Рішення № 135996227, 27.04.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 199/14212/25

Провадження № 2/452/484/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України і за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Свої позовні вимоги аргументує тим, що 7 липня 2021 року відповідач уклала Кредитний договір №5072107 із ТзОВ «Мілоан» у формі електронного документа з використанням електронного підпису та отримала кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 20000грн, із зобов`язанням повернути його разом із відсотками згідно умов договору; ТзОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором. ОСОБА_1 не повернула своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором; надалі на підставі Договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021р. між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» відбулось відступлення права вимоги до боржників, серед яких є відповідач на зазначену суму; відповідно до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. від ТзОВ «Вердикт Капітал» до ТзОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором; 28.08.2025р. ТзОВ «Коллект Центр» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» уклали Договір факторингу №28-08/25, у відповідності до умов якого позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором на суму 100700,78грн. Враховуючи порушення зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 100700,78грн, з яких 12057,80грн - заборгованість за тілом кредиту та 88642,98грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, однак враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності позивач пред`явив до стягнення за вищевказаним кредитним договором заборгованість в сумі 86834,31грн.

Крім того 18 серпня 2021 року відповідач уклала Кредитний договір №102406025 із ТзОВ «Мілоан» у формі електронного документа з використанням електронного підпису та отримала кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 1300грн, із зобов`язанням повернути його разом із відсотками згідно умов договору; ТзОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором. ОСОБА_1 не повернула своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором; надалі на підставі Договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021р. між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» відбулось відступлення права вимоги до боржників, серед яких є відповідач на зазначену суму; відповідно до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023р. від ТзОВ «Вердикт Капітал» до ТзОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором; 28.08.2025р. ТзОВ «Коллект Центр» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» уклали Договір факторингу №28-08/25, у відповідності до умов якого позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором на суму 8718,3грн. Враховуючи порушення зобов`язання за кредитним договором №102406025 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 8718,3грн, з яких 1170грн - заборгованість за тілом кредиту та 7548,3грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім того 2 вересня 2021 року відповідач уклала Кредитний договір №555155219047 із ТзОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» у формі електронного документа з використанням електронного підпису та отримала кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 4000грн, із зобов`язанням повернути його разом із відсотками згідно умов договору; ТзОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія»» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором. ОСОБА_1 не повернула своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором; надалі на підставі Договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023р. від ТзОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» до ТзОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Враховуючи порушення зобов`язання за кредитним договором №555155219047 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 10246,6грн, з яких 4000грн - заборгованість за тілом кредиту та 6246,6грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Відтак просять стягнути загальну заборгованість за трьома кредитними договорами в сумі 105799,21грн в користь товариства та понесені судові витрати, в тому числі на правову допомогу.

Відзиву на позов від відповідача до суду не поступало; позивачем подано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача і у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з наведеним і, вивчивши матеріали справи, суд уважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав:

Судом установлено, що 7 липня 2021 року між ТзОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №5072107, згідно з умовами якого ТзОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 20000грн строком на 15 днів, дата повернення 22.07.2021р., який вона зобов`язувалася повернути разом із відсотками відповідно до умов кредитного договору.

Із Додатку №1 до Договору про споживчий кредит №5072107 «Графік платежів» відомо, що чиста сума кредиту за розрахунковий період з 07.07.2021р. по 22.07.2021р. становить 20030грн, з яких 20000грн сума кредиту за договором та 30грн проценти за користування кредитом, що так само відомо із Анкети-заяви на кредит №5072107.

Згідно Договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021р. ТзОВ «Мілоан» відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТзОВ «Вердикт капітал».

Згідно розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №5072107 на день відступлення права вимоги первісним кредитором «Мілоан» заборгованість відповідача становить 48249,35грн, з яких 12057,8грн заборгованість за тілом кредиту та 36191,55грн нараховані проценти.

Крім того вказаним розрахунком підтверджується часткова оплата відповідачем заборгованості за Договором про споживчий кредит №5072107 від 21.11.2021р. в сумі 7942,2грн.

На підставі Договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року від ТзОВ «Вердикт Капітал» до ТзОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором; надалі за Договором факторингу №28-08/25 від 28.08.2025р. укладеного між ТзОВ «Коллект Центр» та ТзОВ «Факторинг Партнерс», позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за наведеним кредитним договором. У ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за Договором про споживчий кредит №5072107 від 07.07.2021р. перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання ним права грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №28-08/25 від 28.08.2025р. станом на день відступлення прав вимоги ТзОВ «Факторинг Партнерс» відповідач має заборгованість 100700,78грн, з яких 12057,8грн - заборгованість за тілом кредиту та 88642,98грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім того судом встановлено що 18 серпня 2021 року між ТзОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №102406025, згідно з умовами якого ТзОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 1300грн строком на 30 днів, дата повернення 17.09.2021р., який вона зобов`язувалася повернути разом із відсотками відповідно до умов кредитного договору.

