Рішення № 135991629, 07.04.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1999/25

Провадження № 2/761/1581/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря - Сідого В.Ю.,

від відповідача - представник ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження судді Саадулаєва А.І.

Предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «Арсенал страхування» матеріальної шкоди у розмірі 550820,00 грн.

11.02.2025 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14.07.2023 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір страхування наземного транспорту № К9Н0АКS-236Е2RJ. 03.08.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2023 по справі № 757/36681/23. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СК «Саламандра», остання здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 78539,00 грн. При цьому, було сплачено частково потерпілій особі у розмірі 78861,00 грн та частково позивачу в порядку суброгації у розмірі 78539,00 грн. Отже, СК «Саламандра» виконала свій обов`язок, відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ 214969786. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню кошти в розмірі 550820,00 грн.

13.03.2025 від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються нормами чинного законодавства, а не умовами договору. Також, відповідач вважає, що на заподіювача шкоди покладається обов`язок її відшкодування саме у розмірі, визначеному відповідно до норм чинного законодавства з врахуванням вимог Методики, а не умов договору, укладеного між третіми особами. Крім цього зазначає, що при здійсненні розрахунку страхового відшкодування позивач ринкову вартість автомобіля визначав, виходячи з розміру страхової суми, яка вказана в договорі добровільного страхування наземного транспорту № K9H0AKS-236E2RJ від 14.07.2023, у розмірі 1557200,00 грн. При цьому, ринкова вартість автомобіля згідно звіту № 147-2023 про оцінку колісного транспортного засобу від 16.08.2023, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія» становить 1551536,00 грн. Тобто, в даному випадку має місце завищення позивачем розміру ринкової вартості автомобіля на момент ДТП. При цьому, залишкова вартість вказаного автомобіля взагалі не визначалася, а була врахована у розмірі 850000,00 грн відповідно до зобов`язуючої пропозиції, що суперечить вимогам закону.

17.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про призначення транспортно-товарознавчої експертизи.

21.04.2025 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення транспортно-товарознавчої експертизи.

29.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.07.2025 клопотання відповідача про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Головного сервісного центру МВС (ідентифікаційний код юридичної особи: 40109173, 04052, м. Київ, вул. Лук`янівська, буд. 62) наявну в нього інформацію щодо нового власника колісного транспортного засобу «Hyundai Tucson» номерний знак для транспортного засобу НОМЕР_1 , ідентифікаційний код транспортного засобу НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , а саме його місце реєстрації/проживання, електронну пошту, номер мобільного телефону тощо.

19.09.2025 на виконання вимог ухвали суду від 09.07.2025 з Головного сервісного центру МВС надійшла витребувана інформація.

04.12.2025 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.12.2025 клопотання відповідача про витребування доказів - задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) інформацію про транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», 2023 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який був зареєстрований 21.05.2024 на ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), а саме:

1. В якому стані, станом на момент отримання даної ухвали, перебуває транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», 2023 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , а саме: чи відновлений після ДТП даний автомобіль або перебуває у пошкодженому стані, і чи здійснювався ремонт даного транспортного засобу після ДТП.

2. У разі перебування автомобіля у невідновленому стані повідомити суду наступну інформацію:

Місцезнаходження колісного транспортного засобу марки «Hyundai Tucson», 2023 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Чи перебуває колісний транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», 2023 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , у безпосередньому володінні ОСОБА_4 .

Чи наявна технічна можливість здійснення експертом експертної установи візуального огляду колісного транспортного засобу марки «Hyundai Tucson», 2023 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Від відповідача надійшло повторне клопотання про призначення транспортно-товарознавчої експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2026 клопотання про призначення експертизи у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - залишено без задоволення.

18.02.2026 ухвалою Шевченківською районного суду міста Києва закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 07.04.2026, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Як вбачається із позовної заяви, та встановлено судом, 14.07.2023 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір страхування наземного транспорту № К9Н0АКS-236Е2RJ, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

03.08.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2023 по справі № 757/36681/23.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до рахунку № НОМЕР_5 від 02.08.2023 склала 1190732,50 грн.

Відповідно до п.п. 19.27, 19.29 Договору дана подія визнається страховим випадком - повна загибель «Повною загибеллю за Договором вважається випадок, коли вартість відновлення пошкодженого ТЗ перевищує 70% його дійсної вартості на дату настання страхового випадку...»

Таким чином, страхове відшкодування розраховується відповідно п. 19.29 Договору: 1557220,00 (страхова сума) - 850000,00 (вартість залишків) - 77861,00 (франшиза) = 629359,00 грн (страхове відшкодування).

