Рішення № 135996221, 02.04.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/4654/25

Провадження № 2/452/509/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

секретаря Кафтан О.Ю.,

із участю: представника позивача адвоката Кунців П.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «УСГ», ОСОБА_2 , - про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ПАТ «СК «УСГ», ОСОБА_2 покликаючись на те, що 3 вересня 2022 року о 15 годині 30 хвилин відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів марки «HYUNDAI SANTA FE» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та «NISSAN X-TRAIL» р.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача. Внаслідок ДТП позивачу було заподіяно тілесні ушкодження, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №185/25/3270/В йому встановлено третю (III) групу інвалідності, причиною встановлення якої стали травми отримані під час ДТП. Крім того від отриманих травм він знаходився на лікуванні з 03.09.2022 по 14.01.2023, що підтверджується медичними документами і не міг здійснювати підприємницьку діяльність. За фактом ДТП було розпочато кримінальне провадження №12022141430000372 за ст. 286 ч. 1 КК України. Під час досудового розслідування та судового розгляду встановлено, що причиною вказаної ДТП стали дії ОСОБА_2 , який рухаючись автодорогою «Львів - Самбір», у напрямку до міста Львова, поблизу кафе-бару «Дубок», що неподалік села Оброшино Львівського району Львівської області, порушив вимоги чинних Правил дорожнього руху, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не відреагувавши на її зміну, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху і як наслідок вказаних дій без причин технічного характеру допустив виїзд керованого автомобіля на смугу зустрічного руху. В ході судового розгляду ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав повністю. Внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення позивачу було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, а також втрати прибутку. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «HYUNDAI SANTA FE» р.н. НОМЕР_3 була застрахована у «СК «УСГ», згідно полісу №208781734. Так вимоги про відшкодування прямих збитків, які складаються з вартості пошкодженого автомобіля і витрат на лікування заявлено до страхової компанії. Оскільки відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищує його вартість, таким чином підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становить 400968грн. 72коп. Просить стягнути шкоду заподіяну належному йому автомобілю із страхової компанії у розмірі - 130000 грн. в межах страхової виплати, а з ОСОБА_2 решту суми у розмірі - 270968грн. 72коп. Крім того просить стягнути із відповідача ПАТ «СК «УСГ» понесені витрати на лікування у розмірі 69956грн. 63коп., що підтверджується відповідними чеками та шкоду пов`язану із стійкою втратою працездатності, внаслідок його перебування на лікуванні і неможливістю самостійно пересуватися (через отриманий перелом ноги) за 12 місяців в сумі 78000грн.

Із відповідача ОСОБА_2 просить стягнути витрати на проведення експертизи, а також зазначає, що з 03.09.2022 по 15.03.2023 він не мав можливості займатися підприємницькою діяльністю і не отримував доходи за вказаний період часу. Будучи приватним підприємцем, згідно декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2021 рік, у нього також працювали наймані працівники у кількості 6 осіб. Проте, вказані працівники не могли виконувати його роботу, що призвело до зменшення доходів на суму, що підтверджується порівняльним аналізом податкових декларацій за 2021, 2022 та 2023 роки, а тому просить стягнути із ОСОБА_2 розмір втраченого доходу в сумі 404128,99грн.

