Постанова № 135993851, 13.04.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/322/26

Провадження № 3/630/89/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 квітня 2026 рокум. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, яка надійшла з Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Люботин Харківської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, розлученої, працюючої на посаді лікаря в КПН «Міська клінічна лікарня № 27» Харківської міської ради, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 12 березня 2026 року приблизно о 23-00 год. за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство економічного характеру по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виганяла сина з будинку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного у протоколі правопорушення визнала частково та пояснила, що дійсно проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , і разом з нею проживає її син ОСОБА_3 , який зареєстрований в цьому будинку як ВПО, та колишній чоловік ОСОБА_4 . Місце проживання сина разом з нею було визначено рішенням суду про розірвання шлюбу. Ввечері 12 березня 2026 року у неї виник конфлікт з сином по причині того, що син її не слухає, погано вчиться, і вона намагалася розмовляти з приводу дисципліни та харчування сина. До конфлікту призвела саме реакція сина на її слова, бо син почав смикати її за волосся та навіть вирвав трохи волосся. Ставлення сина до неї її розлютило і вона почала вимагати, що син негайно поїхав жити до свого батька в квартиру, яка знаходить в Харкові, на ОСОБА_5 . Присутній в будинку ОСОБА_4 почав захищати їх сина, та пояснював, що не варто нікуди їхати, вже ніч. Тоді вона почала вимагати, аби вони вдвох покинули її будинок, та викликала поліцію.

В судовому засіданні малолітній ОСОБА_2 в присутності законного представника ОСОБА_4 відмовився від пояснень про те, що сталося 12 березня 2026 року приблизно о 23-00 год. в будинку, де він проживає.

Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 12 березня 2026 року пізно ввечері за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживає з сином та колишньою дружиною, відбувся конфлікт між сином ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_1 по причині поведінки сина, який не належно сприймає піклування батьків про нього, відмовляється навчатися, харчуватися, та який бажає проводити час на свій розсуд, віддаючи перевагу малюванню. Під час конфлікту ОСОБА_1 дійсно вимагала від сина виїхати з її будинку, але він намагався захистити сина, бо було вже пізно, і вночі не варто було взагалі куди-небудь їхати.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у разі вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 09 серпня 2013 року Дзержинським відділом державної РАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_2 на родився ІНФОРМАЦІЯ_3 , і на даний час є малолітнім, його батьками являються ОСОБА_4 і ОСОБА_1 .

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 25 квітня 2023 року, ухваленим в справі № 630/261/23, був розірваний шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , з одночасним визначенням місця проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Людина, що чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права й свободи.

Протоколом про адміністративне правопорушення ВБА № 203577 від 13 березня 2026 року підтверджується те, що ОСОБА_1 виганяла свого сина ОСОБА_2 з будинку о 23-00 год. 12 березня 2026 року.

В письмових поясненнях від 12 березня 2026 року, складених на окремому аркуші, ОСОБА_4 , вказав, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з колишньою дружиною ОСОБА_1 і сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та підтвердив, що 12 березня 2026 року приблизно о 23-00 год. колишня дружина ОСОБА_1 влаштувала сварку та намагалась вигнати з дому їх спільного сина ОСОБА_2 , який перебував в своїй кімнаті та вже спав. Але він, ОСОБА_4 , намагався їй завадити, та відштовхнув її.

Дослідженні судом докази в їх сукупності підтверджують те, що 12 березня 2026 року ОСОБА_1 були вчинені умислі дії, направлені на позбавлення малолітньої дитини право користування житлом в будинку, яким володіє ОСОБА_1 , та в якому вона повинна відповідно до рішення суду забезпечено проживання свого сина; і що з огляду на час доби 23-00 год., малолітньому ОСОБА_2 була завдана школи психічному здоров`ю через реальні побоювання залишитися без житла.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій економічного характеру, внаслідок чого малолітня дитина ОСОБА_2 міг бути позбавлений житла, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

При накладенні стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність для ОСОБА_1 , суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі поваги до правил співжиття в сім`ї та в суспільстві на принципі поваги до дитини, застереження щодо необхідності виконання батьківських обов`язків по вихованню та розвитку дитини, а також запобігання вчиненню побідних правопорушень в майбутньому, суд застосовує до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі передбаченому санкцією статті, що буде достатнім для досягнення вказаних цілей.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Враховуючи відсутність випадків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення побідних правопорушень протягом минулого календарного року, суд не вбачає необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 510 (Триста сорок) грн. 00 коп. (Одержувач ГУК Харків обл/МТГ Люботин, код ЄДРПОУ 37874947, р/р UA328999980313050106000020645 банк одержувача Казначейство України, код бюджетної класифікації 21081100).

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 1020 (Одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави (р/р: UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк Казначейство України, код бюджетної класифікації 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим апеляційної скарги до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя О. О. Малихін