Постанова № 135995412, 27.04.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/682/26 провадження №3/632/183/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Босняк М.М., розглянувши справу, яка надійшла з Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТОВ «ЛИХАЧОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР», за ч. 1 ст. 1631 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2026 року до Златопільського міськрайонного суду надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КпАП України.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Дослідивши зміст протоколу та додані до нього письмові докази, а також заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом встановлено, що протокол не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, а саме:

-не зазначено відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (дата народження, місце проживання), тому суд не має змоги її належним чином ідентифікувати та зазначити ці відомості в постанові, яка, у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності, є виконавчим документом, та не буде прийнята на виконання відповідним органом;

-в графі «дата і час вчинення правопорушення» зазначено 20.02.2026 та йде посилання на акт перевірки від 20.02.2026 за № 103/34-80-07-01-411527117, в той же час як актом перевірки констатуються вже виявлені правопорушення, які на день перевірки вже вчинені, і окрім того, з акту вбачається, що перевірка проводилася за грудень 2025 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення. Відтак, дата перевірки в даному випадку, не може бути датою вчинення правопорушення, т.я. ці поняття не тотожні. Окрім цього, час вчинення правопорушення має важливе значення, т.я. впливає на строки накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст. 38 КУпАП, тому зазначаються конкретно, відповідно до вимог діючого законодавства. Тож у суду виникли сумніви у достовірності зазначеної у протоколі дати вчинення правопорушення.

Також, суд звертає увагу, що результати перевірки мають бути оформлені документально: довідкою, у разі відсутності порушень, чи актом, при їх наявності.

Акт сам по собі не створює для платника обов`язку сплатити ту чи іншу суму. Такий обов`язок у нього виникне лише після отримання податкового повідомлення-рішення;

Якщо перевіряєма особа не згодна з висновками такого акта, оскаржити його не можна - ні в адміністративному, ні в судовому порядку, до нього можна подати лише заперечення.

Це найбільш дієвий спосіб висловити свою незгоду. Такі заперечення подають до контролюючого органу за основним місцем обліку платника. На подання заперечень платнику відведено п`ять робочих днів з дня отримання акта.

Подати заперечення до акта можна або разом з підписаним його примірником, або окремо.

Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки згідно з абз. 3 п. 86.7 ПКУ.

Відтак, судом встановлено, що з доданих до протоколу письмових пояснень вбачається незгода перевіряємої особи з Актом інспектора від 20.02.2026 за № 103/34-80-07-01-411527117, про що зазначено у письмових поясненнях, що надійшли до суду 14.04.2026. Також з пояснень вбачається, що на підставі Акта перевірки на адресу ТОВ «Лихачовський елеватор» було надіслане податкове повідомлення-рішення від 20.03.2026 року № 25734000701, яким зменшено суму від`ємного значення на суму 241 327 гривень за порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (копія додається). 03.04.2026 року ТОВ «Лихачовський елеватор» подало скаргу на податкове повідомлення-рішення від 20.03.2026 року № 25734000701, відповідно до статті 56 Податкового кодексу України та Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 916 від 21.10.2015 року (копія додається). Скарга на даний час не розглянута, тому рішення посадової особи Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі великими платниками податків по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення головного бухгалтера до адміністративної відповідальності вважає передчасним у зв`язку з недоведеністю факту порушення податкового законодавства та відсутністю висновку щодо результатів розгляду скарги.

Вважає, що в акті від 20.02.2026 року №103103/34-00-07-01-41527117, на який посилається посадова особа при винесенні протоколу про адміністративне правопорушення зазначені недостовірні відомості.

Отже, з наданих суду документів вбачається, що на Акт перевірки від 20.02.2026 подано заперечення, які є невід`ємною частиною акта, і результат розгляду таких заперечень суду не відомий.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литвисудом» констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відтак, для вирішення питання про наявність в діях притягуваної особи складу адміністративного правопорушення, відповідно до вимог Податкового кодексу України, у матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП має бути інформація про результат розгляду заперечень на Акт перевірки, що є невід`ємною частиною акта, повідомлення-рішення, відомості чи було оскаржене у визначений Законом термін і у визначеному Законом порядку повідомлення-рішення, ухвалене за результатами податкової перевірки.

Також звертаю увагу, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

За наведених обставин суд позбавлений можливості повно та об`єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року (з наступними змінами та доповненнями), визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Беручи до уваги викладене вище вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення повинен бути повернутий до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків - для усунення недоліків.

Керуючись ст. 256, 278 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1631 КпАП України повернути для усунення недоліків до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: М. М. Босняк