Крім того внаслідок ДТП позивачу також було заподіяно моральну шкоду, що проявилося у фізичному болі та стражданнях від отриманих травм, неспроможність самостійно рухатися на протязі значного часу; просить присудити стягнути 300000грн моральної шкоди.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «УСГ» подав до суду відзив на позов, в якому проти такого заперечив, зокрема щодо незаконності, безпідставності та необґрунтованості вимог позивача про стягнення матеріального збитку в сумі 130000грн., в якості пошкодженого транспортного засобу; зазначив, що 25 жовтня 2022 року до ПАТ «СК «УСТ» звернувся позивач з повідомленням про ДТП. Згідно п. 34.2. ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причини настання страхового випадку та розміру збитків; цього ж дня транспортний засіб «NISSAN X-TRAIL», д.р.н. НОМЕР_4 було оглянуто, а тому позивач взагалі не набув права обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру збитків. Зважаючи на те, що транспортний засіб «NISSAN X-TRAIL» вважається знищеним, сума страхового відшкодування має вигляд: 179955,8грн 67700грн= 112255,8грн, де 179955,8грн. - ринкова вартість ТЗ до ДТП; 67700грн. - вартість ТЗ в пошкодженому стані; 112255,8грн. - максимальна сума, яка могла б бути виплачена позивачу. Крім того, позивачем не додано до позовної заяви жодної виписки, з якої можливо було б встановити необхідність здійснення таких витрат на лікування, не надав документи, які підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між ДТП та отриманими тілесними ушкодженнями/травмами, документи з медичних установ, що підтверджують необхідність проведення певного лікування та придбання медикаментів, що використовувалися при лікуванні, тощо. Позивач надав невелику кількість нечитабельних чеків, накладні щодо придбання певних препаратів та медичних виробів, однак встановити чи необхідно було купувати Позивачу ті вироби та препарати неможливо, оскільки жодної медичної документації в матеріалах судової справи не має; так само позивачем не підтверджуючих даних, що саме в результаті ДТП позивач отримав травми, які призвели до стійкої втрати працездатності. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» відмовити в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Кунців П.Р. вимоги позову підтримав повністю, просив такі задовольнити; представник відповідача ПАТ «СК «УСГ» та відповідач ОСОБА_2 до суду не прибули, хоча належно повідомлялися про час і місце розгляду справи, останній із відзивом позовом не звертався, суд вважає за можливе ухвалити рішення у відсутності відповідачів, про що не заперечив представник позивача.

З`ясувавши обставини справи та заслухавши пояснення представника-адвоката Кунціва П.Р., вивчивши позицію представника відповідача ПАТ «СК «УСГ», суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

Судом установлено, що 3 вересня 2022 року о 15 годині 30 хвилин, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів марки «HYUNDAI SANTA FE» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та «NISSAN X-TRAIL» р.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача.

Із Ухвали Львівського апеляційного суду від 6 жовтня 2025 року вбачається, що ОСОБА_2 3 вересня 2022 року приблизно о 15 години 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «HYUNDAI» модель «SANTA FE» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою «Львів - Самбір», у напрямку до міста Львова, поблизу кафе-бару «Дубок», що неподалік села Оброшино Львівського району Львівської області, порушив вимоги чинних Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, а саме: Розділу 1, пунктів: 1.3, 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «дорожня обстановка»); Розділу 2 пункту 2.3 (підпунктів «б» та «д»); Розділу 12, пункту 12.1, що виразилось в тому, що він керуючи вищевказаним транспортним засобом та рухаючись у правій смузі руху у напрямку до міста Львова, зі швидкістю близько 70 - 80км./год., проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не відреагувавши на її зміну, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху і як наслідок вказаних дій без причин технічного характеру допустив виїзд керованого автомобіля у смугу зустрічного руху, призначену для руху транспортних засобів у напрямку до міста Самбір Львівської області, по якій в той час у зустрічному напрямку (до міста Самбора), зі швидкістю близько 70км./год., рухався автомобіль марки «NISSAN» модель «X-TRAIL» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , де відбулось зіткнення цих транспортних засобів.

У результаті порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «HYUNDAI» модель «SANTA FE» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , водій автомобіля марки «NISSAN» модель «Х-TRAIL» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді лінійної рани тім`яно-скроневої ділянки голови зліва, синців на правому плечі та правій половині грудної клітки, синця і лінійної рани в ділянці лівого коліна, закритого багатоуламкового перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням фрагментів, закритого перелому 2-го ребра зліва, забійної рани тім`яної ділянки голови зліва, що в цілому відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності; кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до зазначених положень ЦПК України вищевказані обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також винність відповідача ОСОБА_2 у вчиненні цієї ДТП, що визначені в ухвалі Львівського апеляційного суду, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автомобіля марки «HYUNDAI» модель «SANTA FE» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату настання ДТП була застрахована у «СК «УСГ» згідно полісу №208781734.

