Рішення № 13599345, 02.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.2011 Справа № 18/106

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробництво сітки „Жест”, м. Сімферополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Воля”, м. Ужгород

про стягнення 21 289 грн.,

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача –Чупріна Г.М., довіреність від 25.01.2011 року;

Відповідача –не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробництво сітки „Жест”, м. Сімферополь заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Воля”, м. Ужгород про стягнення 21 289 грн.

Позивач звернувся з позовними вимогами та просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема вказує, що на підставі видаткових накладних № РН-0000282 від 02.06.2010р. та №РН-0000315 від 14.06.2010р. позивачем було поставлено відповідачу металеві вироби на загальну суму 20 491,94 грн., проте, відповідач за поставлений товар оплати не провів. При цьому стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами, в тому числі письмово щодо проведенні розрахунку за поставлений товар, однак ТОВ „Воля” на вказані вимоги в установленому порядку не відреаговано, розрахунку не проведено. Зважаючи на це, позивач провів нарахування індексу інфляції та трьох відсотків річних і просить стягнути суму 21 289,70 грн., в тому числі 20 491,94 грн. –основного боргу, 696,71 грн. –інфляційних втрат та 101,05 грн. –трьох відсотків річних.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позов підтримала у повному обсязі та наполягає на задоволенні позову та вирішенні спору по суті.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на адресу вказану позивачем, в тому числі підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 16.12.2010 року та 05.01.2011 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відміткою про отримання). Проте, незважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи з мотивів забезпечення процесуальних прав сторін, відповідач своїми процесуальними правами не скористався, у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами докази та документи не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 02.02.2010 року у справі № 18/106

суд встановив:

Згідно узгоджених сторонами видаткових накладних № РН-0000282 від 02.06.2010р. та №РН-0000315 від 14.06.2010р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 83 від 02.06.2010 року та №88 від 11.06.2010 року, податкових накладних №428 від 02.06.2010р. та №459 від 14.06.2010р., а також рахунками –фактурами №СФ-0000214 від 02.06.2010р. та №СФ-0000239 від 14.06.2010р. (а.с.30-37) Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробництво сітки „Жест” повністю доведено відпуск та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Воля” товару на загальну суму 20 491 грн. 94 коп.

У зв’язку з не оплатою за поставлений товар, 01.09.2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією, якою повідомлено про наявність заборгованості за відпущений товар на суму 20 491,94 грн. та заявлено вимогу щодо її оплати, проте відповідач на вказану вимогу належним чином не відреагував, борг не погасив (а.с. 38-41). У ході судового розгляду уповноважений представник позивача в підтвердження вказаних обставин додатково подав лист відповідача яким підтверджено заявлену до стягнення заборгованість та гарантовано його оплату до 20.01.2011 року, поряд з цим вказав, що відповідачем борг станом на даний час не погашено, тому наполягає на вирішенні спору по суті.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення непогашеної заборгованості за відпущений товар в сумі 20 491,94 грн. належним чином доведена матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не спростована та не заперечена.

Статтею 11 ЦК України регламентовано, що цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки. Аналізуючи дійсні обставини справи суд дійшов висновку, що цивільні відносини сторін характеризуються, як правовідносини з приводу виникнення зобов’язань внаслідок вчинення правочину поставки (ст. 712 ЦК України). Згідно зі ст. 509 зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку в порядку, за даних обставин, визначених ч.2 ст. 530 ЦК України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 20 491,94 грн. заборгованості за поставлений товар.

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов’язань покликаючись положення закону позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача сум 696,71 грн. –інфляційних втрат та 101,05 грн. –трьох відсотків річних за прострочення оплати поставленого товару.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 02.02.2010 року у справі № 18/106

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги, обґрунтовані Законом, належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Воля”, м. Ужгород, вул. Транспортна, 18 Б (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13592462) на користь „Виробництво сітки „Жест”, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, б. 4, кв. 37 (код ЄДРПОУ 36394078) суму 21 289 (Двадцять одна тисяча двісті вісімдесят дев’ять) грн. 70 коп., а також суму 212 (Двісті дванадцять) грн. 89 коп. держмита та 236 (Двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 02.02.2010 року.

Суддя В.Кривка