Із Додатку №1 до Договору про споживчий кредит №102406025 «Графік платежів» відомо, що чиста сума кредиту за розрахунковий період з 18.08.2021р. по 17.09.2021р. становить 1303,9грн, з яких 1300грн сума кредиту за договором та 3,9грн проценти за користування кредитом, що так само відомо із Анкети-заяви на кредит №102406025.

Згідно Договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021р. ТзОВ «Мілоан» відступило право вимоги за вищевказаним кредитним договором ТзОВ «Вердикт капітал».

Згідно розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №102406025 на день відступлення права вимоги первісним кредитором «Мілоан» заборгованість відповідача становить 4681,8грн, з яких 1170грн заборгованість за тілом кредиту та 3511,8грн проценти.

Крім того вказаним розрахунком підтверджується часткова оплата відповідачем заборгованості за Договором про споживчий кредит №102406025 від 18.08.2021р. в сумі 130грн.

На підставі Договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року від ТзОВ «Вердикт Капітал» до ТзОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором; надалі за Договором факторингу №28-08/25 від 28.08.2025р. укладеного між ТзОВ «Коллект Центр» та ТзОВ «Факторинг Партнерс», позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за наведеним кредитним договором. У ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за Договором про споживчий кредит №102406025 від 18.08.2021р. перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання ним права грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу Договору факторингу №28-08/25 від 28.08.2025р. станом на день відступлення прав вимоги ТзОВ «Факторинг Партнерс» відповідач має заборгованість 8718,3грн, з яких 1170грн - заборгованість за тілом кредиту та 7548,3грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім того судом встановлено що 2 вересня 2021 року між ТзОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» і ОСОБА_1 було укладено Договір позики №555155219047, згідно з умовами якого ТзОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» надало відповідачу кредит у розмірі кредитного ліміту на суму 4000грн строком на 30 днів, який вона зобов`язувалася повернути разом із відсотками відповідно до умов кредитного договору.

Із Додатку №1 до Договору позики №555155219047 «Графік платежів» відомо, що сума кредиту за розрахунковий період з 02.09.2021р. по 01.10.2021р. становить 5315,2грн, з яких 4000грн основна сума позики та 1315,2грн сума відсотків, що так само відомо із Додатку №2 «Розрахунок вартості кредиту».

Згідно Договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023р. ТзОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило право вимоги за вищевказаним договором позики ТзОВ «Факторинг Партнерс».

Згідно розрахунку заборгованості за Договором позики №555155219047 на день відступлення права вимоги первісним кредитором «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» заборгованість відповідача становить 10246,6грн, з яких 4000грн заборгованість за тілом кредиту та 6246,6грн заборгованість за відсотками.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_1 порушила умови договорів, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитних договорів суду не представлено.

Разом з тим одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6) частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року в справі №910/12876/19 (пункти 7.6-7.10).

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 5 квітня 2023 року в справі

№910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

Отже, право кредитора (як первісних так і нового) нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилися після спливу визначеного договорами строку кредитування, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Відтак сума заборгованості:

-за Договором про споживчий кредит №5072107 від 07.07.2021р. в межах строку кредитування 15 днів становить 20030грн, з яких 7942,2грн відповідачем сплачено, а тому до стягнення підлягає різниця між загальною сумою кредиту та сплаченою сумою, що становить 12087,8грн.

-за Договором про споживчий кредит №102406025 від 18.08.2021р. в межах строку кредитування 30 днів становить 1303,9грн, з яких 130грн відповідачем сплачено, а тому до стягнення підлягає різниця між загальною сумою кредиту та сплаченою сумою, що становить 1173,9грн.

-за Договором позики №555155219047 від 02.09.2021р. в межах строку кредитування 30 днів становить 5315,2грн.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в сумі 18576,9грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТзОВ «Факторинг Партнерс» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2442грн 40коп., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією №0563430026 від 10.10.2025р. Оскільки позовні вимоги ТзОВ «Факторинг Партнерс» задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 436,03грн (18576,90 х 100% : 105799,21= 18%; 2422,40 грн. х 18% = 436,03грн).

Крім того позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 25000гривень.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 цієї статті).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 цієї статті).

На підтвердження розміру понесених витрат позивачем було подано Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024р., заявку на надання юридичної допомоги №301 від 01.09.2025р на суму 25000грн, Витяг з акту №19 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025р., прайс-лист АО «Лігал Ассістанс».

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі №826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також враховуючи виконання роботи адвокатом, задоволення позову частково, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність справи.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, ст. 526, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТзОВ «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521; ЄДРПОУ-42640371), - заборгованість в загальній сумі 18576,9грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість грн. 90коп) за Договором про споживчий кредит №5072107 від 07.07.2021р., за Договором про споживчий кредит №102406025 від 18.08.2021р., за Договором позики №555155219047 від 02.09.2021р.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 436,03грн (чотириста тридцять шість грн. 3коп) сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000грн (сім тисяч грн).

У решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача у порядок і строк, передбачений ст. 284 ЦПК України.

Суддя