Рішення № 135992343, 24.04.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/78/26

Провадження № 2/670/171/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал банк» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

11.02.2026 до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.06.2023 у розмірі 21740,65 грн та суму сплаченого судового збору 3328,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.06.2023 ОСОБА_3 встановила мобільний додаток monobank, пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів підписала анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Зазаначає, що положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву клієнт ознайомилася та погодилася з наступним, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність (п. 5. анкети-заяви).

Пунктом 1 Запевнення відповідач підтвердила: - отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; - ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; - укладання договору; - зобов`язався виконувати умови договору; - підтвердила, що інформація передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» йому надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.

Пунктом 2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг Monobank, відповідач просила встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % в місяць з першого дня користування кредитом.

Пунктом 3 Запевнення визнала, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в договорі та тарифах. Відповідач беззастережно погодилася з тим, що: - банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати дозволеного кредитного ліміту; - про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє відповідача шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Зазначає, що на підставі укладеного договору та вищезазначених пунктів відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 12000,00 грн.

Отже, АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Однак станом на 29.07.2024 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 розділу ІІ умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Позивач 29.07.2024 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 28.08.2024 став у формі «на вимогу».

Відповідач не погасила своєчасно заборгованість, не сплатила щомісячні мінімальні платежі, в результаті чого станом на 05.10.2025 заборгованість відповідача за договором складає 21740,65 грн, з яких: 21740,65 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, тому банк змушений звернутись в суд.

Рух справи в суді та позиція сторін у справі

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності здійснив запит до Віньковецької селищної ради Хмельницької області щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.

Відповідно до відповіді Великоолександрівського старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 4 від 13.02.2026 (вх. 16.02.2026) ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 , у зв`язку із одруженням. Дана громадянка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , однак не проживає за вказаною адресою.

Ухвалою суду від 17.02.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.03.2026 о 10 год 30 хв. Цією ж ухвалою надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

20.02.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 про витребування доказів необхідних для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а саме просить суд витребувати з відділу реєстрації актів цивільного стану інформацію про зміну прізвища ОСОБА_3 на « ОСОБА_4 ».

Ухвалою суду від 12.03.2026 за клопотання представника позивача постановлено витребувати з Деражнянського відділу ДРАЦС інформацію щодо зміни прізвища ОСОБА_3 на прізвище ОСОБА_4 , судове засідання відкладено на 03.04.2026.

Витребувані документи надійшли до суду 31.03.2026.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 14 год 00 хв 24 квітня 2026 року не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача Мєшнік К.І. при подачі позову заявив клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові конверти повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань до суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Враховуючи пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024 року, згідно якої вказано, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду у встановлений судом строк не надала, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з тим, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Ухвалою суду від 24.04.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 28.06.2023 відповідач ОСОБА_3 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с.12).

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають договір про надання банківських послуг (а.с.12-16, 19-30).

Крім того, підписуючи цю анкету-заяву ОСОБА_3 просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я № НОМЕР_1 , встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку та у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом, що підтверджується копією вищевказаної анкети-заяви.

На етапі реєстрації відповідача за допомогою смартфону клієнта здійснюється генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів), яка буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення усіх дій.

Згідно із п. 4 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Моnоbаnk», яка підписана клієнтом цифровим власноручним підписом при укладанні договору, сторонами засвідчено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (який знаходиться в Анкеті-заяві), який буде використовуватися УЕП для вчинення правочинів та платіжних операцій.

На підставі вищезазначеного умовами договору про надання банківських послуг «Моnоbаnk», а саме розділом 6 Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів Моnоbаnk/Universal Bank, сторонами погоджується порядок використання удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до п. 6.4., 6.5., 6.6. Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», під удосконаленим електронним підписом розуміється вид електронного підпису, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. Удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа.

Генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону клієнта, на якому встановлений мобільний додаток лише після ідентифікації клієнта з використанням смартфону клієнта. Згенерований особистий ключ клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі.

Відкритий ключ розміщується в анкеті-заяві, яка підписується клієнтом (а.с.23).

З урахуванням викладеного, електронний підпис, що використовується за укладеним із клієнтом договорами про надання банківських послуг «Моnоbаnk» за своєю суттю є удосконаленим, тобто не базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

На підставі підписаного клієнтом договору було відкрито рахунок платіжним засобом якого є картка міжнародної платіжної системи Mastercard, а саме рахунок № НОМЕР_1 платіжним засобом якого була чорна картка monobank НОМЕР_2 з терміном дії до 06/28 року.

Згідно з пунктом 2.9. Розділу ІІ Умов, визначено, що достроковий перевипуск картки здійснюється, зокрема за ініціативою Банку у разі заміни Банком платіжної системи, в межах якої здійснюється емісія відповідного типу (виду) платіжних карток.

Банком було прийняте рішення щодо зміни умов співпраці з міжнародною платіжною системою Mastercard стосовно роздрібних карток monobank.

Відтак, 18.12.2023 року Банком був здійснений випуск картки на платіжну систему Visa з номером НОМЕР_3 та строком дії до 07/28 за відкритим рахунком, платіжним засобом якого була вищевказана картка міжнародної платіжної системи Mastercard. При цьому вищезазначений рахунок за карткою залишився незмінним.

На виконання умов укладеного договору та вищезазначених пунктів відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 12000,00 грн, що підтверджується довідкою про розмір встановленого ліміту (а.с.18).

Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 05.10.2025 на ім`я ОСОБА_3 в банку відкрито рахунок № НОМЕР_1 та була емітована картка № НОМЕР_3 (а.с.17).

Відтак, АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 28.06.2023 (а.с.9) та випискою з банку про рух коштів по картці (а.с.11).

Відповідно до п. 5.11 Розділу ІІ Умов та правил, клієнт зобов`язаний сплачувати банку щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу у розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.

Згідно з тарифами банку, розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості). Також передбачений розмір комісії (а.с. 26-27).

За порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок невнесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії пільгового періоду за карткою (п. 5.15 Розділу ІІ Умов та правил).

Відповідно до п 5.16 Розділу ІІ Умов та правил у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0, 00001 % річних.

Відповідно до п. 5.22 Розділу ІІ Умов та правил кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Станом на 29.07.2024 прострочене зобов`язання ОСОБА_3 зі сплати мінімального щомісячного платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі п. 5.16 Умов та правил відбулося істотне порушення ним як клієнтом зобов`язань. Уся заборгованість за кредитом стала простроченою та відповідно до п. п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору утворилася заборгованість, яка станом на 05.10.2025 становила 21740,65 грн, в тому числі: - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом 21740,65 що підтверджується розрахунком заборгованості за договором (а.с. 9).

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення договору про надання споживчого кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 12000,00 грн, за яким відповідач має можливість використовувати ліміт частинами з правом подальшого використання вільного залишку ліміту, а уразі повного повернення коштів до закінчення строку кредитування повторно отримати кредит (зняти кошти) в межах ліміту.

При цьому спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Судом під розгляду справи також встановлено, що відповідач змінила прізвище.

Так, відповідно до відповіді Великоолександрівського старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 4 від 13.02.2026 (вх. 16.02.2026) ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 , у зв`язку із одруженням. Дана громадянка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , однак не проживає за вказаною адресою (а.с.48).

Ухвалою суду від 12.03.2026 за клопотання представника позивача постановлено витребувати з Деражнянського відділу ДРАЦС інформацію щодо зміни прізвища ОСОБА_3 на прізвище ОСОБА_4 .

Відповідно до відповіді Деражнянського відділу ДРАСЦ за результатами перевірки в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наявний актовий запис про шлюб №892 від 15.06.2024 на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.77).

Беручи до уваги наведене вище, судом враховує, що належним відповідачем у даній справі є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосоване судом законодавство

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 524/5556/19 від 12.01.2021 року, № 732/670/19 від 09.09.2020 року, № 404/502/18 від 23.03.2020 року, №127/33824/19 від 07.10.2020 року, № 561/77/19 від 16.12.2020.

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції Закону, що діяла на момент укладення договору) відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Пунктом 44 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (в редакції Закону, що діяла на момент укладення договору) удосконалений електронний підпис визначено як електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (в редакції Закону, що діяла на момент укладення договору) електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (в редакції Закону, що діяла на момент укладення договору) (надалі - Закон).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

За загальними правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ «Універсал Банк», заповнила і підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем з використанням цифрового власноручного підпису, також вказана анкета-заява в такому ж порядку підписана представником банку, який здійснив ідентифікацію та верифікацію клієнта.

Судом також враховано, що підписання документів цифровим власноручним підписом узгоджується Постановою НБУ від 13.12.2019 №151 та ст. 207 ЦК України. Відповідно до п. 6 Постановою НБУ від 13.12.2019 №151 цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис та прирівнюється до власноручного підпису. Використання цифрового власноручного підпису не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.

Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

У іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст.204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсними.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, пільговий період за користування кредитними коштами, що складає до 62 днів та процентну ставку за користування кредитом в розмірі 3,1% на місяць.

У п. 4 анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним їй відкритим ключем, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

З врахуванням викладеного, судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір, погоджено розмір базової процентної ставки за користування кредитними коштами, оскільки як слідує з підписаної позичальником анкети-заяви, в ній визначено пільговий період за користування кредитними коштами, що складає до 62 днів та процентну ставку 3,1% на місяць у разі виходу за пільговий період.

Таким чином, при укладенні кредитного договору сторони погодили розмір базової процентної ставки за кредитом.

Оскільки в анкеті-заяві сторонами було погоджено відсоткову ставку за користування кредитними коштами у розмірі 3,1% (або 37,2% річних) у разі виходу за пільговий період та неповернення кредитних коштів протягом цього пільгового періоду, тому визначаючи суму заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), позивач враховував поточну процентну ставку в розмірі 37,2% та проводив погашення відсотків шляхом списання кредитних коштів.

З наданого банком розрахунку заборгованості, виписки щодо руху коштів по картці вбачається, що відповідач ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами, тому станом на 05.10.2025 відповідач має заборгованість за кредитним договором від 28.06.2023 у розмірі 21740,65 грн, що підтверджується випискою про рух коштів по картці та розрахунком заборгованості.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 розпоряджатись кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відтак, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 21740,65 грн.

Судові витрати у справі.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, о підтверджується відповідними платіжними документами (а.с.6, 41).

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 328,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. 205, 207, 525-527, 530, 626-629, 638-639, 1048-1049, 1056-1 ЦК України, ст.2, 4, 12, 13,76, 80-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 280-285, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28.06.2023 у розмірі 21740,65 грн (двадцять одну тисячу сімсот сорок гривень шістдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Є. Голуб