Рішення № 135994051, 24.04.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/6735/24

2-др/705/9/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Кравченка Романа Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 705/6735/24 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувала на розгляді цивільна справа № 705/6735/24 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.03.2026 відмовлено у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини задоволено. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 196 гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 11.01.2025, і до досягнення дитиною повноліття. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 . Вирішено питання стягнення судового збору.

30.03.2026 представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокатом Кравченком Р.М. у системі «Електронний суд» сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення, яка зареєстрована в суді 31.03.2026. У заяві зазначив, що у першій заяві по суті (зустрічній позовній заяві) до Уманського міськрайонного суду Черкаської області було подано орієнтовну суму судових витрат у суді першої інстанції, яка складала 30 000,00 гривень, що складається із витрат на правничу допомогу та витрат, пов`язаних із забезпеченням процесуальних обов`язків сторони по справі та подано докази на підтвердження вказаних витрат. За період із 10.01.2025 по 30.03.2026 сума судових витрат у процесі розгляду справи № 705/6735/24 склала 23 000,00 гривень, що підтверджується доданими документами. Під час судового розгляду у суді першої інстанції 18.03.2026, ним у відповідності до статті 141 ЦПК України у судових дебатах зроблено відповідну заяву із подальшим поданням відповідних доказів на понесення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. На підставі викладеного, фактичні судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом даної справи складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 36 500 гривень. При цьому просив врахувати, що із першою заявою по суті, зустрічним позовом про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини разом із батьком до суду вже подавалися документи, які підтверджують витрати на суму 13 500,00 гривень. Верховний Суд у справі № 727/4597/19 визначив перелік та види документів, які мають враховуватися судами, як належні та допустимі докази підтвердження понесених учасником витрат на професійну правничу допомогу. У постанові від 16.04.2020 р. у даній справі Верховним Судом зроблено висновки, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Отже, як випливає з вищевикладеної позиції Верховного Суду, видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актами виконаних робіт тощо) є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу.

Просив суд: ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36 500 гривень 00 копійок.

13.04.2026 ОСОБА_2 подано до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. У запереченнях зазначила, що подана заява не підлягає задоволенню з тих підстав, що ОСОБА_1 документально не доведено, що ним понесено саме таку суму витрат на правову допомогу, а також не надано доказів, що підтверджують неможливість надати такі докази до закінчення розгляду справи судом по суті, тобто до ухвалення рішення. Також ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження оплачених ним судових витрат, а саме: відсутній договір про надання правничої допомоги від 06.01.2025, в якому повинно було визначено порядок оплати наданих послуг адвокатом та чіткий порядок обчислення гонорару; відсутній акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, а тому у суду є підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Стаття 134 ЦПК України зобов`язує сторони подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які вони понесли або очікують понести у зв`язку з розглядом справи. Такі вимоги підтверджує й практика ВС, але такий розрахунок ОСОБА_1 також не був наданий.

У запереченні просила суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 36 500 гривень.

14.04.2026 представником ОСОБА_1 адвокатом Кравченком Р.М. у системі «Електронний суд» сформовано заперечення на клопотання ОСОБА_2 , в якому він зазначив, що заперечення ОСОБА_2 є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи і доданими документами. Посилання ОСОБА_2 на нібито відсутність підстав для компенсації витрат фактично зводяться не до спростування наданих доказів, а до їх ігнорування. Жодного належного доказу не співмірності заявлених витрат або відсутності їх у зв`язку з розглядом справи заперечення не містить. Натомість подані заявником документи підтверджують як сам факт надання правничої допомоги, так і її обсяг, вартість та оплату.

Просив суд: відхилити заперечення ОСОБА_2 на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу; заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити; ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 500 гривень 00 копійок.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко Р.М. у судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив суд її задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 36 500 гривень ним були подані усі докази, які підтверджують сам факт надання правничої допомоги та її обсяг, вартість та оплату. ОСОБА_2 не зазначено жодного доказу не співмірності заявлених ним витрат або їх відсутності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити

ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що вона не визнає вимоги заяви та просила суд відмовити в її задоволенні.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Бурлака В.І. у судовому засіданні підтримала подані ОСОБА_2 письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Як на підставу заперечень проти задоволення заяви послалася на постанову Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18. Також зазначила, що всупереч ч. 1 ст. 246 КК України представником ОСОБА_1 адвокатом Кравченком Р.М. не надано доказів поважності причин не подання доказу розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів. Вважала, що винагорода адвокату має бути співмірна зі складністю справи, тому підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи № 705/6735/24 та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд доходить таких висновків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 705/6735/24 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2026 року відмовлено у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини задоволено. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 196 гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 11 січня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачений ним судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 у даній цивільній справі представляв адвокат Кравченко Р.М.

