Рішення № 135991773, 16.04.2026, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/967/25

Провадження №2/525/44/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.

секретаря судового засідання Корж Т.Ю.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стахурлова І.І.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання права спільної власності на житлову квартиру в порядку спадкування за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом про визнання права спільної власності на житлову квартиру в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , вони прийняли в установленому законом порядку спадщину після його смерті.

До складу спадкового майна увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Нотаріус усно відмовив позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, а тому позивачі вимушені звертатися до суду за захистом своїх прав.

08.09.2025 судом було відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 08.10.2025, відповідачу направлено копію позову з додатками, роз`яснено порядок та строки подання відзиву на позов ( а.с. 24).

Згідно ухвал від 08.10.2025 та від 04.11.2025 судом було витребувано додаткові докази по справі, продовжено строк підготовчого провадження у справі ( а.с. 37, 65-66).

23.10.2025 та 18.11.2025 на адресу суду надійшли витребувані судом докази.

01.12.2025 судом приєднано до матеріалів справи додаткові докази за клопотанням позивача ОСОБА_3 ; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , направлено їй копію позовної заяви, роз`яснено право подати пояснення щодо позову ( а.с. 113-114).

05.01.2026 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 29.01.2026 (а.с. 132).

Розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Повідомила суду, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , вона та інші позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживали разом із ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_6 склав заповіт, відповідно до якого вона, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями вказаної квартири по 1/3 частині, кожен. Квартира належала ОСОБА_6 , він придбав її будучи членом кооперативу «Олімпійський».

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Стахурлов І.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити. Пояснив суду, що право спадкодавця на квартиру підтверджується долученим до матеріалів справи ордером. Власник, за життя розпорядився належним йому майном та склав заповіт, згідно якого заповів належну йому квартиру позивачам, що підтверджує той факт, що останній був власником вказаної квартири. Позивачі прийняли спадщину у встановленому порядку, усно зверталися до нотаріуса, їм було роз`яснено, що для захисту своїх спадкових прав їм необхідно звертатися до суду.

Представник відповідача Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області Романенко М.О. у судовому засіданні повідомив, що відповідач не має заперечень проти заявленого позову, будинок у якому знаходиться спірна квартира не передавався на баланс органу місцевого самоврядування, орган місцевого самоврядування не претендує на спірне майно, при прийнятті рішення просив врахувати, що позивачем не надано суду для огляду оригінал довідки виданої житловим кооперативом про сплату внесків. При вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання 16.04.2026 не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач ОСОБА_3 у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі (а.с. 4-5). Позивач ОСОБА_4 подав на адресу суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі (а.с. 52).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Від ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява про відмову від спадщини на користь позивачів ( а.с. 127).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що знайома із позивачкою ОСОБА_1 більше 20 років, живуть в одному будинку. Знає, що вона оформляє право власності на квартиру. ОСОБА_8 знала, ким він доводиться позивачам, їй не відомо. Вона працювала бухгалтером у житловому кооперативі «Олімпійський», коли він створювався. Люди подавали заяви про членство, коли побудувався будинок заселялися в квартири, на квартири видавались ордери, приватизацію люди робили самі. Довідку ОСОБА_1 вона видавала, чому вона не підписана головою кооперативу, їй не відомо, можливо ОСОБА_1 не звернулася до нього для підпису. Хто був членом кооперативу, хто сплачував членські внески за квартиру АДРЕСА_1 , їй не відомо, коли вони повністю сплачені не пам`ятає, на той час велися журнали.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Стахурлова В.В., представника відповідача ОСОБА_2 , покази свідка ОСОБА_7 , вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази зібрані по справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що згідно повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.08.2025, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті селище Велика Багачка Полтавської області, актовий запис №11 ( а.с. 6).

Згідно заповіту від 11.10.1995, посвідченого державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Бутенко Л.І., зареєстрованого в реєстрі за №1978, ОСОБА_6 за життя зробив розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого належну йому на праві особистої власності кооперативну квартиру номер один, що складається з трьох кімнат та знаходиться в кооперативі «Олімпійський» смт. Велика Багачка, вул. Жовтнева, номер сімдесят один, заповідав у рівних частинах кожному: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 13).

Позивачі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 шляхом подання заяв про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи №182 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ( а.с. 86-107).

Крім позивачів спадщину після смерті ОСОБА_6 в установленому порядку, як спадкоємець за законом прийняла ОСОБА_5 , що підтверджується матеріалами спадкової справи ( а.с. 86-107).