Отже, позивач зазначає, що відповідно до умов договору страхування, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» понесло збитки в розмірі 629359,00 грн та 2000,00 грн за послуги евакуатора. При цьому, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» не претендує на компенсацію 2000,00 грн з відповідача, оскільки обов`язок відшкодувати вартість послуг евакуатора покладається на Страховика винної особи. Разом з тим, послуги евакуатора потерпілій особі вартували 3000,00 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СК «Саламандра» (поліс 214969786, ліміт відповідальності 160000,00 грн, франшиза 2600,00 грн) ПрАТ «СК «Саламандра» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 78539,00 грн, з розрахунку: 160000,00 грн (ліміт відповідальності) - 2600,00 (франшиза за полісом 214969786) - 78861,00 грн (франшиза по договору № K9H0AKS-236E2RJ та 1000,00 грн послуги евакуатора).

Страхувальнику (потерпілій особі) було заподіяно матеріальний збиток в розмірі 1190732,50 грн (вартість відновлювального ремонту). При цьому, позивач не здійснив останньому виплату франшизи в розмірі 77861,00 грн, та не доплатив 1000,00 грн за послуги евакуатора, Страхувальник звернувся до СК Саламандра» за розміром франшизи 77861,00 та 1000,00 грн вартості послуг евакуатора. В результаті чого, ліміт відповідальності (160000,00 - 2600,00 = 157400,00) було сплачено частково потерпілій особі у розмірі 78861,00 грн та частково позивачу в порядку суброгації у розмірі 78539,00 грн.

Отже, СК «Саламандра» виконала свій обов`язок, відповідно умов полісу ОСЦПВВНТЗ 214969786.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню кошти в розмірі 550820,00 грн, з розрахунку: 629359,00 - 78539,00 = 550820,00 грн.

Як зазначає відповідач у відзиві, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються нормами чинного законодавства, а не умовами договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

З огляду на викладене вище, відповідач вважає, що на заподіювача шкоди, у даному випадку на нього, покладається обов`язок її відшкодування саме у розмірі, визначеному відповідно до норм чинного законодавства з врахуванням вимог Методики, а не умов договору укладеного між третіми особами.

Також, відповідач зауважує, що при здійсненні розрахунку страхового відшкодування позивач визначав ринкову вартість автомобіля, виходячи з розміру страхової суми, яка вказана в договорі добровільного страхування наземного транспорту № K9H0AKS-236E2RJ від 14.07.2023, у розмірі 1557200,00 грн.

При цьому, ринкова вартість автомобіля згідно звіту № 147-2023 про оцінку колісного транспортного засобу від 16.08.2023, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія» становить 1551536,00 грн.

Тобто, в даному випадку, на думку відповідача, має місце завищення позивачем розміру ринкової вартості автомобіля на момент ДТП. При цьому, залишкова вартість вказаного автомобіля взагалі не визначалася, а була врахована у розмірі 850000,00 грн, відповідно до зобов`язуючої пропозиції, що суперечить вимогам закону.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути, серед іншого, завдання шкоди (збитків).

На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення:

- протиправна поведінка особи;

- настання шкоди;

- причинний зв`язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди;

- вина завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Вина підтверджена постановою суду, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вказане підтверджується також і висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц. Так, Верховний Суд у своєму висновку керується правилами частин першої та другої статті 22 ЦПК України, відповідно до яких реальними збитками є також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто такі дії, які настануть в майбутньому.

Висновки про наявність права у потерпілої сторони на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, без підтвердження оплати проведеного відновлювального ремонту автомобіля, сформульовані також у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15, а також у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року №61-1836св17, від 28 лютого 2018 року № 61-134св18. Верховним Судом не встановлено підстав відступити від зазначених правових висновків.

Щодо тверджень відповідача про те, що при здійсненні розрахунку страхового відшкодування, позивач ринкову вартість автомобіля визначав, виходячи з розміру страхової суми, яка вказана в договорі добровільного страхування наземного транспорту № К9Н0АКS-236Е2RJ від 14.07.2023 у розмірі 1557200,00 грн.

При цьому, ринкова вартість автомобіля, згідно звіту № 147-2023 про оцінку колісного транспортного засобу від 16.08.2023, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія» становить 1551536,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити те, що вартість визначалася в різні проміжки часу, а саме на момент укладення договору і на момент ДТП, а отже вартість транспортного засобу з спливом часу може змінюватись, а тому доводи представника відповідача в цій частині є безпідставними.

Щодо інших доводів представника відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів чітко врегульовано механізм визначення залишкової (утилізаційної) вартості транспортного засобу, яка становить сукупний розмір складових: ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися.

В той же час, допускається визначення утилізаційної вартості транспортного засобу через застування методу продажу аналогічного колісного транспортного засобу, який має бути в такому ж самому технічному стані.

А отже було визначено залишкову вартість транспортного засобу (вартості металобрухту) шляхом проведеного он-лайн аукціону, де за вищевказаний автомобіль були виплачені грошові кошти в розмірі 629359,00 грн.

Тобто, доводи представника відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву слід задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 8262 (вісім тисяч двісті шістдесят дві) гривень 30 коп.

Керуючись ст. 22, 526, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст. 29, 33, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322) суму майнової шкоди у розмірі 550820 (п`ятсот п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322) судовий збір у розмірі 8262 (вісім тисяч двісті шістдесят дві) гривень 30 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 17.04.2026.

Суддя: