Рішення № 135972523, 21.04.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/250/26

Провадження № 2/630/309/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Нерубацької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу № 630/250/26 (провадження №2/630/309/26) за позовною заявою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 3539946 від 13 жовтня 2020 року в загальному розмірі 22119,04 грн, судового збору у розмірі 3028,00 грн, витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

встановив:

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» Ушакевич М.П. зазначила, що 13 жовтня 2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3539946. Відповідно до умов Договору сума позики 7600,00 грн., строк кредитування 30 днів, базова процентна ставка 1,6 %.

10 липня 2020 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10072020

30 червня 2021 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №119 за договором факторингу № 10072020, відповідно до котрого право вимоги за Договором позики № 3539946 від 13 жовтня 2020 року, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал`Та оскільки відповідач свої зобов`язання за договором кредиту та страхування не виконує, це спонукало позивача звернутися до суду з даним позовом.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №3539946 від 13 жовтня 2020 року станом на 30 червня 2021 року (дата відступлення права вимоги) становить 22119,04 грн , яка складається з: - заборгованості за основним боргом 7600,00 грн; - заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 14519,04 грн.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року будо відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України суд при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а також заслуховує усні пояснення сторін та показання свідків.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але в позові зазначила про можливість розгляду справи без участі представника позивача та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 була викликана шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження та судової повістки на електронну адресу, зазначену нею при укладанні кредитного договору. Але відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причини її неявки суду невідомі, відзив на позов нею не поданий. Суд, зі згоди представника позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному судовому засіданні та на підставі наявних в ній матеріалів.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2020 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3539946 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 7600 грн, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми позики. Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною Базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних Процентів 0,64% в день.

Сторонами відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7% в день.

Згідно з п. 5 Договору кредиту визначено, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційнотелекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Відповідно до п.8.4 Правил якщо під час дії особливих умов виконання Договору, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності (у тому числі право сплати Процентів акційних), Позичальник порушить взяті на себе договірні зобов`язання, такі особливі умови виконання Договору втрачають силу, що означає, що нараховані згідно умов Договору Проценти підлягають сплаті Позичальником в повному об`ємі за весь період дії Договору згідно умов Договору і незалежно від пропонованих особливих умов Програми лояльності.

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 7600 грн строком на 30 днів, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора , що повністю відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір позики № 3539946 від 13 жовтня 2020 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 7600 грн строком на 30 днів, а Позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідачем вживалися заходи щодо погашення заборгованості, за відсотками та 11 листопада 2020 року сплатила 1410,58 грн., які спрямовані первісним кредитором на погашення відсотків.

Згідно п. 7 Правил, Позичальник має право подовжити строк користування Позикою (далі - Пролонгація). За подовження строку користування Позикою, Позичальник сплачує Товариству Проценти на умовах, обраних Позичальником для здійсненння певного виду Пролонгації. Умови Пролонгації вказуються в Особистому кабінеті Позичальника на Сайті. При цьому, розмір Процентів, що сплачує Позичальник для оформлення Пролонгації визначаються виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі позики та кількості днів, на яку Позичальник бажає оформити Пролонгацію. Товариство на власний розсуд може застосувати до певного виду Пролонгації програму лояльності та запропонувати Позичальнику знижену процентнтну ставку для оформлення Пролонгації. У будь-якому випадку, нарахування Прооцентів та їх перерахунок здійснюється на умовах, передбачених Договором позизики та цими Правилами. У Товариства визначає, які Пролонгації є: може види бути декілька видів Пролонгації. Товариство самостійно визначає, які види Пролонгації доступні позичальнику.

Види пролонгації: Пролонгація з оплатою Процентів у фіксованому розмірі за конкреретний період часу (наприклад, з оплатою Процентів за подовження строку ккористування Позикою на 7/15/30 календарних днів); 7.4 4.2. Пролонгація з оплатою Процентів на певний строк, який ррозраховується пропорційно розміру сплачених Позичальником грошових кооштів до розмірУ Процентів за один день користування Позикою, визначеногого відповідно до Договору позики та цих Правил. У разі, якщо Позичальник не сплатив Заборгованість в повному обсязі та/або не оформив Пролонгацію, вважається що Позичальник почав корисистуватися Позикою понадстроково. Позичальник має право подовжити строк користування Позикою необмежену кількість разів. При кожному подовженні строку користування Позикою, змінюєтьься кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позикки на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення Пролонгаціції, на електронну адресу Позичальника, яку Позичальник зазначив як контактну прпри реєстрації на Сайті, Товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового Строку Позики, кінцевої дати Строку позики, розміру ру Заборгованості повернення Позичальником. Крім цього, інформація щодо нової кінцевої дати Строку Позики та розміру Заборгованості доступна Позичальникку в Особистому до кабінеті.

Як вбачається з розрахунку позичальником внесено 11 листопада 2020 року платіж зі сплати відсотків та протягом наступних 30 днів первісний кредитор нараховував відсотки за пільговою ставкою, та такі дії можна вважати пролонгацією строку кредитування.

Позивачем не надано доказів того, що позичальником в подальшому вживалися заходи, спрямовані на пролонгацію строку кредитуванню.

Таким чином стягненню з відповідача підлягають % за користування кредитом в розмірі 1459,20 (7600,00,00 х0,640 %х30=1459,20)

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України божник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Положенням ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

10 липня 2020 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», як новий кредитор за Договором кредиту, набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 ..

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за договором позики в розмірі 9059,20 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7600,00 грн., заборгованості за відсотками - 1459,20 грн.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

На підтвердження надання правничої допомоги, представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, витяг з акту №97 про надання юридичної допомоги від 24 грудня 2025 року. З представлених позивачем документів вбачається, що вартість наданих послуг становить 7000, 00 грн.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04 жовтня 2021 року № 640/8316/20, від 21 жовтня 2021 у справі №420/4820/19, від 17 січня 2024 року у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності та є подібною до інших аналогічних позовів фінансових компаній зі стягнення заборгованості за кредитними договорами, те, що адвокатом не проводилися додаткові розрахунки у справі, а також, що в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика; час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в описі дій вчинених у якості надання правової допомоги; виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, є вочевидь завищеним, а тому суд приходить до висновку про те, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв`язку зі зверненням з позовом до суду, а саме судовий збір в сумі 1091,58 грн. (9059,20:22119,04=0,41; 0.41х2662,40=1091,58).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625-627, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 81, 141, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором позики № 3539946 від 13 жовтня 2020 року в загальному розмірі 9059,20грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 1091,58 грн. та витрати на правничу допомогу 3000,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 39992082, юридична адреса: 04071, м. Київ, вул.. Набережно-Лугова,8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. О. Малихін