Згідно Висновку експерта №159 від 17.11.2022р. за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ, складеного судовим експертом Вербовим В.В., ринкова вартість автомобіля марки «NISSAN» модель «Х-TRAIL», BC5992НС без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП становила 475469,35грн; ринкова вартість автомобіля марки «NISSAN» модель «Х-TRAIL», НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 03.09.2022р. (у пошкодженому стані) становить 74500,63грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням коефіцієнту зносу автомобіля марки «NISSAN» модель «Х-TRAIL» НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП на момент дослідження, становить 400968,72грн.

Судом також встановлено, що власником автомобіля марки «NISSAN» модель «Х-TRAIL», НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .

На підтвердження своїх заперечень проти позову, зокрема розміру відшкодування матеріального збитку, завданого транспортному засобу, представником ПАТ «Страхова Компанія «УСГ» подано суду Звіт №122154 від 10 грудня 2022 року про оцінку вартості матеріального збитку, що становить 179955,8грн та Висновок про вартість майна, в якому за результатами оцінки ринкова вартість КТЗ до пошкодження становить 179955,8грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 1030197,95грн; оцінку виконано суб`єктом оціночної діяльності СПД-фізична особа ОСОБА_3 ; ринкова вартість КТЗ у пошкодженому стані становить 67700грн, що встановлено представником відповідача із пропозиції онлайн-аукціону, суму якої суд ставить під сумнів, оскільки оцінювачем у своєму висновку по невідомій причині не зазначено вартості автомобіля у пошкодженому після ДТП стані.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961 від 01.07.2004 року передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Аналізуючи звіт оцінювача та висновок експерта, суд виходить з наступних положень чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 72 ЦПК України передбачено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

Як вказує ст. 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Як оцінювач, так і експерт, дійшли висновку про те, що вартість відновлювального ремонту автомобілю перевищує вартість автомобіля до ДТП, тож він вважається фізично знищеним, а власнику належить компенсувати різницю між вартістю автомобіля до ДТП та вартістю автомобілю після ДТП.

При цьому встановлено відмінність при визначенні вартості автомобіля до ДТП, та відмінність в оцінці вартості матеріальних збитків власника транспортного засобу обумовлена різницею при визначенні вартості автомобіля «NISSAN» модель «Х-TRAIL», НОМЕР_2 , після дорожньо-транспортної пригоди.

Також суд зауважує, що на підставі наявних у справі доказів судом не встановлено, що оцінювач ОСОБА_3 має відповідну кваліфікацію, як суб`єкт оціночної діяльності, який вправі надати висновок щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого колісному транспортному засобу внаслідок ДТП, оскільки жодних доказів на підтвердження таких обставин до матеріалів справи не додано.

За змістом статей 3, 4, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пунктів 51, 59, 60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440 з наступними змінами і доповненнями, основним завданням оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності є проведення незалежної оцінки майна, майнових прав, з наданням письмового «Звіту про оцінку», який містить висновки щодо вартості майна, майнових прав та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, а «оцінка майна, майнових прав» - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою відповідними нормативно-правовими актами, при цьому, можуть визначатися ринкова і різні види неринкової вартості майна, майнових прав.

Відповідно до наведеного оцінювач, суб`єкт оціночної діяльності, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямком 1 - «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» та спеціалізацією 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів», може проводити оціночну діяльність, яка полягає у визначенні ринкової та різних видів неринкової вартості колісних транспортних засобів та їхніх складових частин.

Згідно Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (в редакції наказу від 26.12.2012 року №1950/5), основним завданням атестованих судових експертів є проведення на основі спеціальних знань (наукових, технічних та інших) досліджень матеріальних об`єктів, явищ і процесів з наданням письмових висновків з відповідями на поставлені експерту питання.

Відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №301/5 від 03.03.2015 року, до експертів пред`являється вимога щодо «відповідної» вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста, тобто, у випадку спеціальностей, пов`язаних з дослідженням та оцінкою певного майна, його вища освіта повинна відповідати профілю саме цього майна.

