким визначено автомобіль марки «Хонда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Хонда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 24.04.2010р. у м. Києві на проспекті Перемоги, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобілем марки «АЗЛК»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

В результаті ДТП автомобіль ««Хонда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника (на рахунок ОСОБА_1) страхове відшкодування в розмірі 22678,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 020383 від 09.08.2010р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 00043208 від 05.08.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 28.05.2010р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано її цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «АЗЛК»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/384985 (тип договору 3, належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем ОСОБА_2 полісу № ВЕ/3843985 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «АЗЛК»реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3, транспортного засобу «АЗЛК»реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту № 6738 від 22.07.2010р. (копія звіту в справі) вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику автомобіля «Хонда»державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 24.04.2010р., становить: 23428,14 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до страхового акту № 00043208 від 05.08.2010р. франшиза встановлена у розмірі 0,50 % від страхової суми, враховуючи те, що страховий випадок на момент страхового випадку складає 150000,00 грн., звідси розмір франшизи - 750,00 грн.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні 20.12.2010 подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 22168,14 грн. збитків у порядку регресу.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 13.09.2010р. відповідачу була направлена регресна вимога на виплату страхового відшкодування № 1332 (копія вимоги в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 12.05.2010р. підтверджується відміткою останнього про вхідну кореспонденцію № 3809 13.09.2010р. (відтиск відмітки вбачається зі змісту регресної вимоги). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

Представник відповідача у судових засіданнях позов визнав частково, а саме на суму 19900,33 грн. Обґрунтовуючи свій розрахунок тим, що відповідно до норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідачем було вираховано коефіцієнт фізичного зносу, який не підлягає виплаті та відповідно до розрахунку становить 0,10, крім того виплаті не підлягає також франшиза у розмірі 510,00 грн. визначена у полісі.

Однак, відповідно до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 6738 від 22.07.2010р., коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років для мототехніки - приймається рівним 0,0.

За винятком:

а) якщо КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатується в умовах, визначених у п. 4.1 додатка 4 Методики.

Відповідач не надав доказів того, що КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі чи експлуатується в умовах, визначених у п. 4.1 додатка 4 Методики, крім того, відсутні докази й того, що складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВЕ/3843985 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2, транспортного засобу «АЗЛК»реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 22168,14 грн. (розрахунок суми страхового відшкодування міститься у позовних матеріалах).

На час винесення рішення сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 22168,14 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 22168,14 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до вимог п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005р.»та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005р. із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, справляється державне мито у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумі доходів громадян.

З огляду на викладене, державне мито у розмірі 1 % ціни позову підлягає сплаті у розмірі 261,68 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, повязані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 261,68 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 29 А, код ЄДРПОУ 20842474) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, п/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 20033533) 26168,14 грн. шкоди в порядку регресу, крім того 216,68 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.В. Митрохіна

Дата підписання рішення 27.01.2011