Судом установлено, що представником ОСОБА_1 адвокатом Кравченком Р.М. у зустрічній позовній заяві було подано орієнтовну суму судових витрат, яка склала 30 000,00 гривень.

Також до закінчення судових дебатів адвокатом Кравченком Р.М. зроблено заяву щодо подання доказів про понесення судових витрат після розгляду справи, у визначений ЦПК України строк, про що також зазначено у рішенні від 27.03.2026.

Сама ж заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу разом із відповідними доказами подана представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвокатом Кравченком Р.М. через систему «Електронний суд» 30.03.2026.

Отже, вимога щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу була заявлена адвокатом до закінчення судових дебатів, а заява про ухвалення додаткового рішення суду разом із доказами подана 30.03.2026, що відповідає нормам ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 надавалась правнича допомога адвокатом Кравченком Р.М., який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧР № 001231 від 02.12.2019, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 02.12.2019 № 380, та останній представляв інтереси позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 за Договором про надання правничої допомоги № 06-01/25 від 06.01.2025.

У Додатковій угоді № 1 від 10.01.2025 до договору № 06-01/25 про надання правничої допомоги від 06.01.2025 та Акті прийому-передачі наданих послуг (робіт) до договору № 06-01/25 про надання правничої допомоги від 06.01.2025 наведено конкретний перелік наданих клієнту послуг на загальну суму 13 500 грн.

Відповідно до Довідки про отримання коштів за вих. № 1001/01-01 від 10.01.2025 адвокатом Кравченком Р.М. 10.01.2025 отримано від клієнта ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 13 500 гривень у готівковій формі, на виконання умов укладеного Договору про надання правничої допомоги від 06.01.2025, Додаткової Угоди № 1 від 10.01.2025 до договору про надання правничої допомоги від 06.01.2025 та згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 10.01.2025. Сплачена сума коштів також підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 10-01/25 від 10.01.2025 на суму 13 500 гривень. Отже, витрати на правничу допомогу у сумі 13 500 грн документально підтверджені.

У Додатковій угоді № 2 від 13.03.2026 до договору № 06-01/25 про надання правничої допомоги від 06.01.2025 та Акті прийому-передачі наданих послуг (робіт) до договору № 06-01/25 про надання правничої допомоги від 13.03.2026 наведено конкретний перелік наданих клієнту послуг на загальну суму 23 000 грн.

Відповідно до Довідки про отримання коштів за вих. № 3003/01-01 від 30.03.2026 адвокатом Кравченком Р.М. 30.03.2026 отримано від клієнта ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 23 000 гривень у готівковій формі, на виконання умов укладеного Договору про надання правничої допомоги від 06.01.2025, Додаткової Угоди № 2 від 30.03.2026 до договору про надання правничої допомоги від 06.01.2025 та згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 30.03.2026. Сплачена сума коштів також підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 30-03/26 від 30.03.2026 на суму 23 000 гривень. Таким чином, витрати на правничу допомогу у сумі 23 000 грн також документально підтверджені.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

ОСОБА_2 на вказану заяву про ухвалення додаткового рішення подано до суду заперечення, яке нею та її представником Бурлакою В.І. підтримано у судовому засіданні, у якому вона просила суд відмовити у задоволенні заяви з підстав того, що Матвієнком О.М. документально не доведено, що ним понесено саме таку суму витрат на правничу допомогу та не надано доказів, що підтверджують неможливість надати такі докази до закінчення розгляду справи по суті, тобто до ухвалення судового рішення.

Представником ОСОБА_2 адвокатом Бурлакою В.І. у судовому засіданні звернуто увагу суду на не співмірність витрат на адвоката та відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

На переконання суду, ОСОБА_2 та її представник не були позбавлені права змагатися з ОСОБА_1 з приводу розміру витрат на правничу допомогу, однак хоча і заперечували проти визначеного розміру, проте не навели аргументів, у чому полягає надмірність заявленої суми.

У п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адвокатом Кравченком Р.М. надано докази на підтвердження витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд враховує затрачений сторонами час, співмірність наданої правничої допомоги та гонорару, а також складність справи та доходить висновку, що із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн, тому заяву належить задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 133-141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 705/6735/24 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради; Черкаська область, м. Умань, пл. Соборності, 1, код ЄДРПОУ 04061613.

Суддя О.І.Єщенко