Рішення № 135991155, 23.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23506/25

провадження № 2-о/753/96/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,

представника заявниці - адвоката Венгаренко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва в режимі відеоконференції цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій вона просить суд: встановити факт, що ОСОБА_1 є однією й тією ж особою, зазначеною у таких документах: - у свідоцтві про шлюб від 09.02.1991, виданому Виконавчим комітетом Павелківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області; - у свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданому ОСОБА_2 Відділом реєстрації актів Цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 12.11.2010; - у свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданому ОСОБА_1 Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 26.07.2025; - у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 3 від 09.02.1991 та актового запису про розірвання шлюбу № 926 від 12.11.2010; - у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданому 06.11.1998 Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві; - у Довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 09.06.1998.

В обґрунтування поданої заяви заявниця зазначає, що у період з 1991 по 2025 роки в різних документах, отриманих нею у цей час, її прізвище зазначалося по-різному, а саме: « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 », що було зумовлено різним написанням її прізвища працівниками державних органів. Водночас звертає увагу, що вірним написанням її прізвища є « ОСОБА_3 », як зазначено у її паспорті.

Заявниця зазначає, що за власною ініціативою прізвище не змінювала, а відомості про зміну її прізвища у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутні.

Вказує на те, що різне написання її прізвища у різних документах, а також у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, зумовлює для неї виникнення негативних наслідків. Зокрема, це призводить до відмов у наданні адміністративних, банківських та нотаріальних послуг, а також до необхідності проведення додаткових перевірок, затримок у вчиненні відповідних дій або навіть повної відмови у їх здійсненні, у зв`язку з невідповідністю персональних даних у документах та державних реєстрах.

З огляду на викладене, просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що вона є тією самою особою, що зазначена в документах, виданих їй у період з 1991 по 2025 роки (а.с. 1-48).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13.04.2026 року відкрито окреме провадження у справі (а.с. 65).

У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Венгаренко Т.А. підтримала заяву з підстав, викладених у ній та просила суд її задовольнити.

У судове засідання представник заінтересованої особи Дарницького ВДРАЦС у м. Києві КМУ МЮ України не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулась до суду з клопотанням в якому вона просить суд розглядати справу без її участі.

Заслухавши представника заявниці, дослідивши зміст заяви, докази наявні у справі, суд приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що заявниці ОСОБА_1 було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , а також довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру.

У подальшому заявницею було виявлено, що в інших офіційних документах її прізвище, набуте після укладення шлюбу, зазначено з розбіжностями, тобто з порушенням єдності його написання.

Зокрема, у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_4 , виданому 09.02.1991 року Павельською сільською радою народних депутатів Андрушівського району Житомирської області, прізвище заявниці як дружини зазначено « ОСОБА_3 », тобто без урахування граматичних особливостей написання жіночого прізвища та з помилковим перекладом прізвища з російської на українську мову (а.с. 26).

В актовому записі про шлюб № 3 від 09.02.1991 року, який міститься в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, прізвище заявниці як дружини зазначено « ОСОБА_3 », тобто без урахування граматичних особливостей написання жіночого прізвища та з помилковим перекладом прізвища з російської на українську мову (а.с. 28-29, 33-38).

У свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , яке видане 12.11.2010 року відділом РАЦС Дарницького РУЮ у м. Києві, прізвище заявниці як дружини зазначено « ОСОБА_3 », тобто без урахування граматичних особливостей написання жіночого прізвища (а.с. 20).

Водночас у іншому примірнику свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , яке видане Дарницьким ВДРАЦС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), прізвище заявниці як дружини зазначено « ОСОБА_3 », що повністю узгоджується з написанням її прізвища у паспорті громадянина України та є орфографічно правильним (а.с. 27).

Наявні розбіжності у написанні прізвища заявниці в різних офіційних документах фактично перешкоджають їй у повному та належному здійсненні належних їй прав і законних інтересів, зокрема у реалізації прав у сфері цивільних, адміністративних та інших правовідносин, що потребують належної ідентифікації особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі у разі, коли анкетні дані, зазначені в документі, не збігаються з даними цієї особи в інших документах.

Згідно зі статтями 315-319 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом у порядку окремого провадження за умови відсутності спору про право та відсутності іншого порядку встановлення такого факту.

Згідно із п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, як що: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказаний факт має для заявниці юридичне значення, іншим шляхом зазначений факт встановити неможливо.

Спір про право між заявницею та іншими особами відсутній.

Аналізуючи надані докази у їх сукупності, судом встановлено, що в різних офіційних документах містяться розбіжності у написанні прізвища заявниці. Водночас такі відмінності не є істотними, оскільки стосуються виключно варіантів перекладу та відмінювання прізвища « ОСОБА_3 ».

Обсяг і зміст досліджених матеріалів справи дають підстави суду дійти висновку з достатнім ступенем достовірності, що ОСОБА_1 , відомості про яку зазначені в актовому записі про шлюб, в актовому записі про розірвання шлюбу, а також в інших документах, у яких після державної реєстрації шлюбу її прізвище зазначене як « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 », є однією і тією ж особою.

Отже, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що документи, у яких після державної реєстрації шлюбу прізвище заявниці ОСОБА_1 зазначено як « ОСОБА_3 » або « ОСОБА_3 », належать одній і тій самій особі - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.М. Осіпенко