Згідно архівного витягу №07-02-В/157 від 29.08.2025 з рішення №253 виконавчого комітету Великобагачанської районної ради народних депутатів Полтавської області від 18.10.1986 «Про розподіл житла та квартирний облік» затверджено списки житлово-будівельного кооперативу №4 «Олімпійський» для заселення 60-квартирного жилого будинку в АДРЕСА_2 , у тому числі ОСОБА_6 , 1927 р.н., бригадир ремгрупи РайСТ с. В-Багачка та члени його сім`ї дружина ОСОБА_9 , 1930 р.н., син ОСОБА_10 , квартира

АДРЕСА_3 , сім`я якого складається з 3 чоловік, видано ордер №57 на право зайняття 3 кімнат загальною площею 57,99 кв.м. в квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 14).

Відповідно до довідки від 28.08.2025 оціночна вартість об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , становить 580478,77 грн. (а.с. 10).

Згідно технічного паспорта виданого ТОВ «Миргородське бюро технічної інвентаризації» квартира за адресою: АДРЕСА_4 , складається в цілому з трьох кімнат, загальна площа 57,3 кв.м, житлова площа 35,9 кв.м (а.с. 11-12).

Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , у встановленому законом порядку не реєструвалося. Відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек відсутні ( а.с. 15).

Відповідно до довідки виданої Виконавчим комітетом Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області №2372 від 08.10.2025 згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації від 20.05.2016 за №206 вулиця Жовтнева в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області перейменована на нову назву вулиця Європейська (а.с. 74).

Суд не бере до уваги та не оцінює, як доказ у справі довідку видану правлінням ЖБК «Олімпійський» №26 від 22.04.2008, оскільки на виконання протокольної ухвали суду не був наданий її оригінал. Позивач ОСОБА_1 повідомила у судовому засіданні, що оригінал довідки відсутній, де вона знаходиться їй не відомо.

Відповідно до положень ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК Україна).

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу ( ст. 1258 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців ( ст. 1297 ЦК України).

У суді підлягає захисту не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 175/654/22.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, зазначив, що у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду.

Позивачі звертаючись до суду посилаються на неможливість оформлення спадщини у органах нотаріату, проте жодних доказів у цій частині суду не надали. Із дослідженої судом копії спадкової справи установлено, що позивачі в установленому законом порядку подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , проте в порушення вимог ст. 1297 ЦК України, із заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину за заповітом на майно померлого ОСОБА_6 позивачі не зверталися, рішень про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину нотаріусом не приймалося.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачі передчасно звернулися до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування, оскільки належними та допустимими доказами не довели, що у них існують перешкоди для оформлення права на спадщину за законом у нотаріальному порядку. Відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину у цій справі не приймалося.

Аналогічні правові висновки містяться у Постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №28/3465/21.

Щодо суб`єктного складу у даній цивільній справі, суд приходить до наступних висновків. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах №570/3439/16-ц і №372/51/16-ц).

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У даній справі предметом спору є визнання за позивачами у порядку спадкування права власності на 1/3 частину спадкового майна за кожним із позивачів, яке належало спадкодавцю.

Позивачами заявлено три окремі одна від одної позовні вимоги, кожен із позивачів просив визнати за ним право власності на 1/3 частину спадкового майна, позивачі вважали, що належним відповідачем у справі є Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області, як представник територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Із матеріалів справи об`єктивно встановлено, що спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установленому законом порядку прийняли позивачі по справі, як спадкоємці за заповітом та ОСОБА_5 , як спадкоємець за законом. Судом було залучено останню до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд приходить до переконання, що Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області не є належним відповідачем за позовною вимогою ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/3 частину спадкового майна, за позовною вимогою ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/3 частину спадкового майна, за позовною вимогою ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на 1/3 частину спадкового майна. Належними відповідачами за кожною позовною вимогою є інші спадкоємці, які прийняли спадщину в установленому законом порядку.

Ураховуючи те, що позивачами не доведено порушення їхніх прав, позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-80, 81, 83, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання права спільної власності на житлову квартиру в порядку спадкування за заповітом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;

представник позивача ОСОБА_1 : адвокат Стахурлов Ігор Іванович, адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Незалежності, 7, м. Миргород, Полтавська область, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1480 від 12.09.2007 видане Харківською обласною КДКА;

відповідач: Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044600, юридична адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

представники відповідача: ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 ;

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 .

Повне рішення суду складено 24.04.2026

Суддя Я.В. Прасол