Рішення № 13599449, 25.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/51125.01.11 За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "ЕКОС" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украбразив плюс"

про стягнення 58 720,70 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Могильова Н.В. - представник за довіреністю № 7-25 від 25.11.10.

У судовому засіданні 25.01.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украбразив плюс" про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов’язань у розмірі 58720,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 28.12.2009 року між дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” в особі генерального директора Кучеренка М.А. та товариством з обмеженою відповідальністю “Украбразив плюс укладено договір оренди нежитлового приміщення № 326. Термін дії договору встановлений з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. За доводами позивача, відповідач вдався до порушення умов договору щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів, у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 55828,40 грн з червня 2010 року по вересень 2010року. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань із посиланням на п 5.2 Договору оренди позивач нарахував пеню за період прострочення у розмірі 2892,30 грн.

Ухвалою суду від 12.11.10 порушено провадження у справі № 40/511 за вказаним позовом та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.12.10.

У судове засідання, призначене на 07.12.10, з’явилися представники сторін.

Представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство “Житловик”.

За результатами розгляду клопотання та дослідження доказів наявних у матеріалах справи суд відмовив у задоволені клопотання у зв’язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, що залучений до матеріалів справи, та зазначив про неправильний розрахунок позивачем пені, надав власний розрахунок пені

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджено надані суду докази та встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки АА № 270959 з ЄДРПОУ повна назва позивача - Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”.

У судовому засіданні 07.12.10 оголошено перерву до 21.12.10 та зобов'язано позивача надати додаткові докази по справі.

У судове засідання, призначене на 21.12.10, представник Позивача з’явився, надав додаткові докази по справі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 21.12.10 відкладено розгляд справи на 18.01.11 у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у позивача.

У судове засідання, призначене на 18.01.11, представники сторін з’явились, представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі.

За результатами обговорення клопотання відповідача суд відмовив в задоволенні клопотання, в зв’язку з його необґрунтованістю.

Сторони заявили клопотання про продовження строків розгляду справи. Керуючись ст. 69 ГПК України, суд задовольнив клопотання сторін та продовжив строк розгляду спору.

У судовому засіданні 18.01.11 представник позивача повідомив суд про погашення відповідачем боргу в частині, надав платіжне доручення № 1 від 06.01.2011р., позовні вимоги підтримав. Представник відповідача підтвердив факт погашення заборгованості у розмірі 41 871,30 грн на підставі платіжного доручення, проти позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 18.01.11 оголошено перерву до 25.01.11.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

28.12.2009 між Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Украбразив плюс” (орендар) було укладено договір № 326 оренди нежитлових приміщень (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1, 1.2. договору орендодавець на підставі даного договору та акту передачі передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що розташоване по вул. Л. Курбаса, 9-в, загальною площею 225,1 кв. м. для використання його під офіс.

Спір виник в зв’язку з тим, що на думку позивача відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з червня по вересень 2010 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 55 828,40 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 01.01.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 225,10 кв. м., що знаходиться в будівлі за адресою м. Київ, вул. Л. Курбаса, 9-в.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п. 6.8. договору вбачається, що строк його дії встановлений з 01.01.2010 до 31.12.2010.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 2.1. договору загальна орендна плата по цьому договору становить 13 957,10 грн на місяць в т. ч. ПДВ 2 326,18 грн, при цьому щомісячно укладається двосторонній акт про фактичне надання-виконання послуг по оренді приміщення.

Орендар зобов‘язаний повністю щомісяця до 20 числа поточного місяця оплатити отриманий рахунок, незалежно від фінансових результатів господарської діяльності (п. 2.2. договору).

В матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені їх печатками акти про надання-використання послуг по оренді приміщення за період з січня по липень 2010 року.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання за договором оренди № 326 від 28.12.09, в той час як надані позивачем докази свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення орендних платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день звернення позивача до суду складала 55 828,40 грн.

У судовому засіданні відповідачем було надано копію платіжного доручення №1 від 06.01.2011 року, з якого вбачається, що 06.01.2011 року відповідач частково сплатив існуючу заборгованість з орендної плати в сумі 41 871,30 грн.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд припиняє провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з червня по серпень 2010 року в розмірі 41 871,30 грн у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 13 957,10 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 892,30 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату платежів орендар повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд не погоджується з розрахунком пені здійсненим позивачем, оскільки позивач нараховує пеню за період червень-вересень 2010 (122 дні) на суму боргу в розмірі 55 828,40 грн, тоді як борг в розмірі 55 828,40 грн виник лише в вересні 2010 року.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача. Оскільки згідно умов договору орендна плата має бути сплачена до 20 числа поточного місяця, то початок перебігу прострочення починається з 21 числа відповідного місяця.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Враховуючи, що позивачем в розрахунку пені зазначено кількість днів прострочення –122 та період червень-вересень 2010, а клопотання про нарахування штрафних санкцій на пізнішу дату відповідач не заявляв, то відповідно до ст. 83 ГПК України суд вважає, що стягненню підлягають штрафні санкції, нараховані на суму основного боргу в період з 21.06.2010 по 30.09.2010 (102 дні).

Судом здійснено перерахунок розміру пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

13957.1021.06.2010 - 07.07.2010179.5000 %0.052 %123.51

13957.1008.07.2010 - 20.07.2010138.5000 %0.047 %84.51

27914.221.07.2010 - 09.08.2010208.5000 %0.047 %260.02

27914.210.08.2010 - 20.08.2010117.7500 %0.042 %130.39

41871.321.08.2010 - 20.09.2010317.7500 %0.042 %551.21

55828.421.09.2010 - 30.09.2010107.7500 %0.042 %237.08

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 386,72 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив заборгованість в сумі 41871,30 грн. після звернення позивача з позовом.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Украбразив плюс” (04071 м. Київ, вул. Оболонська, буд..6, ідентифікаційний номер 36336461) на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення “ЕКОС” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”(01021 м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) 13 957 (тринадцять тисячі дев’ятсот п’ятдесят сім) грн 10 коп. - основного боргу; 1 386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн 72 коп. - пені; 572 (п’ятсот сімдесят дві) грн 15 коп. - витрат по сплаті державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості на суму 41871,30 грн. провадження припинити.

4. В частині позовних про стягнення пені в сумі 1 505,58 грн відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 25.01.2011р.