Згідно з вимогами пункту 2.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які є додатком до зазначеної Інструкції, до числа основних завдань авто-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових, внаслідок пошкодження останнього, також авто-товарознавчою експертизою можуть вирішуватися питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов`язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.

За алгоритмом визначення вартості відновлювального ремонту пошкоджених колісних транспортних засобів (в т.ч. автомобілів) та відповідного розміру матеріального збитку, заподіяного їх власнику (в т.ч. для встановлення страхового відшкодування) є регламентовано Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції і Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, у редакції наказу від 24.07.2009 року №1335/5/1159, а також положеннями «Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу», зареєстрованої у Реєстрі методик проведення судових експертиз 12.09.2014 року за номером 12.2.03.

Виходячи з вимог зазначених Методик основним фактом, що визначає вартість (розмір) матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок пошкодження його колісного транспортного засобу, є вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу від пошкодження. При цьому для встановлення вартості відновлювального ремонту пошкоджених колісних транспортних засобів (КТЗ) і відповідного розміру матеріального збитку, завданого їх власнику, необхідне проведення спеціальних досліджень з визначення характеру, об`єму й номенклатури пошкоджень та відповідних ремонтно-відновлювальних технологічних операцій, з розрахунку-калькулювання вартості відновлювального ремонту, що за змістом і процесом їх виконання не є «оціночними процедурами» та не відповідає поняттю «оцінка майна», передбаченому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому не входить у компетенцію оцінювачів, зокрема за спеціалізацією 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів».

Крім цього Верховний суд у постанові від 6 липня 2018 року в справі №924/675/17 зробив висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із огляду на вищенаведене суд не приймає до уваги вказаний Звіт №122154 від 10 грудня 2022 року про оцінку вартості матеріального збитку та Висновок про вартість майна, на які посилається представник відповідача, як доказ у даній справі, оскільки такі звіти, як зазначив сам оцінювач у ньому, містить професійну думку щодо ймовірної вартості об`єкта; зазначено що «Оцінювач не несе відповідальність за стан складових чи агрегатів, що неможливо досліджувати в ході звичайного інспектування (чи зовнішнього візуального огляду). Оцінювач припускає відсутність яких-небуть схованих факторів, що впливають на оцінку вартості досліджуваного об`єкта, стан конструкції, вузлів і елементів. Проведений аналіз, міркування та висновки обмежуються лише викладеними й обмежувальними умовами, і представляють власне професійне судження останнього. Також суд звертає увагу, що оцінювач ОСОБА_3 не був повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Позивач ОСОБА_1 на власний розсуд, як учасник судової цивільної справи замовив проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку завданого транспортному засобу марки «NISSAN X-TRAIL» р.н. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та залучив судового експерта ОСОБА_4 для визначення розміру завданих збитків, на виконання судової експертизи за №159, за результатами якої, ринкова вартість автомобіля марки «NISSAN» модель «Х-TRAIL», НОМЕР_2 без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП становила 475469,35грн; ринкова вартість автомобіля марки «NISSAN» модель «Х-TRAIL» НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 03.09.2022р. (у пошкодженому стані) становить 74500,63грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням коефіцієнту зносу автомобіля марки «NISSAN» модель «Х-TRAIL», НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП на момент дослідження, становить 400968,72грн.

Крім того висновок експерта №159 від 17.11.2022р. містить, що експерт ОСОБА_4 обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 КК України.

Також встановлено, що судовий експерт Вербов В.В. має право на проведення товарознавчої експертизи за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», (свідоцтво за №467, термін дії якого від 01.06.2001р. дійсне до 13.12.2022р., видане ЦЕКК при Міністерстві юстиції України), а тому вправі надати висновок за результатами судової автотоварознавчої експертизи щодо визначення розміру збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП.

Для проведення відмічених досліджень фахівець повинен володіти спеціальними знаннями в автомобілебудуванні і технології ремонту транспортних засобів, іншими, перш за все технічними, дисциплінами, а також знати оціночні процедури. При цьому, статтями 6,15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» не передбачено умов щодо обов`язкової відповідності вищої освіти профілю оцінюваного майна, що, в загальному випадку, виключає можливість оцінювача самостійно вирішувати питання, де є потреба у застосуванні певних спеціальних знань, зокрема у галузі автотоварознавства.

Таким чином, розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкоджених колісних транспортних засобів та відповідного розміру матеріального збитку, заподіяного їх власникам, у тому числі для встановлення страхового відшкодування, відноситься до компетенції виключно судових експертів автотоварознавців, які атестовані за спеціальністю 12.2 - «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». Оцінювачі можуть залучатися до визначення матеріального збитку від пошкодження колісних транспортних засобів лише для визначення ринкової вартості цього майна на момент його пошкодження і (або) його ринкової чи утилізаційної вартості після пошкодження.

Тому суд бере до уваги висновок судового експерта щодо визначеності вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, оскільки даний висновок є більш детальним та виконаний фахівцем-експертом, який в свою чергу попереджений про кримінальну відповідальність на відміну оцінювача, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню та слід присудити стягнути із ПАТ «Страхова Компанія «УСГ» різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку експерта в межах страхового відшкодування що становить 130000грн, із відповідача ОСОБА_2 решту суми в розмірі 270968,72грн.

Згідно із положеннями ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 в справі №755/18006/15-ц у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

На підтвердження понесених витрат на лікування в сумі 69956,63грн, а також перебування на лікуванні з 03.09.2022 по 14.01.2023, позивачем надано суду фіскальні чеки та електронні листки непрацездатності.

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №185/25/3270/В ОСОБА_1 10.11.2025р. встановлено третю (III) групу інвалідності. В обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання встановлення інвалідності стало стійке порушення функції опорно-рухового апарату помірного ступеня; наявне обмеження до пересування та до трудової діяльності. Діагноз за яким особу було направлено на проходження комісії: хронічний багатовогнищевий остеомієліт, гомілка. Ускладнення основного діагнозу: утруднення при ходьбі, не класифіковане в інших рубриках; посттравматичний артроз інших суглобів, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи; інший остеомієліт, гомілка.

Згідно абз. 4 п. 26.2 ст. 26 ЗУ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у разі встановлення III групи інвалідності становить - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Відповідно до п. 26.3. ст. 26 Закону, якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» у ст. 8 встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня - 6500 гривень. Отже, сума, що підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Страхова Компанія «УСГ» відповідно абз. 4 п. 26.2 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», становить 78000грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи - підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять.

Згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2021 рік (поданої 27.01.2022) за вказаний рік позивач отримав загальний дохід у розмірі 1020203грн. Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2022 рік (поданої 03.02.2023) за вказаний рік позивач отримав загальний дохід у розмірі 384368грн.

У постанові від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки в розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Із урахуванням наведених норм матеріального права та враховуючи встановлені судом обставини про те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоду здоров`ю позивача ОСОБА_1 і така шкода спричинена з вини відповідача ОСОБА_2 , який керував автомобілем та його цивільно-правова відповідальність застрахована ПАТ «Страхова Компанія «УСГ», тому обов`язок відшкодування завданої шкоди згідно законодавства покладається на страховика в межах лімітів страхової відповідальності на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачем надано документально підтверджені витрати на лікування в сумі 69956,63грн, та проведено розрахунок шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності за 12 місяців в сумі 78000грн, а тому підлягає стягненню із ПАТ «Страхова Компанія «УСГ», так як не перевищує страхового ліміту.

Крім того позивачем розраховано розмір втраченого доходу за 6 місяців його перебування на лікарняному, що становить (1020203/12=85016,91*4=340067,66; 384368,00/12=32030,6*2=64061,3; 340067,66 + 64061,3 = 404128,99) 404128(чотириста чотири тисячі сто двадцять вісім)грн. 99коп, а тому із відповідача ОСОБА_2 слід присудити стягнути вказану суму.

Окрім стягнення майнової шкоди позивач просить стягнути в його користь із відповідача ОСОБА_2 300000 гривень моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із ушкодженням здоров`я, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди відповідачем ОСОБА_2 , суд виходить із наступного:

У відповідності до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пунктах 5, 9 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи вимоги в частині заподіяння моральної шкоди, позивач посилався на те що, у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, він зазнав фізичного болю та страждань від отриманих травм (неспроможність самостійно рухатися на протязі значного часу, болі в ділянці ноги, емоційні напруження, приступи тривоги, втрата сну, дискомфорт тощо); душевних стражданнях через постійні згадки про цей трагічний випадок під час якого він отримав тілесні ушкодження та міг загинути; повного знищення належного йому на праві власності майна (автомобіля), яким він постійно користувався у робочих і сімейно-побутових цілях, внаслідок чого погіршився ритм його життя. З моменту скоєння ДТП відповідач ОСОБА_2 жодним чином не відшкодував заподіяну шкоду, не цікавився станом здоров`я позивача і не проявляв жодної ініціативи щодо примирення.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Тягар доказування в сфері компенсації моральної шкоди покладається у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, на позивача, який повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок та на відповідача, який доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування.

Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Із урахуванням наведених регламентованих вимог суд приходить до висновку, що діями відповідача позивачеві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок ушкодження здоров`я, а саме опорно-рухового апарату, він тривалий час перебував на лікуванні, не міг пересуватися, займатися підприємницькою діяльністю, вказані травми призвели до встановлення позивачу інвалідності, позивач зазнав душевних страждань, вказані травми призвели до встановлення позивачу інвалідності, зазнав сильного психологічного стресу, відчуває емоційну нестабільність.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує в сукупності вищевказані негативні наслідки, які настали для позивача, характер та обсяг його страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, ступінь вини відповідача, а також байдуже ставлення з його боку вчинити кроки для примирення із потерпілим та добровільного відшкодування шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, вважає за можливе позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити повністю та для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди стягнути з відповідача в його користь 300000 гривень.

Тому, враховуючи раніше наведене, суд прийшов до такого вирішення спору виходячи із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, аналізуючи пояснення сторін, подані ними суду матеріали; главою 5 Цивільного-процесуального Закону регламентовано поняття доказів, їх належність та допустимість; обов`язок доказування і подання доказів. Під час провадження в справі відповідачем ОСОБА_2 у цивільному спорі не подано суду клопотань про доказування чи про звільнення від доказування неналежності, недопустимості наявних у цивільній справі документів; не зазначено доказів, які б спростовували кожну обставину, наведену в зверненні до суду ОСОБА_1 із доказами, на які він покликався; не доведено, що шкоду завдано не з його вини; не спростовано причинно-наслідкового зв`язку між його діянням та результатом, що настав.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову - на відповідача. Відтак враховуючи задоволення позову повністю із відповідачів слід стягнути судовий збір в розмір 1331,2грн з кожного. Стягнути із ОСОБА_2 в користь позивача 4999грн витрат на проведення експертного товарознавчого дослідження транспортного засобу.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ПАТ «Страхової компанії «УСГ» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32А; ЄДРПОУ: 30859524) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 , - майнову шкоду в розмірі 130000грн (сто тридцять тисяч гривень), шкоду заподіяну здоров`ю (витрати на лікування) у розмірі 69956,63грн (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 63коп), шкоду пов`язану зі стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 78000грн (сімдесят вісім тисяч гривень), ВСЬОГО: 277956,63гривень (двісті сімдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 63коп).

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , - шкоду заподіяну майну у розмірі 270968,72грн (двісті сімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень 72коп), витрати за проведення експертизи у розмірі 4999грн (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень), розмір втраченого доходу в сумі 404128,99грн (чотириста чотири тисячі сто двадцять вісім гривень 99коп), моральну шкоду у розмірі 300000грн (триста тисяч гривень), заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ВСЬОГО: 980096,71грн (дев`ятсот вісімдесят тисяч дев`яносто шість гривень 71коп).

Стягнути з ПАТ «Страхової компанії «УСГ» в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,2грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,2грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 13 квітня 2026 року повного судового рішення.

Суддя